Ухвала суду № 137843837, 25.06.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2012/25

Провадження № 1-кп/346/369/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2024 року за № 42024090000000086, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, на утриманні нікого не має, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 365 та ст. 386 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні нікого не має, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 307 КК України,

Враховуючи, що складання повного тексту ухвали вимагає значного часу, суд обмежується складанням і оголошенням її вступної та резолютивної частин відповідно до ч. 2 ст. 376 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

в судовому засіданні 25.06.2026 року прокурор підтримав подане клопотання про продовження строку застосування домашнього арешту цілодобово відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Дане клопотання прокурор обґрунтовує наступним.

В обвинувальному акті зазначено, що обвинувачений ОСОБА_4 , працюючи на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, не пізніше початку жовтня 2024 року створив організовану групу для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, а саме: незаконного придбання, зберігання, перевезення та збуту наркотичних засобів особі для її викриття як збутчика наркотичних засобів, збуті наркотичних засобів невстановленій кількості осіб з метою викриття закладчика наркотичних засобів, з метою покращення результатів своєї службової діяльності.

Для досягнення своєї протиправної мети ОСОБА_4 залучив до складу організованої групи свого знайомого ОСОБА_9 в якості пособника.

Для зацікавлення ОСОБА_9 у протиправній діяльності, участі в якості пособника в організованій групі, ОСОБА_4 , достовірно знаючи що ОСОБА_9 є наркозалежною особою, пообіцяв надати йому для власного вживання та збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежений таблетки «Трамадол», які попередньо незаконно придбав та зберігав з метою збуту, та в такий спосіб залучення потенційного пособника до вчинення злочину.

З метою виконання наданої ОСОБА_9 обіцянки щодо збуту йому наркотичного засобу, обіг якого обмежений таблеток «Трамадол», ОСОБА_4 близько 22 год. 03.10.2024 року зустрівся з ОСОБА_9 поруч свого будинку, що на АДРЕСА_3 .

В ході зустрічі ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, в зазначеному місці, неподалік будинку, в якому проживає, збув ОСОБА_9 наркотичний засіб, обіг якого обмежено «Трамадол», у формі таблеток у кількості 1000 штук, які містять наркотичний засіб «Трамадол», обіг якого обмежений, вагою не менше 15,8 грам, які попередньо незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою збуту.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2024 року, маючи певні лідерські якості, великий досвід роботи у правоохоронній системі, усвідомлюючи протиправний характер та високу суспільну небезпеку своїх дій, маючи на меті здійснення збуту наркотичних засобів для викриття особи, яка вчиняє збут наркотичних засобів, а також збут наркотичних засобів невизначеному колу осіб з метою викриття закладчика наркотичних засобів і в такий спосіб покращення результатів своєї роботи, створив та очолив стійке злочинне об`єднання у формі організованої групи, яке мало на меті вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

До складу організованої злочинної групи ОСОБА_4 як організатор залучив свого колегу по роботі, оперуповноваженого того же сектору кримінальної поліції, обвинуваченого ОСОБА_5 та жителя м. Коломиї Івано-Франківської області ОСОБА_9 , якого обвинувачений ОСОБА_4 раніше викрив у збуті наркотичних засобів.

Зазначені особи умисно і добровільно, усвідомлюючи протиправний характер своїх суспільно небезпечних дій та їх наслідки, організувалися в стійке об`єднання для вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, виконуючи при цьому єдиний спільний план, відомий всім учасникам, із розподілом функцій кожного учасника, спрямованих на реалізацію цього плану, підпорядковуючись під час здійснення злочинної діяльності ОСОБА_4 як організатору та керівнику організованої злочинної групи.

Так, відповідно до розробленого, погодженого та впровадженого плану злочинної діяльності групи, незаконні дії передбачали незаконне придбання, зберігання у спеціальному місці сховку, перевезення та збут потерпілому ОСОБА_8 наркотичних засобів для їх подальшої закладки у певних місцях для збуту невстановленим особам, викриття ОСОБА_8 у збуті наркотичних засобів та його затриманні.

21.10.2024 року ОСОБА_9 , реалізуючи розроблений обвинуваченим ОСОБА_4 та погоджений усіма учасниками організованої групи злочинний умисел, спрямований на збут наркотичних засобів, для виконання своєї ролі щодо перевірки ОСОБА_8 , та детального інструктування про порядок виконання роботи, зателефонував йому та домовився про зустріч о 13 год. у м. Коломия, по вул. Бандери, Івано-Франківської області, неподалік старого польського кладовища.

