Рішення № 137845231, 01.07.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/3333/26

Провадження № 2/712/2839/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Черкаська міська рада про виділ частки із спільної часткової власності в натурі,

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1.1. Короткий виклад позиції позивача, відповідачів

У березні 2026 року адвокат Дмитренко М.І., який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Черкаська міська рада, про виділ частки зі спільної часткової власності в натурі.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі договору дарування земельної ділянки та частки у праві власності на розташований на ній житловий будинок від 06.06.2024, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лук`яновою Т.І., позивач набув у власність земельну ділянку площею 0,0302 га, кадастровий номер 7110136700:03:016:0070, а також 2/5 частки у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що відповідно до інформації КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» йому належить 2/5 частини спірного домоволодіння, тоді як відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належить 3/5 частини цього будинку та надвірних споруд. Фактично між співвласниками склався порядок користування домоволодінням, за яким ОСОБА_4 користується окремими приміщеннями житлового будинку та прибудовою, а відповідачі іншими приміщеннями.

За твердженням позивача, після набуття ним права спільної часткової власності між сторонами виникли напружені відносини, що унеможливлюють нормальне спільне користування об`єктом нерухомого майна. Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідачів із пропозиціями укласти договір про поділ житлового будинку з виділенням в окрему одиницю належної йому частини, однак згоди між співвласниками досягнуто не було, оскільки відповідачі, за його твердженням, ухиляються від переговорів, не погоджуються надати згоду на виділ частки в натурі та оформлення відповідної технічної документації.

Позивач вважає, що за відсутності згоди відповідачів він фактично позбавлений можливості повноцінно реалізовувати права власника, зокрема вільно розпоряджатися належною йому часткою, укладати договори на отримання житлово-комунальних послуг, зареєструвати місце проживання у виділеній частині будинку, оформити субсидії чи інші соціальні виплати, а також самостійно здійснювати ремонт, реконструкцію або переобладнання приміщень, якими він користується.

Посилаючись на висновок будівельно-технічного дослідження, позивач зазначає, що технічно можливо здійснити виділ належної йому частки в натурі без порушення будівельних і санітарних норм та без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Згідно з наведеним у позові варіантом виділу, у власність ОСОБА_4 може бути виділена квартира АДРЕСА_2 загальною площею 82,3 кв.м, яка складається з кухні 3-1 площею 10,8 кв.м, коридорів 3-2 площею 3,3 кв.м та 3-7 площею 7,3 кв.м, санвузла 3-3 площею 6,0 кв.м, житлових кімнат 3-4 площею 23,4 кв.м, 3-5 площею 14,8 кв.м, 3-6 площею 16,7 кв.м, а також надвірна споруда - ворота з хвірткою літ. «№ 1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведеного позивач просить суд виділити йому в натурі вказану частину житлового будинку з надвірними спорудами, визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 82,3 кв.м як на самостійний об`єкт нерухомого майна, припинити його право спільної часткової власності на 2/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за зазначеною адресою, а також стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Відповідачі правом на подання відзиву на скористалися.

1.2. Рух справи в суді та процесуальні рішення

Позовна заява ОСОБА_4 12.03.2026 надійшла до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд 24.06.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

1.3. Позиції сторін в судовому засіданні

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснив, що між співвласниками фактично склався порядок користування домоволодінням, відповідно до якого позивач користується відокремленою частиною будинку, яку він хоче виділити в натурі задля ефективної реалізації права власності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечували. Разом з тим зазначили, що, на їх переконання, відсутні підстави для покладення на них судових витрат, оскільки позивач до звернення до суду не пропонував їм вирішити питання щодо виділу частки в досудовому порядку, не звертався із відповідними пропозиціями щодо укладення договору про поділ майна, а проведення будівельно-технічного дослідження було ініційоване самим позивачем у власних інтересах для обґрунтування заявлених ним вимог.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, відзиви на позовну заяву не подали.

Представник третьої особи Черкаської міської ради в судове засідання не з`явився через зайнятість в іншому судовому засіданні, просив проводити судове засідання за його відсутності.

ІІ. Мотивувальна частина рішення

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що на підставі договору дарування земельної ділянки та частки у праві власності на розташований на ній житловий будинок від 06.06.2024, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лук`яновою Т.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1349, ОСОБА_7 передала, а ОСОБА_4 прийняв у дар земельну ділянку площею 0,0302 га, кадастровий номер 7110136700:03:016:0070, а також 2/5 частки у праві власності на розташований на ній житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з договором дарування земельна ділянка має цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У договорі також зазначено, що житловий будинок, частка у праві власності на який відчужувалася, складається з житлового будинку з прибудовами літ. «А-1, а, а-1, а-2» загальною площею 200,1 кв.м, житловою площею 100,0 кв.м, та надвірних споруд: літньої кухні літ. «В», огорожі № 1, 2, 3.

