Рішення № 137848956, 01.07.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/378/26

Провадження №2/145/586/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Єврокредит", код ЄДРПОУ 40932411, адреса: пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, м. Дніпро,

до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

До Тиврівського районного суду Вінницької області через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.05.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №40-008-864-2-21-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.

Сторони погодили, що цей кредитний договір з усіма додатками та договором, являють у сукупності для сторін один єдиний Договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього кредитного договору, чи додатках до нього, так i у договорі (додатках до нього) (п. 5.4 Кредитного договору).

Кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти, в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього договору. Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою. Для обліку Кредиту та нарахованих процентів за кредитом кредитодавець відкрив відповідні рахунки.

Банк свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі. Відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування кредитом відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у останнього сформувалась заборгованість у загальному розмірі 100780,25 грн, з яких заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 37837,68 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 9638,07 грн, заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) - 53304,50 грн.

Вказана сума заборгованості за кредитним договором розрахована банком станом на 03.09.2024, і в подальшому позивачем не змінювалась. Після 03.09.2024 жодних додаткових нарахувань, в т.ч. комісій, процентів, штрафів позивачем не проводилось.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ "МЕГАБАНК" (банк) та ТОВ "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС" (новий кредитор) був укладений договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Таким чином, новий кредитор ТОВ "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС" набув право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором №40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1

ТОВ "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС" 27.12.2024 уклало з ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до Додатку №1 до вказаного договору до ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" перейшло і право вимоги, в тому числі і за кредитним договором №40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 100780,25 гривень, а також понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами заяв по суті справи.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення, 24.04.2026 рекомендоване повідомлення повернулось на адресу суду із довідкою про причини повернення, у якій зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.89-90).

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Частиною 10 ст. 130 ЦПК України передбачено, що якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи.

26.05.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 40-008-864-2-21-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір (а.с.61-63).

Сторони погодили та своїм підписом Позичальник підтвердив, що цей Кредитний договір з усіма додатками та Договором, являють у сукупності для Сторін один єдиний Договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для Договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього Кредитного договору, чи додатках до нього, так i у Договорі (додатках до нього) (п. 5.4 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредитні кошти (далі Кредит), в сумі та на умовах визначених Договором, які Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього Договору.

Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (п.1.4. Кредитного договору).

Відповідно до розділу 2 договору кредит надавався на наступних умовах: 2.2. кредит надається на строк - з 26.05.2021 по 25.05.2026 включно; 2.3. сума кредиту 45250 грн; 2.4. процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на суму заборгованості в розмірі - 10,00% річних; 2.8. щомісячна комісія за обслуговування кредиту - 3,8% від суми кредиту; 2.11. процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2 кредитного договору: 90% річних.

Для обліку Кредиту та нарахованих процентів за Кредитом Кредитодавець відкрив відповідні рахунки (п. п. 3.1.1., 3.1.2. Кредитного договору).

Згідно з п. 4.1. договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячними ануїтетними платежами, передбаченими договором.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів, кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за цим договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому в п. 2.11. цього договору.

За умовами п. 8.2 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 25.05.2029, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Відповідно до п. 8.3 Кредитного договору, закінчення строку Договору не звільняє Позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Кредитного договору.

АТ "МЕГАБАНК" свої зобов`язання за договором виконало, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 45 250 грн, що стверджується випискою з особового рахунку відповідача з 26.02.2021 по 02.12.2022 (а.с.44-47).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021, складеної АТ "МЕГАБАНК", загальна сума заборгованості станом на 03.09.2024 складає 100780,25 грн, з яких заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 37837,68 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 9638,07 грн, заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) - 53304,50 грн (а.с. 48).

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ "МЕГАБАНК" (банк) та ТОВ "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС" (новий кредитор) був укладений договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с. 15-18, 19).

ТОВ "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС" набув право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором №40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021, відносно відповідача у розмірі 100 780,25 грн, що підтверджується витягом з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с.49).

ТОВ "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС" 27.12.2024 уклало з ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, згідно з Додатком №1 до якого до ТОВ "ФК ЄВРОКРЕДИТ" перейшло і право вимоги, в тому числі і за кредитним договором №40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021 у розмірі 100780,25 грн, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 (а.с.13 - 14).