Про виконання своєї ролі у спільному злочинному плані організованої групи проведенні інструктажу ОСОБА_8 , та його перевірки, ОСОБА_9 одразу ж проінформував ОСОБА_4 , як керівника організованої групи, під час особистої зустрічі 21.10.2024 року, яка відбулася у автомобілі останнього марки «Toyota Rav 4», державний номерний знак НОМЕР_1 , на обумовленому місці. На цій зустрічі, окрім ОСОБА_4 , перебував і інший учасник організованої групи ОСОБА_5 . У ході розмови ОСОБА_4 як керівник організованої групи доручив ОСОБА_5 забрати з території старого польського кладовища пакет із наркотичними засобами, які вони попередньо, у невстановлений час незаконно придбали та зберігали у сховку до 21.10.2024 року, для їх збуту ОСОБА_8 , що ОСОБА_5 і здійснив.

Після отримання інформації від ОСОБА_9 про готовність ОСОБА_8 до вчинення злочину збуту наркотичних засобів, шляхом розкладання закладок, учасники організованої злочинної групи ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_4 , під керівництвом останнього, направилися на вказаному автомобілі ОСОБА_4 у с. Княждвір Коломийського району Івано-Франківської області сусіднє село де проживає ОСОБА_8 , для збуту йому наркотичних засобів канабісу, здійснивши у такий спосіб незаконне перевезення наркотичних засобів.

Перебуваючи поблизу сільського кладовища у вказаному селі ОСОБА_5 , діючи на виконання спільного злочинного плану учасників організованої ОСОБА_4 злочинної групи, під його керівництвом та в присутності ОСОБА_9 , 21.10.2024 року в період з 15 год. 09 хв. по 15 год. 23 хв. збув ОСОБА_8 шляхом встановлення закладки за координатами 48.546971, 24.946222 біля електроопори наркотичний засіб «канабіс», обіг якого обмежений, у кількості 130 згортків, вага якого становить не менше 21,745 грам, завершивши у такий спосіб збут наркотичних засобів ОСОБА_8 , вчинений організованою групою.

Надалі ОСОБА_5 для виконання спільного злочинного плану учасників організованої групи за допомогою телеграм акаунта «support/work/FuckOff» о 18 год. 27 хв. 22.10.2024 року відправив на абонентський номер ОСОБА_8 фотографію із вказанням координат місцезнаходження наркотичних засобів «48.546971, 24.946222» для їх подальшого збуту.

З метою приведення у виконання свого злочинного наміру, направленого на збут наркотичних засобів, ОСОБА_4 , діючи у складі організованої групи із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , за допомогою акаунта «support/work/FuckOff» у месенджері Telegram, діючи через ОСОБА_5 , надав вказівку ОСОБА_8 23.10.2024 року здійснити збут отриманих наркотичних засобів «канабіс» на території міста Коломия, в районі будівельного гіпермаркету «Епіцентр» та паперової фабрики у кількості по 65 згортків, надавши при цьому детальні інструкції щодо обсягів та ваги наркотичних засобів, які необхідно було збути шляхом встановлення закладок.

Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_8 було поставлено чіткі вимоги про кожен здійснений ним збут наркотичного засобу «канабіс», шляхом встановлення відповідної закладки, інформувати, надсилаючи акаунту «support/work/FuckOff» у месенджері Telegram фото із координатами наркотичного засобу за допомогою додатку «GPS MAP CAMERA».

На виконання вказівки учасників організованої групи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_8 23.10.2024 року в період з 13 год. по 15 год. здійснив збут 100 згортків наркотичного засобу «канабіс» невстановленим особам в районі магазину «Епіцентр» та паперової фабрики у м. Коломия Івано-Франківської області, проінформувавши про кожен факт здійсненого збуту ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за допомогою програми «GPS MAP CAMERA» та месенджера Telegram, надсилаючи акаунту «support/work/FuckOff» відповідні фото.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, 05.11.2024 року близько 15 год. повторно збули ОСОБА_8 шляхом встановлення закладки за координатами «48.534639, 25.000168» на території біля АЗС «ОККО» у м. Коломия Івано-Франківської області поблизу р. Прут наркотичний засіб «канабіс», обіг якого обмежений, у кількості 45 згортків, вага якого становила не менше 1,47 грам, який попередньо незаконно придбали, зберігали та перевезли, завершивши у такий спосіб збут наркотичних засобів ОСОБА_8 , вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Надалі ОСОБА_5 , діючи на виконання спільного із ОСОБА_4 злочинного плану, за допомогою телеграм акаунта «support/work/FuckOff» о 15 год. 40 хв. 05.11.2024 року надіслав на мобільний телефон ОСОБА_8 фотографію із вказанням координат місцезнаходження наркотичних засобів для їх подальшого збуту.

