Рішення № 137843745, 26.06.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/935/26

Номер провадження 2/341/837/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Аннишина С.І.,

за участю секретаря судового засідання: Рарик В.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Галицького районного суду Івано-Франківської області в електронному форматі із використанням сервісу «Електронний суд» надійшла позовна заява від товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором Кредитним договором № 102438002 в розмірі 13 571,01 грн.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначено про те, що 16 вересня 2025 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» укладено кредитний договір № 102438002, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 отримав позику в сумі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності і зобов`язався повернути його та сплатити проценти за користування кредитом.

24 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24022026, за умовами якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» за плату відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» своє право грошової вимоги до указаних у реєстрі боржників, який є невід`ємною частиною договору, в тому числі до ОСОБА_1 ..

ОСОБА_1 не виконав належним кредитні зобов`язання, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість на загальну суму розмірі 13 571,01 грн., з яких: 4 980,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 740,26 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 850,75 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 5 000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Цю заборгованість позивач просить стягнути на свою користь в порядку переуступки.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19 червня 2026 року представник відповідача адвокат Немцева О.Л. через підсистему «Електронний суд» скерувала відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач визнає позовні вимоги частково, а саме визнає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4980,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог просила відмовити у зв`язку з тим, що відповідач перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації і на нього розповсюджуються положення частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Розгляд справи просила здійснювати за відсутності відповідача та її представника.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» у судове засідання не з`явився. В позовній заяві розгляд справи просив проводити без його участі. Не заперечив щодо заочного розгляду справи. Інших заяв та клопотань не подавав.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що 16.09.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102428002 (надалі по тексту Договір) відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн строком на 360 днів до 11.09.2026 (пункти 1.2,1.3, 1.4 Договору)

За пунктом 1.5. Договору, загальні витрати позичальника за кредитом складають 16206,40 грн. Денна процентна ставка складає:0.90%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1373,87 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 21206,40 грн.

Відповідно до пункту 1.5.2. Договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 8140.00 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Згідно з пунктом 2.1. Договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Вказаний Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 52178.

Сторони узгодили графік платежів, що є Додатком №1 до Договору.

У Паспорті споживчого кредиту відображено основні умови договору: сума кредиту - 5000,00 грн, строк кредиту - 360 днів, процентна ставка - процентна ставка 0,90% вдень, загальні витрати за кредитом 16206,40

Відповідно до платіжного доручення № 109381308 від 16.09.2025 ОСОБА_1 перераховано 5000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно договору №102438002.

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення, наданою первісним кредитором, ОСОБА_1 здійснював часткове погашення заборгованості.

24 лютого 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу 24022026, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №102438002 від 16.09.2025, що укладався між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Відповідно Реєстру боржників №2 від 24.02.2026 первісний кредитор передав позивачу право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 за умовами Договору №102438002 від 16.09.2025 на загальну суму заборгованості 13 571,01 грн,

Відповідно до Довідки №171/2375 від 12.06.2026, виданою військовою частиною НОМЕР_2 , молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 20.06.2025.

Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини, які виникли на даний час між позивачем та відповідачем є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Із положень частини 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України ,позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Окрім того, частина 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», який регулює відносини між кредиторами, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит, в тому числі (ст. 3 Закону) передбачено права кредитодавця стягувати з позичальника комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу часини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Згідно із частиною 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, врахувуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 16.09.2025 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредиту № 102438002 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі та перерахував грошові кошти в сумі 5 000,00 грн на платіжну картку, маску якої позивальник вказав у договорі перед його підписанням, номер якої НОМЕР_1 , що підтверджено платіжним дорученням №109381308 від 16.09.2026.

Факт укладення договору та отримання грошових коштів у сумі 5 000,00 грн відповідачем та його представником не заперечуються.

Оскільки відповідач неналежно виконував умови договору, сплативши тільки частково суму заборгованості за кредитом, у нього утворилася заборгованість на загальну суму 13 571,01 грн, яка складається з: 4980,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1740,26 грн сума заборгованості за процентами, 1850,75 грн сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 5 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою.

В подальшому право вимоги за вказаним договором було передано позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ» в сумі 13 571,01 грн.

Разом з тим, суд не погоджується із нарахованим первісним кредитором та заявленим позивачем розміром відсотків в сумі 1740,26 грн, комісією за обслуговування кредиту в сумі 1850,75 грн та неустойкою в сумі 5 000,00 грн з огляду на таке.

Так, судом встановлено, відповідач ОСОБА_1 з 20.06.2025 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, а саме військовій частині НОМЕР_2 . Первісний кредитор був обізнаний з даним фактом, оскільки в анкеті - заяві на кредит № 102438002 у графі «місце роботи» відповідач вказав «ЗСУ, військова служба»

Згідно з пунктом 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 №1357-IX, який набрав чинності 23.04.2021, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції: «15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

Згідно із роз`ясненнями Національного банку України у листі від 02.09.2014 № 18-112/48620 для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

З огляду на те, що ОСОБА_1 з 20.06.2026 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 Збройних Сил України, суд вважає, що він має право на визначені Законом України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, неустойки (штрафу, пені), комісії за обслуговування кредиту.

При цьому частина 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15, від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18, від 24.02.2022 у справі № 591/4698/20, від 12.05.2022 у справі № 336/512/18, від 18.01.2023 у справі № 642/548/21.

Застосування приписів частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.06.2026, тобто на час укладання кредитного договору № 102438002 мав статус військовослужбовця Збройних Сил України, тому на нього поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

А тому нарахування ОСОБА_1 процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу,пені), комісії за обслуговування кредиту у межах кредитного договору №102438002 суперечить чинному на час виникнення спірних відносин законодавству, зокрема приписам частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, позов у частині стягнення з відповідача нарахованих процентів, неустойки та комісії задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 4980,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 задоволено частково, з останнього на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 976 гривень 99 копійок із розрахунку: 4980,00*2662,40/13571,01.

Керуючись статтями 12, 13, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість на загальну суму 4 980 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 976 (дев`ятсот сімдесят шість) гривень 99 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Повний текст рішення складено 01 липня 2026 року.

СуддяСвятослав АННИШИН