Ухвала суду № 137844991, 30.06.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/13230/15-к

№ провадження 1-кс/646/1449/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Харків

Слідчий суддя Основ`янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42015220000000849 від 07.10.2015 за ч.1 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України, -

в с т а н о в и в:

Представник власника майна ОСОБА_3 ОСОБА_2 звернулася 29.06.2026 року до суду із вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначила, що ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.10.2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42015220000000849 від 07.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України накладено арешт майна а саме: Домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що в провадженні слідчого відділу ХРУП № З ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 42015220000000849 віл 07.10.2015 року за ч. 1 ст. 366. ч. 1 ст. 388 КК України

В рамках даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.10.2015 року (справа 646/13230/15-к) накладено арешт на нерухоме майно ПП «Еко-Фарма» (код ЄДРПОУ 38599244), а саме житловий будинок за адресою: м. Дніпро (Дніпропетровськ) вул. Оранжерейна, буд. 45. Арешт на вищевказане нерухоме майна накладено з урахуванням того, що спірне майно є власністю юридичної особи -ПП «Еко-Фарма», яка у подальшому В силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного або обвинуваченого, з метою забезпечення можливості конфіскації майна, ураховуючи те, що будівля є об`єктом кримінально протиправних дій.

Власнику арештованого майна відомо, що 07.10.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесенні відомості про вчинення у кримінального правопорушення за № 42015220000000849 за фактом вчинення службовими особами Дзержинського районного суду м. Харкова службового підроблення вироку судді ОСОБА_4 від 22.08.2013 року у справі № 638/12106/13-к, що містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. І ст. З66 КК України

За вищевказаним вироком суду арешт, накладений ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.02.2013 року по справі 638/2379/13-к, скасований.

У подальшому зазначений вирок став підставою для зняття арешту з житлового будинку АДРЕСА_1 та його подальшого відчуження.

Крім того, 21.09.2016 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України. А саме 15.08.2015 року гр-н ОСОБА_5 достовірно знаючи, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного сулу м. Харкова 25.02.2013 року накладено арешт на його майно, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не анулював довіреність видану від його імені 01.08.2015 року на ім`я ОСОБА_6 , а навпаки продав майно на яке накладено арешт, скориставшись підробленим вироком у відношенні себе в якому було зазначено про зняття арешту

А відтак, після скасування арешту, власники вищевказаного будинку неодноразово змінювалися:

09.09.2015 року ОСОБА_7 набула право власності на 1/2 частину домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.2015 року № 2274-

10.09.2015 року ОСОБА_7 набула права власності на 1/2 частину домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 10.09.2015 року № 2284

18.09.2015 року право власності на будинок зареєстровано за Приватним підприємством «ЕКО-ФАРМА».

21.10.2015 року будинок АДРЕСА_1 відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 42015220000000849 від 07.10.2015 року

Далі, ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.10.2015 року (справа 646/13230/15-к) накладено арешт на нерухоме майно, яке вже на праві власності належало 11П «Еко-Фарма», (код ЄДРПОУ 38599244), а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

28.12.2015 року право власності на будинок зареєстровано за ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2016 року (справа 201/3439/16-ц) знято арешт та обтяження №11895182, №13432397 з домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належало позивачу ОСОБА_8

21.09.2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області скасував рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2016 року та ухвалено нове.

21.04.2017 року ОСОБА_3 придбав будинок АДРЕСА_1 у ОСОБА_8 на підставі Договору купівлі-продажу домоволодіння сплативши останньому ринкову вартість майна. Заявник не знав і не міг знати про будь- які протиправні дії, пов`язані з цим об`єктом у минулому.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором ОСОБА_9 поновлено арешт нерухомого майна відповідно до рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області (провадження 22-1/7745673/16 від 21.09.2016 року) лише 17.05.2017 року, тобто після спливу майже 8 місяців після винесення рішення та через місяць після реєстрації права власності за ОСОБА_3 .

Окрім цього зазначає, що сплинули строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, відсутня процесуальна мета такого заходу забезпечення як арешт майна та невідповідність критеріям розумних строків проведення досудового розслідування.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно до ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.132 КПК України передбачено, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Приписами ч.1 ст.174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Виходячи із системного аналізу норм КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання про застосування заходів кримінального провадження, а відтак і про їх скасування подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст.7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог п.1 ст.6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (п.98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).

Судом встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015220000000849 від 07.10.2015 за ч.1 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України, здійснюється слідчим відділом ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Володимира Пасічника, буд. 103.

Так, орган досудового розслідування знаходиться у межах територіальної підсудності Шевченківського районного суду міста Харкова.

З огляду на зазначене, клопотання про скасування арешту майна має бути подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, тобто до Шевченківського районного суду м. Харкова.

Частиною 6 ст.9 КПК України, яка визначає зміст законності, як загальної засади кримінального провадження, передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.

Згідно п.2 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо, зокрема, скарга не підлягає розгляду в цьому суді.

Таким чином, виходячи із загальних засад кримінального провадження, враховуючи викладені обставини та аналогію закону і права, слідчий суддя дійшов переконання, що клопотання про скасування арешту майна підлягає поверненню.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Керуючись ст. 5, 9, 26, 32, 132, 174 , 304 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42015220000000849 від 07.10.2015 за ч.1 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України повернути.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту отримання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1