ОСОБА_8 близько 12 год. 06.11.2024 року, виконавши вказівки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які надійшли з акаунта «support/work/FuckOff» у месенджері Telegram, забрав з території біля АЗС «ОККО» у м. Коломия Івано-Франківської області поблизу р. Прут наркотичний засіб, який зберігався у синьому поліетиленовому пакунку. У пакунку ОСОБА_8 виявив 45 згортків, обмотаних у стрічку жовтого та зеленого кольору.

З метою приведення у виконання свого злочинного наміру, направленого на збут наркотичних засобів, ОСОБА_4 , діючи повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , за допомогою акаунта «support/work/FuckOff» у месенджері Telegram, 07.11.2024 року надав вказівку ОСОБА_8 того ж дня здійснити збут отриманих наркотичних засобів на території поблизу р. Прут між м. Коломия Івано-Франківської області та с. Сопів Коломийського району Івано-Франківської області у кількості 45 згортків, надавши при цьому детальні інструкції щодо обсягів та ваги наркотичних засобів, які необхідно було збути шляхом встановлення закладок.

На виконання цієї вказівки ОСОБА_8 07.11.2024 року близько 15 год. здійснив збут 37 згортків наркотичного засобу в районі АЗС «ОККО» та на вказаній території, проінформувавши про кожен факт здійсненого збуту ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за допомогою програми «GPS MAP CAMERA» та месенджера Telegram, надсилаючи відповідні фото з геолокацією абоненту «support/work/FuckOff».

Того ж дня близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_4 разом з іншими працівниками вищевказаного органу поліції на території поблизу р. Прут між м. Коломия та с. Сопів Коломийського району затримав ОСОБА_8 , який мав у кишені одягу 8 згортків з наркотичним засобом «канабіс», якому сам же ж, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , попередньо збув наркотичний засіб і якого сам, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , уповноважив здійснювати збут наркотичних засобів шляхом розкладання закладок.

Не припиняючи своїх злочинних дій, обвинувачений ОСОБА_4 07.11.2024 року близько 17 год. 30 хв., перебуваючи на службі та виконуючи свої службові обов`язки, після збуту ОСОБА_8 наркотичного засобу «канабісу», бажаючи викрити його як особу, яка здійснює збут наркотичних засобів, та покращити показники своєї службової діяльності, встановив місцеперебування ОСОБА_8 на території поблизу р. Прут між м. Коломия Івано-Франківської області та с. Сопів Коломийського району Івано-Франківської області.

Прибувши за місцем перебування ОСОБА_8 та встановивши його особу, обвинувачений ОСОБА_4 близько 17 год. 30 хв. 07.11.2024 року на території поблизу р. Прут, в місці, що між м. Коломия Івано-Франківської області та с. Сопів Коломийського району Івано-Франківської області наніс ОСОБА_8 два удари кулаком правої руки в область грудей, а також удар правою ногою в ліву ногу ОСОБА_8 нижче коліна, вимагаючи розблокувати його мобільний телефон. Зазначені насильницькі дії ОСОБА_4 завдали потерпілому ОСОБА_8 болю та є такими, що ображають його особисту гідність.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_4 здійснив підкуп свідка у кримінальному провадженні за наступних обставин.

08.11.2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.11.2024 року до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06.01.2025 року включно. Цією ж ухвалою ОСОБА_4 визначено розмір застави у межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області. Указаний розмір застави внесено на відповідний банківський рахунок 11.11.2024 року.

Ухвалою слідчого судді того ж суду від 09.11.2024 року визначено, що в разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено низку обов`язків, у тому числі утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Згідно з інформацією ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)», ОСОБА_4 звільнений 11.11.2024 року після внесення застави в розмірі 757 000 грн.

