Рішення № 137845088, 01.07.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/466/26

2/693/550/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.07.2026 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді Защитинська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до Жашківського районного суду Черкаської області із позовною заяво до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14 квітня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 465697752 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, в період із 18.04.2021 по 02.05.2021 сторонами укладено додаткові угоди до зазначеного кредитного договору, якими збільшено суму кредиту.

Кредитор свої зобов`язання виконав та надав боржнику у користування 14 000,00 грн. шляхом перерахування через банк провайдер.

У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором неодноразово відступалося та зрештою відступлено на користь ТОВ ФК «ЕЙС» на підставі договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідача.

Позивач зазначає, що відповідач зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 36996,41 грн., яка складається з: 14000 грн. - тіло кредиту, 22996 грн. 41 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

У зв`язку із вищевикладеним, оскільки відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказану ухвалу направлено відповідачу за місцем реєстрації.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у АТ «ПриватБанк» інформація про належність відповідачу банківської карти, його фінансовий номер та зарахування коштів на карту.

21.04.2026 до суду від АТ «ПриватБанк» надійшла витребувана інформація.

18.05.2026 від представника відповідача адвоката Тальчук П.І. надійшов відзив на позовну заяву, у якому адвокат Тальчук П.І. просить відмовити в задоволенні позовної заяви, оскільки позивачем не доведено факт укладення кредитного договору, паспорт споживчого кредиту не містить всіх умов кредитування, відсотки за користування кредитними коштами нараховані всупереч умов кредитного договору та підлягають списанню, оскільки відповідач є військовослужбовцем, долучений позивачем розрахунок заборгованості відображає здійснену відповідачем оплату в сумі 3830 грн., яка має бути врахована при визначенні суми заборгованості, що не повинна перевищувати 10170 грн. Позивачем у справі не доведено належними доказами перехід до нього права вимоги до відповідача, оскільки договір між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладений раніше до начебто укладеного кредитного договору. Реєстри прав вимоги не є належними доказами переходу права вимоги, оплата за договорами факторингу не доведена, витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн. є неспівмірними із складністю справи. Також представник відповідача просила стягнути із позивача витрати на правничу допомогу.

До відзиву на позовну заяву долучено копію посвідчення учасника бойових дій відповідача від 04.07.2024, копію військового квитка, копію довідки форми 5, із якої вбачається, що відповідач із 03.10.2022 по 12.05.2026 проходить службу в лавах ЗСУ.

18.05.2026 до Жашківського районного суду Черкаської області від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що нарахування відсотків за кредитним договором здійснено в період часу з15.05.2021 по 16.09.2021, тобто поза межами служби відповідача в ЗСУ. Факт укладення відповідачем електронного кредитного договору підтверджений належними доказами, при підписанні кредитного договору сторони узгодили всі істотні умови, позичальник мав повний доступ до інформації щодо умов надання кредитних коштів, долучений до позовної заяви кредитний договір є оригінальним документом, при укладенні кредитного договору проведено верифікацію позичальника, договір факторингу між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» від 28.11.20218 є чинним, оскільки до нього укладались додаткові угоди, якими продовжувався строк дії, востаннє додаткова угода укладена 31.12.2023, факт передачі права вимоги до відповідача позивачу підтверджений належними доказами, відсотки за користування кредитними коштами нараховані в межах погоджених умов кредитного договору, витрати на правничу допомогу документально підтверджені та співмірні із складністю справи, в той же час заявлена відповідачем суму витрат на правничу допомогу 21500 грн. є необґрунтованою та не співмірною із складністю справи.

27.05.2026 представник відповідача адвокат Тальчук П.І. надіслала додаткові пояснення у справі, у яких вказала, що відповідно до п. 1.2 кредитного договору

№ 465697752 від 14.04.2021 строк надання кредиту 30 днів, у заявці на отримання кредитних коштів строк кредиту визначено 30 днів, строк кредитування закінчився 14.05.2021, однак проценти за користування кредитними коштами нараховані поза межами строку дії договору, при цьому позивач не довів, що кредитний договір пролонгований, тож з урахуванням надання кредиту строком на 30 днів відсотки за користування кредитними коштами мають бути не більшими 6216 грн., однак враховуючи, що відповідач є військовим, а також відсутності належних доказів погодження позичальником умов щодо процентної ставки, відсутні правові підстави для стягнення процентів, а з урахування часткової сплати боргу заборгованість за кредитним договором не повинна перевищувати 10170 грн. Інші доводи, викладені у поясненнях, є тотожними із відзивом на позовну заяву.

29.05.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо обґрунтованості нарахування процентів за користування кредитними коштами.

01.06.2026 позивач направив до суду заяву про зменшення позовних вимог із

50365, 56 грн. до 36996,41 грн., в тому числі 14000 грн. тіло кредиту та 22996,41 грн. проценти за користування кредитними коштами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина 1 статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 дав судам роз`яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов`язків позивача в межах заявлених ним вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14 квітня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 465697752 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, в період із 18.04.2021 по 02.05.2021 сторонами укладено додаткові угоди до зазначеного кредитного договору, якими збільшено суму кредиту.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного Договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит на суму 4000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.

За додатковими угодами суму кредиту збільшено до 14000 грн.