Надаючи оцінку дослідженим у справі доказам та встановленим на їх підставі правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначено Законом України "Про споживче кредитування".

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність кредитного договору матеріали справи не містять.

У разі не спростування презумпції правомірності договорів всі права, набуті сторонами правочинів за ними, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно зі ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Висновки суду.

Судом встановлено, що 26.05.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 40-008-864-2-21-Г (з ануїтетними платежами), відповідно до умов якого сума кредиту 45250 грн, строк - з 26.05.2021 по 25.05.2026 включно; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на суму заборгованості в розмірі - 10,00% річних; щомісячна комісія за обслуговування кредиту - 3,8% від суми кредиту; процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2 кредитного договору: 90% річних.

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем позивачем доведено наданими ним доказами.

Відповідач не дотримався умов договору та не сплатив необхідні платежі за кредитом, у зв`язку з чим за ним виникла заборгованість.

Відповідно до укладеного між АТ "Мегабанк" та ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021, та в подальшому відступило це право вимоги позивачу, який і звернувся до суду про стягнення на його користь заборгованості за кредитним договором №40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021 в розмірі 100 780,25 грн, з яких заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 37 837,68 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 9 638,07 грн, заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) - 53 304,50 грн.

Дослідивши умови кредитного договору та виписку за особовим рахунком відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та процентів за кредитом в строки, передбачені умовами кредитного договору, та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд погоджується із розрахунком заборгованості за кредитним договором №40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021 в частині залишку простроченого кредиту (тіла кредиту), залишку прострочених відсотків, який долучено позивачем до позову, оскільки даний розрахунок здійснений в межах строку кредитування та є правильним.

Водночас щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 53304,50 грн суд зазначає таке.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

10.06.2017 набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку з чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними, проте, враховуючи ультра активну форму дії Закону України "Про захист прав споживачів", визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України "Про споживче кредитування" передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Однак, Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України "Про споживче кредитування", щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Аналогічні за змістом спірних правовідносин правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та у постанові ОП КЦС ВС від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом установлено, що в п. 2.8 кредитного договору №40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021 передбачено, що розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості складає 3,80% від суми кредиту та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Однак, розмір комісії за обслуговування кредитом, який визначено в кредитному договорі №40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021, встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Тобто, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Банком фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування".

Поряд з цим, у позовній заяві та розрахунку суми несплачених комісій за користування кредитними коштами, нарахованих відповідно до умов кредитного договору №40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021, загальна сума несплачених комісій становить 53304,50 грн.

Отже, указані умови кредитного договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Враховуючи те, що позивачу встановлено плату за послуги товариства, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що п. 2.8 кредитного договору № №40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021, укладеного між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 щодо обов`язку позичальника сплачувати комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, тобто недійсними в силу закону.

Більше того, пунктом 4.4. кредитного договору передбачено припинення нарахування щомісячної комісійної винагороди у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів, а відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

Отже, суд дійшов висновку, що в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії (в тому числі простроченої) в сумі 53304,50 грн слід відмовити.

Таким чином, встановивши всі фактичні обставини справи, дослідивши кожний доказ з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, та сукупність доказів з точки зору їх достатності, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021 в загальній сумі 47475,75грн, з яких заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 37837,68 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 9638,07 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200,00 гривень, розмір яких підтверджується платіжною інструкцією від 04.03.2026 №6055 (а.с. 10), договором про надання правничої допомоги №1-07 від 01.07.202, актом приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12092373 від 05.01.2026 (а.с. 25-30, 59).

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 47,11% від заявлених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати на сплату судового збору в розмірі 1254,26 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5276,32 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 133, 137, 141, 211, 247, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Єврокредит" заборгованість за кредитним договором №40-008-864-2-21-Г від 26.05.2021 в розмірі 47475 (сорок сім тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 75 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Єврокредит" судові витрати на сплату судового збору в сумі 1254 (одна тисяча двісті п`ятдесят чотири) гривні 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Єврокредит" витрати на правничу допомогу в розмірі 5276 (п`ять тисяч двісті сімдесят шість) гривень 32 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 01 липня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Єврокредит", код ЄДРПОУ 40932411, адреса: пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, м. Дніпро

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Патраманський І. І.