Ухвала суду № 137844443, 01.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7434/16-к

Провадження № 1-кп/638/76/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника- адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 42016220000000317 від 28 березня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишнівці Онуфріївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого, з вищою юридичною освітою, раніше не судимого, інвалідності, хронічні захворювання спростовує, військовозобов`язаного, молодшого сержанта військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , у скоєнні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 , працюючи згідно з наказом №41 ГУ Національної поліції в Харківській області від 11.02.2016 на посаді слідчого Шевченківського відділення поліції Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (м. Харків), діючи з корисливих мотивів з метою особисто збагачення, використовуючи своє службове становище, 31.03.2016 приблизно о 14.00 годині, навпроти Шевченківського відділення Холодногірського відділу поліції ГУ НП у Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Толбухіна, 103, отримав через свого знайомого ОСОБА_6 від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 26000,00 гривень за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, передбачений ч.1 ст.185 KK України та закриття кримінального провадження №12016220480001358.

Своїми умисними діями, як зазначає орган досудового розслідування, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища.

У судовому засіданні ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, не визнав, надав клопотання до суду про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, просив закрити кримінальне провадження, звільнити його від кримінальної відповідальності, здійснити всі необхідні дії, пов`язані з закриттям кримінального провадження.

Обвинуваченому ОСОБА_5 ґрунтовно роз`яснено обставини застосування ст. 49 КК України та наслідки задоволення вказаного клопотання. Обвинувачений повідомив, що йому вказані обставини відомі, рішення про вказане клопотання ним прийняте без застосування психологічного чи фізичного примусу, добровільно, погоджене з адвокатом. Вказане клопотання- є спільною позицією.

Захисник просив задовольнити клопотання ОСОБА_5 .

Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України і звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку учасників судового процесу, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України у зв`язку з закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності, виходячи з наступного.

Підстава звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави ОСОБА_5 відомі. Продовжувати судовий розгляд в межах інкримінованого кримінального правопорушення, про яке йдеться в клопотанні обвинуваченого, в загальному порядку ОСОБА_5 не бажає. Наслідки закриття кримінального провадження йому також зрозумілі.

У результаті закриття кримінального провадження в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності), суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 712/ 8174/23, провадження № 51- 2807 км 24).

Сторони повідомили, що перебіг давності у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 не переривався, крім того, обвинувачений нових злочинів не вчиняв.

Суду надано відповідні дані витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості». Відповідно до даних відомості про розшук, про незняту, непогашену судимість відсутні, щодо притягнення до кримінальної відповідальності зазначене дане кримінальне провадження.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 1 та ч. 4 ст. 286 КПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 2 та 3 статті 4 КК України, передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Положення ст. 49 КК України передбачають звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

В ухвалі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року в справі № 493/1843/16-к зроблено такий висновок:

«Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України».

Аналогічні висновки зокрема містяться в ухвалах Верховного Суду від 16 грудня 2019 року в справі № 754/10717/17, від 30 березня 2020 у справі № 635/5683/18, постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року в справі № 463/5277/16-к, від 19 листопада 2019 року в справі № 345/2618/16-к, від 20 жовтня 2020 року у справі № 204/4728/15-к, від 11 листопада 2020 року в справі № 455/229/17.

Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, як десять років, у разі вчинення кримінального правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 .

Суд зазначає, з посиланням на Постанову ВС у справі № 455/229/17 від 11.11.2020, що дотримання умов, передбачених ст. 49 КК України, є безумовною й обов`язковою для суду підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності, навіть якщо особа свою вину не визнає.

ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, який відповідно ст.12 КК України відноситься до тяжкий злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_5 не ухилявся від явок до суду, нових кримінальних правопорушень не вчинив, має стійкі соціальні зв`язки, офіційно працевлаштований, на обліках лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не судимий, проходить військові службу в ЗСУ.

Таким чином, станом на даний час у даному кримінальному провадженні закінчився десятирічний строк давності, передбачений ст. 49 КК України, щодо інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення не належить до злочинів проти основ національної безпеки України, проти миру та безпеки людства, перелік яких визначено у ч. 5 ст. 49 КК України. Тобто законодавча заборонна звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на це кримінальне провадження не поширюється.

Потерпілі у справі відсутні.

Речові докази у справі відсутні.

Інформація щодо арештів відсутня.

Судові витрати у справі відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 , застосований на підставі ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02 квітня 2016 року, зміненої ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 квітня 2016 року обирався у вигляді застави необхідно скасувати. А також вирішити питання щодо внесеної застави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 49 КК України, ч. 2 ст.284, 285, 286, 288, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 368 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 42016220000000317 від 28 березня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.3 ст. 368 КК України закрити на підставі приписів ст. 49 КК України.

Запобіжний захід - застава, щодо ОСОБА_5 , застосований на підставі ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02 квітня 2016 року, зміненої ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 квітня 2016 року- скасувати.

Після набрання ухвалою законної сили заставу у розмірі 27560,00 (двадцять сім тисяч п`ятсот шістдесят гривень), яка внесена за ОСОБА_5 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 на депозитний рахунок територіального управління ДСА України в Харківської області р\р 37318098006674 МФО (код банку) 820172; ЄДРПОУ банку 26281249, банк одержувача : Державна казначейська служба України, квитанція № 2 від 04.04.2016 - повернути ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 .

Після набрання ухвалою законної сили заставу в розмірі 41340,00 (сорок одна тисяча триста сорок гривень), яка внесена за ОСОБА_5 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 на депозитний рахунок Апеляційного суду Харківською області р/р НОМЕР_4 МФО (код банку) 820172; ЄДРПОУ банку 26281249, банк одержувач : Державна казначейська служба України, квитанція 0.0.533891714.1 від 11.04.2016- повернути ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення.

Повний текст документу виготовлений 01 липня 2026 року.

Головуюча суддя ОСОБА_9