За таких обставин з 11.11.2024 року ОСОБА_4 зобов`язаний у строк до 06.01.2025 року виконувати обов`язки, визначені в ухвалі слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.11.2024, в тому числі обов`язок утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді вказаного суду від 06.01.2025 року задоволено клопотання сторони обвинувачення та продовжено підозрюваному ОСОБА_4 строк дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді цього суду від 09.11.2024 року до 06.03.2025 року включно, в тому числі і обов`язок утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні. ОСОБА_4 особисто був присутній в судовому засіданні при розгляді клопотання сторони обвинувачення, отримав у суді копію відповідної ухвали.

Отже, обвинуваченому ОСОБА_4 було достовірно відомо про те, що ОСОБА_9 є свідком у кримінальному провадженні № 42024090000000086 від 11.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України та дав показання, які викривають його та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення.

Незважаючи на покладення судом вказаного в ухвалі обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово порушував вказане судове рішення, зустрічався та спілкувався зі свідком ОСОБА_10 , а також здійснив його підкуп з метою зміни останнім показань та дачею завідомо неправдивих показань, чим вчинив умисний злочин проти правосуддя за наступних обставин.

Так, 14.01.2025 року обвинувачений ОСОБА_4 на вул. Січових Стрільців у м. Коломиї, поблизу помешкання свідка ОСОБА_10 зустрів останнього та провів з ним бесіду, розпитавши про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні та домовившись зустрітись 19.01.2025 року о 19 год. 30 хв. у м. Коломия Івано-Франківської області, поблизу будівлі церкви, на перехресті вулиць Шкрумеляка та Чайковського. Однак вказана зустріч не відбулась з вини обвинуваченого ОСОБА_4 .

У двадцятих числах січня 2025 року обвинувачений ОСОБА_4 зустрів свідка ОСОБА_10 у м. Коломиї Івано-Франківської області та запропонував свідку під час досудового слідства та судового розгляду надати неправдиві показання щодо залишення ОСОБА_10 в автомобілі ОСОБА_4 марки «Toyota Rav 4», державний номерний знак НОМЕР_1 , пачки від цигарок марки «LM» з двома пакетиками наркотичного засобу «канабіс». Крім того, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_9 виконувати за відповідну плату його вказівки під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, обіцяючи, окрім іншого, оплатити послуги кваліфікованого адвоката. Наступну зустріч ОСОБА_4 запропонував провести 31.01.2025 року.

31.01.2025 року о 22 год. 30 хв. обвинувачений ОСОБА_4 зустрів вказаного свідка у м. Коломия Івано-Франківської області, на вищевказаному перехресті та передав цьому свідку 20 000 (двадцять тисяч) гривень за виконання останнім раніше висловлених пропозицій.

За таких обставин обвинувачений ОСОБА_4 порушив покладений на нього цим судом обов`язок утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та вчинив інше кримінальне правопорушення у період дії застосованого до нього запобіжного заходу у виді застави.

18.02.2025 року цьому обвинуваченому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчинених повторно, організованою групою; ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також збуті наркотичних засобів, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 365 КК України, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями; ст. 386 КК України, тобто у підкупі свідка з метою примушування його до давання завідомо неправдивих показань.

21.02.2025 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області постановлено ухвалу про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 із застави на тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 21.04.2025 року включно.

10.04.2025 року слідчим суддею цього суду продовжено застосування вказаного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 строком до 08.05.2025 року, тобто до завершення строку досудового розслідування.

В подальшому ухвалами Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області та Івано-Франківського апеляційного суду (від 17.11.2025 року) продовжено застосування вказаного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Однак, ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.05.2026 року запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 змінено з тримання під вартою на домашній арешт цілодобово за адресою: АДРЕСА_4 . Строк дії вказаного запобіжного заходу спливає 04.07.2026 року.

Прокурор мотивує клопотання тим, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Зокрема, обвинувачений, усвідомлюючи, що обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів, за вчинення якого (особливо тяжкого) передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, та про можливе призначення саме такого виду покарання в разі засудження за даний злочин, може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні з метою спотворення доказів стосовно фактичних обставин та здобуття можливості уникнути покарання; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачений може умисно не з`являтись на виклики до суду, в тому числі через виїзд за межі Івано-Франківської області та/або за межі України. Крім того, цим обвинуваченим порушено запобіжний захід у виді застави, оскільки він в позапроцесуальний спосіб спілкувався зі свідком ОСОБА_10 та обвинувачується у підкупі цього свідка. Також прокурор вказав, що ОСОБА_4 інкримінується керівна роль у складі організованої групи.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання, оскільки існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Подане захисником клопотання про пом`якшення заходу прокурор вважає необґрунтованим.