Право власності ОСОБА_4 на 2/5 частки житлового будинку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.06.2024 на підставі зазначеного договору дарування.

Із інформації КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 16.12.2025 № 67737 вбачається, що станом на 01.01.2013 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 було зареєстроване за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 3/5 частки, а також за попереднім власником 2/5 частки.

Відповідно до інформації КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» щодо показників технічної характеристики об`єкта нерухомого майна від 16.12.2025 № 67737, за результатами технічної інвентаризації домоволодіння станом на 14.11.2025 встановлено, що житловий будинок з прибудовами літ. «А-1, а, а-1, а-2» має загальну площу 199,0 кв.м та житлову площу 115,6 кв.м. Також до складу домоволодіння входять літня кухня літ. «В» та огорожа № 1-3.

У зазначеній інформації БТІ вказано, що загальна площа житлового будинку з прибудовами змінилася з 200,1 кв.м на 199,0 кв.м, а житлова площа - зі 100,0 кв.м на 115,6 кв.м внаслідок проведеного перепланування, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017 не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після його завершення об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Також зазначено, що тимчасова прибудова літ. «а-3» знесена.

З інформації КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» щодо технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна від 14.11.2025 № 671050 вбачається, що за технічними показниками частки об`єкта нерухомого майна можуть бути виділені в натурі, а кількість новоутворених об`єктів нерухомого майна становить один.

За матеріалами технічної інвентаризації до частки ОСОБА_4 фактично віднесено частину житлового будинку літ. «А-1» у складі приміщень 3-2 площею 3,3 кв.м, 3-3 площею 6,0 кв.м, 3-4 площею 23,4 кв.м, 3-5 площею 14,8 кв.м, 3-6 площею 16,7 кв.м, 3-7 площею 7,3 кв.м, прибудову літ. «а» у складі приміщення 3-1 площею 10,8 кв.м, а також ворота з хвірткою № 1. Інвентаризаційна вартість цієї частини становить 136 854 грн, що відповідає реальній частці 43/100 домоволодіння.

Водночас у зазначеній інформації БТІ вказано, що визначення частки співвласника виконано за заявою ОСОБА_4 , без згоди всіх співвласників домоволодіння, та має інформаційний характер.

Судом також досліджено висновок № 04/26-БТ за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, складений 23.02.2026 судовим експертом Гнатюком В.Г. на звернення адвоката Дмитренка М.І.

За висновком експерта, існує технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити частку в натурі в об`єкті нерухомого майна та надвірних спорудах за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами літ. «а», «а1», «а2» загальною площею 199,0 кв.м, літню кухню літ. «В», ворота з хвірткою літ. «№ 1», хвіртку літ. «№ 2», огорожу літ. «№ 3», відповідно до часток: ОСОБА_4 - 2/5, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - 3/5, з урахуванням фактичного розподілу.

Згідно з висновком експерта, єдиним варіантом виділення частки в об`єкті нерухомого майна та надвірних спорудах є такий розподіл, за яким на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:03:016:0070 площею 302 кв.м знаходиться житлова квартира АДРЕСА_2 загальною площею 82,3 кв.м, яка належить ОСОБА_4 та включає приміщення кухні 3-1 площею 10,8 кв.м, коридорів 3-2 площею 3,3 кв.м та 3-7 площею 7,3 кв.м, санвузла 3-3 площею 6,0 кв.м, житлових кімнат 3-4 площею 23,4 кв.м, 3-5 площею 14,8 кв.м, 3-6 площею 16,7 кв.м, а також надвірну споруду - ворота з хвірткою літ. «№ 1».

На іншій частині земельної ділянки площею 214 кв.м, відповідно до висновку експерта, знаходиться житлова квартира АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . До її складу входять приміщення коридорів 2-1 площею 5,7 кв.м, 2-6 площею 10,6 кв.м та 2-10 площею 6,1 кв.м, кухонь 2-2 площею 11,5 кв.м та 2-3 площею 10,5 кв.м, житлових кімнат 2-4 площею 11,4 кв.м, 2-5 площею 22,2 кв.м, 2-7 площею 8,0 кв.м, 2-8 площею 13,1 кв.м, 2-11 площею 6,0 кв.м, а також надвірні будівлі та споруди: літня кухня літ. «В», хвіртка літ. «№ 2» та огорожа літ. «№ 3».

