Постанова № 137845576, 01.07.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2434/26

Провадження №3/726/410/26

Категорія 289

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянув матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Чернівецького управління ДВБ НП України щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, українця за національністю, що тимчасово не працює, до 22.08.2025 працював на посаді поліцейського взводу №3 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що раніше до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією не притягався,

про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Кіструги А.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , припинивши з 22.08.2025 діяльність на посаді поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, маючи спеціальне звання «сержант поліції», будучи суб`єктом декларування відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон) та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, у порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подав 29.05.2026 о 21:54, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, що полягала у несвоєчасному поданні без поважних причин декларацій особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, - визнав повністю та щиро розкаявся. Пояснив суду, що йому було відомо про необхідність подачі такої декларації, однак замешкався та подав декларації до Реєстру несвоєчасно. Просив суворо не карати, призначити мінімальний штраф, більше не вчинятиме порушень.

Прокурор в судовому засіданні підтвердив наявність обставин, викладених у протоколі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, просив притягнути останнього до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, визначеного санкцією частини статті.

Суддя заслухав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні у ній докази, надав їм відповідну правову оцінку та дійшов такого висновку.

Згідно з ч.2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. В ході розгляду справи суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи, а також на достатніх і незаперечних доказах.

У ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, зокрема за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон) правопорушення, пов`язане з корупцією -діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Також у ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» вказано, що суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону є поліцейські.

Одночасно, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) на працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 61 цього ж закону, на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції» та іншими законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

ОСОБА_1 склав присягу працівника Національної поліції України, що засвідчив особистим підписом у бланку Присяги.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 11.06.2024 № 16 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 30.04.2025 № 139 о/с ОСОБА_1 , присвоєно спеціальне звання поліції «сержант поліції».

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 21.08.2025 № 254 о/с сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 22.08.2025 відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції).

Таким чином, сержант поліції ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону відповідно до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та суб`єктом відповідальності згідно з Приміткою до ст. 172-6 КУпАП, і зобов`язаний виконувати вимоги Закону, у тому числі зазначені в ст. 45.

Відповідно до п. 15 ст. 1 Закону, суб`єкти декларування особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

На виконання вище зазначених вимог, поліцейський взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області сержант поліції Верега І.Я., як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, був зобов`язаний подати декларацію особи, яка припинила виконувати функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік (після звільнення), до 01.04.2026.

Відповідно до Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 252/23 від 08 листопада 2023 року, суб`єкт декларування, подаючи декларацію, обирає один із її видів залежно від обов`язку, який у нього виник згідно зі статтею 45 Закону: щорічна, при звільненні, кандидата на посаду, та вказує період, за який вона подається.

Обираючи вид декларації «щорічна», суб`єкт декларування додатково вказує відомості про те, продовжує він здійснювати діяльність чи припинив її здійснення та подає декларацію у році, наступному за припиненням діяльності (після звільнення), шляхом обрання відповідної позначки: «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» або «я припинив(ла) виконувати функції держави або місцевого самоврядування (після звільнення)».

Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , щорічно подавав зазначені декларації, що свідчить про його обізнаність з вимогами та порядком декларування.

Крім цього, ОСОБА_1 при прийнятті на роботу, під час служби та перед звільненням власними підписами засвідчив ознайомлення із Рекомендаціями та пам`ятками для поліцейських про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», у яких зокрема розкрито зміст ст. 45 Закону щодо типів декларацій, строків їх подання та відповідальності за порушення вимог Закону.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу та терміну подання такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, подав відповідну декларацію лише 29.05.2026 о 21:54, що встановлено відповідно до послідовності його дій як користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі Реєстр) (лист НАЗК від 12.06.2026 № 47-05/41256-26).

У Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 звернуто увагу на те, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАІІ, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.

Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння. Так, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

З приводу несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 надав пояснення, в яких підтвердив факт несвоєчасного подання декларації та вказав, що у нього були всі умови для подання декларації, однак залишив її подачу на останні дні та в подальшому взагалі забув її своєчасно подати.

Факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 , не встановлені.

Також ОСОБА_1 не звертався до УПП в Чернівецькій області за допомогою з приводу неможливості подання декларації.

Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , який працює у відділі кадрового забезпечення, останній повідомляє про те, що при звільненні ОСОБА_1 останньому було роз`яснено необхідність подачі відповідних декларацій та надано документи для їх подачі.

До матеріалів справи долучено послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинив ОСОБА_1 , відповідно до яких останній зайшов до реєстру 29.05.2026 о 21:10 та вчиняв дії з метою подачі декларації, яку подав 29.05.2025 о 21:55.

Отже подання декларації не було проблемним та не потребувало значних зусиль та часу.

За таких обставин, встановлюючи наявність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та даючи оцінку фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - доведена у повному обсязі, а останній, припинивши діяльність на посаді поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, маючи спеціальне звання «сержант поліції», будучи суб`єктом декларування відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, у порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подав 29.05.2026 о 21:54, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Відповідно до вимог ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

При накладенні стягнення в межах санкції частини статті, враховую характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його особу, обставини, що пом`якшують відповідальність та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, є щире розкаяння винного, визнання вини у вчиненому, співпраця із органами Національної поліції України.

Обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене, визначених ст. 35 КУпАП, не встановлено.

Отже, при обранні виду та міри адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 враховую те, що останній визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, не мав наміру уникнути відповідальності за вчинене, приховати відомості, викладені у декларації, а тому в такому випадку вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, визначеному санкцією відповідної частини статті.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Підстав для звільнення від сплати судового збору суду не надано.

Керуючись положеннями ст. ст. 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 9, 11, 34-35, 36, 172-6, 221, 245, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

З платіжними реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет у графі «громадянам» за посиланням: https://sg.cv.court.gov.ua/sud2410/

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі її оскарження перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

СуддяС. А. Асташев