Потерпілий ОСОБА_8 погодився з позицією прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора та вказав наступне.

Обвинувачений ОСОБА_4 перебував під вартою більше одного року, а протягом останніх двох місяців під цілодобовим домашнім арештом, і наявні усі підстави для зміни (пом`якшення) заходу, з огляду на наступне.

Законом встановлено, що при вирішенні питання стосовно продовження дії обраного запобіжного заходу застосовуються ті ж норми процесуального права, що і при обранні такого запобіжного заходу. Відтак, ініціатором клопотання повинні бути неухильно дотримані вимоги статей 177, 178, 181, 184 КПК України.

Так, відповідно до ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу не може обмежуватися перерахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а повинно містити виклад обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, визначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, а також обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Такого покликання на матеріали, що підтверджують доводи прокурора, останнім не наведено.

Крім цього, усупереч вимогам ст. 181 КПК України, звертаючись з клопотанням про продовження цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 , прокурор не довів і не намагався довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів (зокрема, нічний домашній арешт) не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Більше цього, частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, закон імперативно зазначає обов`язкову наявність обґрунтованої підозри. Таким чином, законодавець імперативно встановив і судовою практикою Верховного Суду це підтримано, що звертаючись до суду з клопотанням, прокурор зобов`язаний не лише перелічити ризики, викладені у ст. 177 КПК України, а й довести об`єктивне їх існування, а також наявність обґрунтованої підозри. Натомість вказаної вимоги прокурор не виконав і до свого клопотання не долучив матеріали, що підтверджують обставини об`єктивного існування перелічених ним ризиків.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, як це встановлено ст. 194 КПК України, суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення.

Звертаючись з клопотанням про продовження запобіжного заходу під час судового розгляду, у період, коли переважна більшість письмових доказів вже була предметом дослідження, і на які стороною захисту подавалися свої заперечення та доводилася очевидна їх сумнівність, прокурор обмежився механічним копіюванням тексту своїх попередніх клопотань, які не містили достатньо детального викладення правдоподібних підстав для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів, не конкретизував докази, які би поза розумним сумнівом вказували на обґрунтованість цієї підозри.

На переконання захисту, погодження суду з таким клопотанням прокурора, де викладені обставини з покликанням на очевидно сумнівні, вже досліджені судом докази, вказуватиме на те, що суд перебрав на себе функції обвинувача у кримінальному процесі, позбавивши ОСОБА_4 права на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, виходячи із засад КПК України стосовно рівності прав сторін кримінального провадження, безсторонній суд не вправі надавати переваги будь-якій стороні, а тим більше нехтувати очевидними процесуальними порушеннями з боку органу досудового розслідування.

«Розумність підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, становить суттєву частину гарантії від безпідставного обмеження свободи, закріпленої у ст. 5 § 1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Окрім цього, суддею має бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України, з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи обвинуваченого, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного права.

Так, у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи в ізоляції було свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу». Про такі ж порушення вказується у п. 29 рішення ЄСПЛ від 11.10.2010 року у справі «Хайреддінов проти України».

Обвинувачений ОСОБА_4 має власну сім`ю та родичів (дружину, батьків). Його мати є пенсіонеркою, особою з інвалідністю 3-ї групи. Його батько також є пенсіонером, учасником бойових дій. Крім того, цей обвинувачений має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві власності належить ОСОБА_11 , яка надала офіційну згоду на проживання обвинуваченого; він позитивно характеризується.

Крім того, за час перебування під вартою відбулося суттєве погіршення стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , і він потребує динамічного спостереження лікаря-кардіолога та лікаря-ендокринолога, а також лікування у плановому порядку в територіальних закладах охорони здоров`я МОЗ України. При цьому стороною обвинувачення не наведено жодних нових обставин, які б виправдовували необхідність подальшого цілодобового утримання обвинуваченого під домашнім арештом та вказували б на пропорційність цього заходу.

Крім того, посилання на зазначені ризики є безпідставними, а їх існування не доведено. Крім того, захисник ОСОБА_6 підтримав подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт в нічний час з викладених у ньому мотивів. Сторона захисту також просить врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 в період з 24.10. до вечора 18.11.2025 року перебував на свободі після внесення застави, не порушив жодного обов`язку, а після скасування ухвали про заставу добровільно прибув в установу виконання покарань з метою виконання рішення апеляційного суду. Крім того, в судовому засіданні 23.10.2025 року сам потерпілий не заперечував змінити вказаному обвинуваченому запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подане його захисником ОСОБА_6 клопотання про зміну запобіжного заходу з викладених у ньому мотивів. Він також вказав, що стан його здоров`я погіршується, систематично підвищується артеріальний тиск та прогресує хронічний холецистопанкреатит, що вимагає руху на свіжому повітрі та візитів до лікарів.

