Рішення № 137844563, 01.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/198/2026 Справа № 641/7839/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Курганникової О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Юрченко Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛАЙНС ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову зазначив, що 10 липня 2008 р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» правонаступником якого с Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № ML-703/200/2008., згідно якого Банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 42630,00 доларів США у строк до 10 липня 2023 року.

Відповідно до умов Кредитного договору Банком були надані відповідачу, грошові кошти, чим виконані зобов`язання перед Відповідачем.

В свою чергу, відповідно до п. 1.4 Договору за користування кредитом Позичальник зобов`язався сплатити Банку відповідну плату в порядку та на умовах, що були визначені Договором.

Пунктом 1.6 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов`язаний повністю повернути Банку суму кредиту не пізніше Дати остаточного повернення кредиту відповідно до умов, встановлених п. 1.5 кредитного договору.

В якості забезпечення виконання умов кредитного договору № ML-703/200/2008 від 10.07.2008року, між Банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № РМ-703/200/2008 року від 10.07.2008 року. Предметом іпотеки за цим договором є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцям на праві власності підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 27 червня 2008 року за реєстраційним № 3-08-294390 НИ/2, згідно розпорядження від 27 червня 2008 року за № 3564 НИ2 та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Харківське бюро технічної інвентаризації» 04 липня 2008 року за № запису П-3-36458, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, за номером 194 04.07.2008 року за реєстраційним номером 23861625 в книзі: 1) за номером запису : П-3-36458

29.06.2010 р. між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з oбмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до ст.ст. 512, 5 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н. та договір про відступлення права вимоги, згідно з якими Публічне акціонерне товариство ОТП «Банк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" прийняло зобов`язання за кредитним договором №ML-703/200/2008 від 10/07/2008 року та за договором № PML-703/200/2008 від 10/07/2008 року.

08 квітня 2015 року Комінтернівським районним судом м. Харкова ухвалено рішення № 641/14008/14-ц, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-703/200/2008 від 10.07.2008 р. у розмірі 1 1 19365,88 грн., судові витрати в сумі 3654,00грн., а всього 1123019 грн. Рішення набрало законної сили 30.05.2015 року.

07.02.2022 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «АЛЕКС ІНВЕСТ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП» укладено договір факторингу № 07/02/2022 року та договір відступлення права вимоги, згідно з якими ТОВ «АЛЕКС ІНВЕСТМЕНТ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП» прийняло на себе зобов`язання за кредитним договором №ML-703/200/2008 від 10/07/2008 року та за договором № PML-703/200/2008 від 10/07/2008 року.

23.2.2023 року Ленінським районним судом м. Полтави по справі № 641/14008/14-ц

сторону виконавчого провадження за рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.04.2015 року по справі № 641/14008/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, а саме: замінено стягувана з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на правонаступника «АЛЕКС ІНВЕСТМЕНТ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП».

Станом на 28.11.2023 року ОСОБА_1 не виконуються умови кредитного договору, чим порушуються ст.ст. 509. 526. 1054 ЦК України, у зв`язку з чим позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки РМ703/200/2008, від 10.07.2008 а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 яка належить іпотекодавцям на праві власності.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2023року провадження по зазначеній справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 липня 2024 року здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 27 травня 2025 року замінено позивача «АЛЕКС ІНВЕСТМЕНТ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП» на його правонаступника ТОВ «РЕАЛАЙНС ФІНАНС».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти заочного вирішення справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилась, заяв та клопотань про розгляд справи без її участі або про відкладення судового засідання від неї на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

Оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про судове засідання, але причин неявки суду не повідомили, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3статті 223 ЦПК України провести судове засідання без їх участі.

При цьому, за наявності умов, передбачених ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Судом встановлено, що 10 липня 2008 р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» правонаступником якого с Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № ML-703/200/2008., згідно якого Банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 42630,00 доларів США у строк до 10 липня 2023 року (а.с. 4-9)

Пунктом 1.6 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов`язаний повністю повернути Банку суму кредиту не пізніше Дати остаточного повернення кредиту відповідно до умов, встановлених п. 1.5 кредитного договору.

В якості забезпечення виконання умов кредитного договору № ML-703/200/2008 від 10.07.2008року, між Банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № РМ-703/200/2008 року від 10.07.2008 року. Предметом іпотеки за цим договором є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцям на праві власності (а.с. 10-15).