Експерт дійшов висновку про можливість припинення спільної часткової власності та виділення майна і надвірних споруд у натурі за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням фактичного розподілу між співвласниками.

Крім того, судом досліджено висновок про ринкову вартість, складений ТОВ «Контакт-Сервіс», згідно з яким ринкова вартість 2/5 частини житлового будинку з прибудовами літ. «А-1, а, а1, а2» та відповідної частини надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 04.03.2026 становить 574 000 грн.

2.2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 ЦПК України).

Вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (ч. 1-3 ст. 358 ЦК України).

Спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ч. 1 ст. 364 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється (див.: постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2020 у справі № 243/6275/16-ц.

Тлумачення положень ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на зазначене майно пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

У тих випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина житлового будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1443цс16 та від 03.04.2013 у справі № 6-12цс13 від 30.09.2015 у справі № 6-286цс15.

У постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 495/8889/13-ц, від 03.03.2021 у справі № 295/451/16-ц, Верховного Суду України від 04.12.2013 у справі № 6-130цс13 указано, що норма ч. 1 ст. 376 ЦК України підлягає застосуванню й до випадків самочинної реконструкції об`єкта нерухомості, у результаті якої об`єкт набуває нових якісних характеристик (зміна кількості приміщень, створення нових, втручання в несучі конструкції). За змістом ч. 1 ст. 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Власник може самостійно здійснювати такі переобладнання об`єкта нерухомого майна, які не підпадають під ознаки реконструкції або перебудови, не суперечать закону, не порушують прав та охоронюваних інтересів інших осіб.

У цій справі судом встановлено, що спірне домоволодіння перебуває у спільній частковій власності сторін: ОСОБА_4 належить 2/5 частки, а відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - 3/5 частки.

Право власності позивача на 2/5 частки житлового будинку та відповідну земельну ділянку підтверджується договором дарування від 06.06.2024, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також матеріалами технічної інвентаризації. Зазначені докази є належними, допустимими та у своїй сукупності підтверджують наявність у позивача речового права, за захистом якого він звернувся до суду.

Суд бере до уваги, що відповідно до наданої інформації КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» та технічного паспорта, виготовленого станом на 14.11.2025, фактичний склад домоволодіння визначений як житловий будинок з прибудовами літ. «А-1, а, а1, а2» загальною площею 199,0 кв.м, житловою площею 115,6 кв.м, а також літня кухня літ. «В» та огорожа № 1-3.

Розбіжність між площею житлового будинку, зазначеною у правовстановлюючому документі, та площею, встановленою під час останньої технічної інвентаризації, не свідчить про наявність самочинного будівництва та не є перешкодою для вирішення спору про виділ частки в натурі, оскільки в інформації БТІ прямо зазначено, що зміна загальної площі з 200,1 кв.м на 199,0 кв.м та житлової площі зі 100,0 кв.м на 115,6 кв.м відбулася внаслідок перепланування, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017 не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після завершення якого об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Також у матеріалах справи зазначено, що тимчасова прибудова літ. «а-3» знесена.

Отже, суд не встановив обставин, які б свідчили про наявність у складі спірного домоволодіння самочинно збудованих або самочинно реконструйованих об`єктів, що унеможливлювали б виділ частки в натурі.

Вирішуючи питання про технічну можливість виділу, суд бере до уваги інформацію КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 14.11.2025 № 671050, відповідно до якої за технічними показниками частки об`єкта нерухомого майна можуть бути виділені в натурі, а кількість новоутворених об`єктів нерухомого майна становить один.

Крім того, судом досліджено висновок № 04/26-БТ за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 23.02.2026, складений судовим експертом Гнатюком В.Г. Указаний висновок містить відповіді на питання щодо технічної можливості виділу частки позивача, варіанта такого виділу та можливості припинення спільної часткової власності.

Висновок експерта є послідовним, узгоджується з даними технічного паспорта, інформацією БТІ та фактичним порядком користування домоволодінням. Учасниками справи клопотань про призначення судової будівельно-технічної експертизи не заявлялося, заперечень щодо змісту висновку або кваліфікації експерта не наведено, доказів, які б спростовували висновки експерта, суду не подано.

За таких обставин суд приймає зазначений висновок як належний та допустимий доказ на підтвердження технічної можливості виділу належної позивачу частки в натурі.