Вивчивши клопотання, необхідні матеріали судового провадження, заслухавши сторін кримінального провадження, потерпілого, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 5 («п. 1 (пп. (с))» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження свободи відповідно до вказаних конвенційних положень має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, пункти 55-56).

«Обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, п. 88; Erdagoz проти Туреччини, п. 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, п. 32).

Згідно із частинами 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право обрати, змінити або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Згідно із пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків та запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка чи потерпілого, перешкоджати провадженню іншим чином.

Відповідно до практики ЄСПЛ вагомою підставою для вирішення питання про необхідність ізоляції особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, що може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з даними про її матеріальний та соціальний стан.

При вирішенні клопотань суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочинів, передбачених ст. 386, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України. Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебував під вартою з 21.02.2025 по 05.05.2026 року, після чого до нього було застосовано цілодобовий домашній арешт. Суд бере до уваги, що на користь пом`якшення заходу свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, усталений спосіб життя (рішення ЄСПЛ у справі «Пунцельт проти Чехії»). Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Харченко проти України», розумність строку обмеження свободи має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Згідно зі ст. 178 КПК України необхідно враховувати стан здоров`я обвинуваченого, наявність родини та соціальних зв`язків[cite: 13, 14]. Суд враховує, що мати ОСОБА_12 є інвалідом ІІІ групи, батько ОСОБА_13 учасником бойових дій, а власниця житла ОСОБА_11 надала згоду на проживання обвинуваченого на АДРЕСА_4 / Згідно з офіційною медичною відповіддю Центру охорони здоровя ДКВС від 30.04.2026 року, в обвинувачено діагностовано гіпертонічну хворобу ІІ стадії (ризик IV), ішемічну хворобу серця, цукровий діабет ІІ типу та аліментарне ожиріння, у зв`язку з чим він потребує спостереження кардіолога та ендокринолога в територіальних закладах МОЗ України[cite: 13, 14].

Також незаперечним є той факт, що в період з 24.10 по 18.11.2025 року обвинувачений перебував на свободі під заставою та добровільно з`явився до установи виконання покарань після скасування рішення апеляційним судом/

Водночас, оцінюючи співвідношення заявлених клопотань прокурора та захисника на даній процесуальній стадії, суд дійшов висновку, що передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися настільки, щоб виправдати пом`якшення цілодобового домашнього арешту до нічного. Обвинуваченому інкримінується створення та керівництво організованою злочинною групою з використанням службового становища поліцейського, а також вчинення підкупу свідка під час перебування під заставою.

Суд підкреслює, що КПК України встановлено принцип безпосередності дослідження доказів (ст. 23, 95 КПК України). Свідки судом ще не допитані, судовий розгляд перебуває на етапі вивчення документів. За таких обставин надання обвинуваченому права вільного денного пересування містить у собі критичний ризик неконтрольованого незаконного впливу на свідків та потерпілого. Посилання адвоката на необхідність лікування не є безумовною підставою для скасування цілодобового арешту, оскільки чинний процесуальний закон дозволяє особі залишати житло для відвідування медичних закладів на підставі відповідного разового дозволу суду.

Таким чином, застосований до ОСОБА_4 домашній арешт цілодобово є пропорційним, достатнім та справедливим запобіжним заходом.

Керуючись статтями 177, 181, 194, 314-316, 331, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово, заборонивши цьому обвинуваченому залишати без відповідного дозволу місце проживання, що за адресою: АДРЕСА_4 , на строк два місяці, тобто по 24.08.2026 року включно.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , на строк по 24.08.2026 року включно, а саме:

-прибувати до відповідних суду чи прокурора за першою вимогою;

-не відлучатися з вищевказаного місця застосування домашнього арешту без відповідного дозволу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;

-утриматися від спілкування зі свідками, потерпілим та іншим обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні в поза процесуальний спосіб.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання таких обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід чи накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виконання ухвали доручити Коломийському районному відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідного прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення даної ухвали.

Повний текст ухвали складено 29.06.2026 року о 15 год. 00 хв.

Головуючий суддя : ОСОБА_1