Згідно із пунктом 1.2. Договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредит позичальником (далі «Дисконтний період»).

За пунктом 1.3. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

За пунктом 1.4.1. договору виключно на період строку, визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 540,20 (п`ятсот сорок цілих дві десятих) процентів річних, що становить 1,48 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; 1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 571,88 (п`ятсот сімдесят одна цілих вісімдесят вісім сотих) процентів річних, що становить 1,57 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

Відповідно до пункту 1.6. договору основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.7. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.7.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

Відповідно до пункту 1.7 Договору, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (пункт 1.7.1. Договору); з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним (пункт 1.7.2. Договору).

Згідно із графіком розрахунків, що є Додатком №1, орієнтовна загальна вартість кредиту за дисконтною ставною складає 18158 грн. 30 коп. та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 4158,30 грн. та суму кредиту в розмірі 14000 грн.

Відповідач підписав вказаний Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора.

Пунктом 4.4 Договору, передбачено, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відтак, судом встановлено, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі та перерахував відповідачу кредитні кошти, зазначена обставина також підтверджується інформацією із АТ «ПриватБанк».

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, та який в подальшому додатковими угодами неодноразово продовжував строк своєї дії.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 142 від 13.07.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 27/0524-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е (далі Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 15.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 50 365,56 грн.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та відповідачем є відносини, які пов`язані із укладанням кредитних договорів, отриманням на їх виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договорами, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, його заборгованість за кредитним договором № 465697752 від 14.04.2021, згідно із розрахунком позивача, становить 36996,41 грн., в тому числі 14000 грн. тіло кредиту та 22996,41 грн. проценти за користування кредитними коштами.

Норми матеріального права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Передбачених частиною 2 статті 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін.

Враховуючи наявність клопотання позивача та відповідач про розгляд справи у їхній відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності таких.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, суд, з дотриманням положень частини 6 статті 259, частини 5 статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Відповідач не скористався своїми процесуальним правами передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

В силу статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15).

Таким чином, якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

У відповідності до статтей 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за кредитним договором за основною сумою боргу в розмірі 14000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» в частині стягнення відсотків за договором кредиту суд виходить з наступного.

З долученого до позовної заяви розрахунку вбачається, що ТОВ Манівео Швидка Фінансова Допомога» здійснено розрахунок за період з 14.04.2021 по 13.07.2021, тобто після закінчення строку дії договору.

Як встановлено із кредитного договору в цій справі, сторони визначили строк його дії, а тому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку, при вирішенні питання стягнення відсотків суд застосовує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23, де зазначено наступне.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Так, умовами кредитного договору визначено, що строк дії договору продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим договором, до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною та/або базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань передбачених договором. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2. цього договору, є процентами в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, позивач не скористався, тобто позивач не заявляв до стягнення з відповідача неустойку в порядку, установленому частиною 2 статті 625 ЦК України, як наслідку прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, а нарахував їх як відсотки за користування кредитом у порядку, встановленому статтею 1048 ЦК України.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 60 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму вартості кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Судом встановлено, що відповідач сплатив у період з 25.04.2021 та 10.05.2021 сплатив 3870 грн., які зараховані на погашення процентів.

Позивачем не доведено пролонгацію кредитного договору, який не містить умов продовження дії договору, не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування кредитним договором у будь-який спосіб, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування процентів за договором тільки у межах строку його дії - по 13 травня 2021 року з урахуванням процентної ставки 1,48% та визначає суму процентів 6216 грн. за 30 днів строку дії договору, враховуючи суму сплачених відповідачем процентів 3800 грн. його заборгованість по процентам становить 2346 грн.

Згідно з статті 536 ЦПК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача заборгованість на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором кредитної лінії № 465697752 від 14.04.2021 в розмірі 16346 грн., в тому числі 14000 грн. тіло кредиту та 2346 грн. проценти за користування кредитними коштами.

Тобто, судом визнано обґрунтованими доводи представника відповідача адвоката Тальчук П.І. щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами поза межами строку дії кредитного договору.

В той же час інші аргументи відповідача спростовані наданими позивачем доказами, суд зауважує, що відповідач із 02.10.2022 є військовослужбовцем ЗСУ, а тому він не звільняється від сплати процентів за користування кредитними коштами, які нараховані до його мобілізації.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Згідно з частинами 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що за подання вказаної позовної заяви відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту, у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 43113 від 30.03.2026.

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 16346 грн., що становить 40,87% від ціни позову (39996,41 грн.), розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1088 грн. 12 коп. (2662,40 грн*40,87%).

Також на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача до позовної заяви надано: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладений між адвокатським бюро «Соломко і Партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС», додаткову угоду № 25770505613 від 01 вересня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, згідно із якою Адвокатське бюро «Соломко і Партнери» приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 465697752 від 14.04.2021; акт прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, згідно із яким вартість наданих послуг правничої допомоги становить 7000,00 грн.

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 16346 грн., що становить 40,87% від ціни позову (39996,41 грн.), розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2861 грн. (7000 грн*40,87%).

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за Кредитним договором № 465697752 від 14.04.2021 у розмірі 16346 грн., судовий збір у розмірі 1088 грн. 12 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2861 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. І. Защитинська