Зі змісту висновку вбачається, що виділ частки позивача можливий з урахуванням фактичного порядку користування домоволодінням. При цьому позивачу пропонується виділити квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 82,3 кв.м, яка складається з кухні 3-1 площею 10,8 кв.м, коридорів 3-2 площею 3,3 кв.м та 3-7 площею 7,3 кв.м, санвузла 3-3 площею 6,0 кв.м, житлових кімнат 3-4 площею 23,4 кв.м, 3-5 площею 14,8 кв.м, 3-6 площею 16,7 кв.м, а також надвірної споруди - воріт з хвірткою літ. «№ 1».

Наведений варіант виділу відповідає фактичному користуванню сторонами спірним майном, не передбачає необхідності проведення переобладнання, яке б порушувало права інших співвласників, та забезпечує можливість самостійного використання виділеної частини як окремого об`єкта нерухомого майна.

Суд також враховує, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог по суті та не оспорювали ні права позивача на 2/5 частки домоволодіння, ні запропонованого варіанта виділу. Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відзивів на позов не подали та доказів на спростування заявлених вимог суду не надали.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_4 про виділ частки із спільної часткової власності в натурі, визнання права власності на виділену частину як самостійний об`єкт нерухомого майна та припинення права спільної часткової власності на 2/5 частки спірного домоволодіння є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

2.3. Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів понесених судових витрат. Із матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 740,00 грн, а також понесено витрати на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 25 000,00 грн. При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо судових витрат на проведення оцінки частки житлового будинку.

Суд враховує, що висновок будівельно-технічного дослідження був поданий позивачем на підтвердження однієї з істотних обставин у цій категорії справ - технічної можливості виділу частки в натурі. Зазначений висновок був досліджений судом, покладений в основу висновків щодо можливості виділу частки та перебуває у безпосередньому зв`язку з предметом доказування у справі.

Водночас, вирішуючи питання про розподіл витрат на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 25 000,00 грн, суд враховує положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, поведінку сторін під час розгляду справи, а також дії сторін щодо досудового врегулювання спору.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що до замовлення будівельно-технічного дослідження та до звернення до суду позивач звертався до відповідачів із письмовою пропозицією про укладення нотаріально посвідченого договору про виділ частки в натурі або поділ домоволодіння, а відповідачі відмовилися від такого врегулювання чи створювали перешкоди для його здійснення.

Крім того, у судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог по суті не заперечували, права позивача на 2/5 частки домоволодіння та запропонованого варіанта виділу не оспорювали.

За таких обставин суд доходить висновку, що витрати на проведення будівельно-технічного дослідження були понесені позивачем насамперед з метою реалізації власного майнового інтересу щодо оформлення належної йому частки як самостійного об`єкта нерухомого майна та для обґрунтування обраного ним способу захисту. Водночас позивачем не доведено, що необхідність понесення саме цих витрат була зумовлена протиправною поведінкою відповідачів, їх активним запереченням проти виділу частки або ухиленням від добровільного врегулювання спору.

З огляду на критерії реальності, необхідності, розумності та пропорційності судових витрат, а також поведінку сторін до звернення до суду та під час судового розгляду, суд вважає за необхідне залишити витрати позивача на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 25 000,00 грн за позивачем та відмовити у їх стягненні з відповідачів.

Разом із тим судовий збір є обов`язковим платежем, сплаченим позивачем при зверненні до суду за захистом свого права. Суд відхиляє доводи відповідачів про відсутність підстав для стягнення судових витрат через невжиття позивачем досудових заходів урегулювання спору, оскільки обов`язковий досудовий порядок вирішення спору цієї категорії законом не передбачений.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 5 740,00 грн відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Враховуючи кількість відповідачів та характер заявлених вимог, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у рівних частках, тобто по 1 435,00 грн з кожного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, 9, 11-13, 81-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Черкаська міська рада, про виділ частки із спільної часткової власності в натурі задовольнити.

Виділити ОСОБА_4 в натурі та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 82,3 кв.м, яка складається з: кухні 3-1 площею 10,8 кв.м, коридорів 3-2 площею 3,3 кв.м, 3-7 площею 7,3 кв.м, санвузла 3-3 площею 6,0 кв.м, житлової кімнати 3-4 площею 23,4 кв.м, житлової кімнати 3-5 площею 14,8 кв.м, житлової кімнати 3-6 площею 16,7 кв.м, а також надвірну споруду - ворота з хвірткою літ. «№ 1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 2/5 частки житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Витрати ОСОБА_4 на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 25 000,00 грн залишити за позивачем.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 740,00 грн, по 1 435,00 грн з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 01.07.2026.

Найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 3: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 4: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Пономар