Рішення № 137848392, 01.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23836/26

Провадження № 2-о/761/410/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участю секретаря судового засідання Каніковського Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій просить суд встановити факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 який був зареєстрований 21 вересня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Джанкойського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис № 177; датою розірвання шлюбу вважати 04 жовтня 2019 року.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, надали заяву, в якій просять розглянути справу за їхньої відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, але надав заяву з проханням слухати справу без участі їх представника у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21 вересня 2012 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), дата видачі - 15 квітня 2021 року, актовий запис № 177 від 21 вересня 2012 року, місце державної реєстрації - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Джанкойського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим.

ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбу народилася донька - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Новотроїцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, дата видачі - 27 листопада 2019 року, актовий запис № 80 від 11 березня 2013 року, місце державної реєстрації - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції в Автономній Республіці Крим.

04 жовтня 2019 року шлюб розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим Джанкойським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, дата видачі - 21 серпня 2020 року, актовий запис № 130209910002600216001 від 21 серпня 2021 року, на підставі рішення мирового судді судового участку № 35 Джанкойського судового району Республіки Крим, в. о. мирового судді судового участку № 33 Джанкойського судового району Республіки Крим від 02 вересня 2019 року.

Правовідносини, які виникли між учасниками справи, регулюються гл.6 «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України.

Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту про реєстрації та розірвання шлюбу.

Згідно з ч.1 ст.318 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно з частинами третьою-четвертою ст.49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнаються тимчасово окупованою територією.

За змістом ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (у редакції, чинній на час звернення заявника до суду) визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків.

07 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», яким, зокрема, частину третю статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доповнено словами «крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану».

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

У практиці Європейського суду з прав людини розвинений принцип узгодженості спірного питання, зокрема, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] є далеким від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до вказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, у тому числі й цим. Вирішити інакше, означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за змістом цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). Таким чином, суд може застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України). Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року у справі № 644/6785/18 (провадження № 61-434св19), зазначено, що «суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право».

Встановлено, що копія свідоцтва про розірвання шлюбу видані органами окупаційної влади на тимчасово окупованій території.

ОСОБА_1 зверталася до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою щодо державної реєстрації розірвання шлюбу з ОСОБА_2 . Проте, їй було відмовлено у проведенні державної реєстрації розірвання шлюбу. Оскільки, для підтвердження даного факту пред`явлено документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Разом з цим, станом на час звернення заявника до суду, норма ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» діяла в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», який набрав чинності 07 травня 2022 року, якою передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Встановлення даного факту необхідно заявнику для здійснення держаної реєстрації припинення шлюбу. Крім цього, встановлення цього факту має істотне значення для реалізації прав людини, зокрема на повагу до приватного та сімейного життя.

З огляду на викладені обставини в їх сукупності, суд вважає допустимим встановити факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На підставі викладеного та керуючись ч .3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ст.293, п.5 ч.2 ст.293, п.4 ч.1 ст.315, ч.1 ст.318 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту розірвання шлюбу - задовольнити.

Встановити факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Десногорськ, Рославльський р-н, Смоленська обл., громадянкою України (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, громадянином України (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий), який був зареєстрований 21 вересня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Джанкойського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис № 177; датою розірвання шлюбу вважати 04 жовтня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя: Ю.О.Матвєєва

01 липня 2026 року