Постанова № 137844721, 23.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6716/26

Провадження № 3/643/1415/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026

23 червня 2026 року місто Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР1 № 627909 від 30.03.2026 та протокол серії ЕПР1 № 627914 від 30.03.2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 1224 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 627909 від 30.03.2026, ОСОБА_1 26.03.2026 о 19:00 годині, по вул. Гвардійців-Широнінців, 39/1 у м. Харкові, керуючи транспортним засобом «Renault Master» державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, під час руху заднім ходом не впевнився в безпечності маневру та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3б), п. 10.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 627914 від 30.03.2026, ОСОБА_1 26.03.2026 о 19:00 годині, по вул. Гвардійців-Широнінців, 39/1 у м. Харкові, керуючи транспортним засобом «Renault Master» державний номерний знак НОМЕР_1 , став учасником ДТП та з невідомих причин залишив місце події. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а) Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 1224 КУпАП.

Неодноразово викликуваний в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату, місце судового засідання повідомлений належним чином. Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, присутність особи згідно статті 268 КУпАП не є обов`язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними, враховуючи положення ст. 38 КУпАП, та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.

Потерпілий ОСОБА_2 подав до суду письмове клопотання, про розгляд справи за його відсутності. Винним у вчиненні ДТП вважає саме ОСОБА_1 . До клопотання додав диск з відеозаписом з місця ДТП та фотознімки.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до такого.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, у протоколі про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, повинні бути чітко зазначені суть адміністративного правопорушення (яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол) та відомості необхідні для вирішення справи, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.

Судом встановлено, що 30.03.2026 працівниками патрульної поліції відносно ОСОБА_3 складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 627909.

Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 26.03.2026 о 19:00 годині, по вул. Гвардійців-Широнінців, 39/1 у м. Харкові, керуючи транспортним засобом «Renault Master» державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, під час руху заднім ходом не впевнився в безпечності маневру та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3б), п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

Такі дії водія ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Також судом встановлено, що 30.03.2026 працівниками патрульної поліції відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 627914.

Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 26.03.2026 о 19:00 годині, по вул. Гвардійців-Широнінців, 39/1 у м. Харкові, керуючи транспортним засобом «Renault Master» державний номерний знак НОМЕР_1 , став учасником ДТП та з невідомих причин залишив місце події. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а) Правил дорожнього руху України.

Такі дії водія ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції кваліфіковані за ст. 1224 КУпАП.

Протоколи підписані посадовою особою, яка їх склала та ОСОБА_1 .

Потерпілою стороною у протоколі зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідки на місці події не залучалися. До протоколу додано відеоматеріали.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

В пункті 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено терміни, що наведені у цих правилах, які мають таке значення:

дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;

перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу;

небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку;

дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;

залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Згідно із п. 2.3б) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 2.10а) Правил дорожнього руху України визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Зазначених Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 не дотримався.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, законодавець передбачив відповідальність водія за порушення Правил дорожнього руху України, які спричинили пошкодження транспортного засобу.

Отже, умовами настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є: 1) наявність порушень учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, 2) наявність пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 3) наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Обов`язковим елементом об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є матеріальні наслідки, зокрема, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що знаходиться у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, які із вказаного вище адміністративного протоколу чітко вбачаються.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Так, адміністративний протокол серії ЕПР1 № 627909 від 30.03.2026 містить інформацію про те, що внаслідок ДТП завдані матеріальні збитки.

Схема місця ДТП містить відомості про перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу потерпілого ОСОБА_2 (пошкодження передньої лівої фари, деформація переднього бампера та решітки радіатора).

Відомості про перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу ОСОБА_1 схема місця ДТП не містить.

При цьому закон не вимагає наявності певних конкретних пошкоджень, їх кількості - для настання відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Будь-яке пошкодження, завдане внаслідок порушення водієм Правил дорожнього руху України, передбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і наявність таких пошкоджень була встановлена інспектором поліції та відображена в адміністративному матеріалі.

Крім того, ОСОБА_1 ставши учасником ДТП, з невідомих причин залишив місце події, що відображено у змісті протоколу серії ЕРП1 № 627914 від 30.03.2026.

Відповідно до ст. 1224 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

ОСОБА_1 не скористався правом з`явитись до суду та надати суду свої пояснення, докази та заперечення проти доказів, наданих працівниками поліції.

Із зібраних та досліджених у справі доказів вбачається, що саме з вини ОСОБА_1 було вчинено ДТП.

Протоколи відносно ОСОБА_1 складені уповноваженою державою особою за ст. 124, ст. 1224 КУпАП і дії службової особи, яка їх складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, водієм ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 не оскаржувалися, тобто вони не зверталися до суду із позовною заявою в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталися із скаргою на дії працівників поліції до їх керівництва.

Також ОСОБА_1 не надавав зауважень щодо складеної схеми чи протоколів, про що свідчить їх відсутність в матеріалах цієї справи.

Отож, доказів, які б спростовували правильність висновків суду матеріали справи не містять, а з боку сторін суду не надано.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях, схемі місця ДТП та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням судді, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Досліджені обставини, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та Правил дорожнього руху України свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 1224 КУпАП.

Обставини вчинення правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627909 від 30.03.2026, протоколом серії ЕПР1 № 627914 від 30.03.2026, схемою до протоколу, письмовими поясненнями, рапортом, відеозаписом.

Протоколи про адміністративні правопорушення, схема місця ДТП та письмові пояснення не містять розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані в установленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Будь-яких фактів щодо неправильності складання протоколів про адміністративні правопорушення відносно водія ОСОБА_1 , порушення прав останнього, матеріали справи не містять, а з боку самого ОСОБА_1 суду не надано.

Таких даних не встановлено і в ході судового розгляду справи.

Даючи оцінку вказаним вище доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявні порушення Правил дорожнього руху України, які були зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення, а саме порушення п. 2.3б), п. 2.10а), п. 10.9 Правил дорожнього руху України та наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 1224 КУпАП.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно із ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини правопорушника, негативні наслідки, які настали, дані про особу, що вчинила адміністративне правопорушення і вважає, що підстав для застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами немає.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 1224 КУпАП, та накладає на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.

Матеріали справи не містять жодних відомостей стосовно наявності підстав звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Відтак, із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 40-1, 1224, 124, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, на користь держави, отримувач коштів ГУК у Харківськобл/Харківобл/21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, Р/р UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О.О. Сугачова