08 квітня 2015 року Комінтернівським районним судом м. Харкова ухвалено Заочне рішення № 641/14008/14-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-703/200/2008 від 10.07.2008 р. у розмірі 1 1 19365,88 грн., судові витрати в сумі 3654,00грн., а всього 1123019 грн. Рішення набрало законної сили 30.05.2015 року (а.с.21).

10.02.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. відкриті виконавчі провадження № 64465803 на примусове виконання виконавчих листів.

23.2.2023року Ленінським районним судом м. Полтави по справі № 641/14008/14-ц

сторону виконавчого провадження за рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.04.2015 року по справі № 641/14008/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, а саме: замінено стягувана з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на правонаступника «АЛЕКС ІНВЕСТМЕНТ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП» (а.с. 29-30).

Належність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності квартири, яка розташована за адресою: : АДРЕСА_2 , а також їх обтяження іпотекою підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, Державного реєстру іпотек № 356507361 від 30.11.2023 р. (а.с.27-28).

За взаємною згодою сторони Іпотечного договору погодили, що заставна вартість предмету іпотеки становить 316 600 грн.00 коп. (п.4.4 Іпотечного договору). Право звернення стягнення на Предмет іпотеки для задоволення своїх вимог виникає в Іпотекодержателя в разі, коли зобов`язання не буде виконане у встановлений строк, а також інших випадках, встановлених відповідно до Договору кредиту, цього Договору та відповідно до вимог законодавства (п.6.1).

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожна сторона в силу ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. ст. 525, 526ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України також визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. У відповідності до ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, кредитний договір № ML-703/200/2008, укладений між позивачем та позичальником ОСОБА_1 10 липня 2008 р., забезпечений нотаріально посвідченим іпотечним договором, предметом якого є квартира, що на праві власності належить відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно листа приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. залишок боргу за виконавчим листом № 641/14008/14-ц виданим Комінтернівським районним судом м. Харкова 05.06.2015 р. станом на 28.05.2026р. складає 1123019 грн. 88 коп.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті1Закону України "Про іпотеку" іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права й обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), закріплене в статті 590 ЦК України, передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотеко держателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України "Про іпотеку", згідно з частиною третьою статті 33 якого звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Оскільки ОСОБА_1 основне зобов`язання з повернення кредитних коштів (тіла кредиту та процентів за користування кредитом) не виконано, позивач має право звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором і реалізувати його для погашення вказаних вище зобов`язань у порядку, встановленому умовами іпотечного договору згідно з чинним законодавством.

Згідно постанови Великої палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-г/16 наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611ЦК України та змісту кредитного договору суд вважає, що наявність судового рішення про задоволення вимог позивача, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного або іпотечного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Отже, реалізацію предмета іпотеки, на який звертається стягнення, слід проводити шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року N 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку" доповнити пунктом 5-2 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону".

Беручи до уваги, що на момент ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

При цьому судом враховується постанова Верховного суду від 22 червня 2022 року (справа №296/7213/15, провадження N 61-10125св21), відповідно до висновків якої згадані норми права не втратили свою чинність, оскільки не були виключені з тексту зазначеного Закону, а спеціальним законом лише запроваджено зупинення виконання цих правил на певний період. Передбачається, що у разі припинення запровадження воєнного стану дія згаданих правил відновить свою дію без окремого рішення та закону.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача та наявність правових підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання судових витрат у справі, понесених позивачем при зверненні до суду, суд вважає за необхідне відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України покласти їх на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛАЙНС ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-703/200/2008 від 10 липня 2008 року у загальному розмірі 1123019, 88 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу за кредитом 551 672, 29 грн, відсотків за користування кредитом 16021, 30 грн, пеня за прострочення виконання зобов`язань 551 672, 29 грн., судових витрат 3654, 00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛАЙНС ФІНАНС» звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, Державного реєстру іпотек № 356507361 від 30.11.2023 р. шляхом реалізації предмету іпотеки на електронних аукціонах на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛАЙНС ФІНАНС» судовий збір в розмір 2684 грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири ) грн.

Зупинити виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки нерухомого майна: квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛАЙНС ФІНАНС», код ЄДРПОУ 44544575, адреса: пр. Науки, буд.58, офіс405, м. Харків.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя О.А.Курганникова