Ухвала суду № 137843018, 30.06.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/14107/25

провадження № 1-кс/208/945/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

Слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

скаржника: ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

прокурора: ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Кам`янське скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Кам`янського надійшла вищезазначена скарга, відповідно до змісту якої, скаржник ОСОБА_3 оскаржує постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 17.02.2026 на адресу Донецької обласної прокуратури в порядку ст.220 КПК України було направлено клопотання про приєднання копій судових рішень до матеріалів кримінального провадження №1202005000000366 від 16.06.2020 за ч. 5 ст. 191 КК України.

Однак, 19.02.2026 прокурором ухвалено постанову про відмову в задоволенні зазначеного клопотання.

Скаржник у клопотанні просить скасувати постанову прокурора, оскільки вважає, що така постанова є незаконною та такою, що ухвалена із недотримання строків передбачених ст.304 КПК України.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 підтримав подану скаргу, просив її задовольнити та визнати постанову прокурора незаконною. Також просив зобов`язати прокурора повторно розглянути клопотання.

Прокурор ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення скарги ОСОБА_3 , зазначила, що скаржинк надав судові рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень, які є знеособлені, відтак, не можуть вважатись письмовими доказами, відповідно до п. 2 ст. 95 КПК України. Що стосується клопотання ОСОБА_3 то таке було розглянуто відповідно до виомг КПК України, а скарга подана до слідчого судді обґрунтована непогодженням скаржника з прийнятим прокурором процесуальним рішенням.

Слідчий суддя заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Кримінальним процесуальним законодавством України до повноважень слідчих суддів віднесено здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні.

До компетенції слідчого судді за Кримінально-процесуальним кодексом України належать три групи питань, однією із яких є розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення слідчого та прокурора.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України .

Відповідно до частини 1 ст.303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1. бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2. рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3. рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4. рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5. рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6. рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7. рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8. рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1. рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10. повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11. відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов`язкові ознаки:

1. слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію;

2. така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк;

3. відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

За результатами розгляду скарги слідчий суддя, як це встановлено ч. 2 ст.307, вправі прийняти одне з передбачених цією нормою рішень, в томі числі постановити ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З матеріалів скарги встановлено, що ОСОБА_3 17.02.2026 на адресу Донецької обласної прокуратури в порядку ст.220 КПК України було направлено клопотання про приєднання судових рішень до матеріалів кримінального провадження №1202005000000366.

19.02.2026 прокурором відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 було винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання в порядку ст.220 КПК України. Відповідно до постанови ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки документи, на долученні яких до матеріалів кримінального провадження наполягав скаржник не є офіційно завіреними, а тому не можуть вважатись письмовими доказами, відповідно до п. 2 ст. 95 КПК України.

Відповідно до скарги ОСОБА_3 , скаржник зазначає, що скаргу розглянуто поза межами строків передбачених КПК, оскільки він отримав копію постанови прокурора 25.02.2026. Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Тож з матеріалів справи встановлено, що постанова ухвалена з урахуванням положень КПК України.

Щодо пункту скарги ОСОБА_3 в якому скаржник просить зобов`язати прокурора повторно розглянути його клопотання та витребувати вказані судові рішення з судів, слідчий суддя зазначає, що згідно ст.36 КПК України слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 42 КПК України, з урахуванням положент ст. 26 КПК України, підозрюваний має право збирати і подавати прокурору докази, порядок збирання ких врегульовано положеннями ст. 93 КПК України.

Відтак, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 має право збирати і подавати докази, які на його думку мають значення для кримінального провадження №1202005000000366 від 16.06.2020 за ч. 5 ст. 191 КК України, водночас, такі мають відповідати вимогам п. 2 ст. 95 КПК України.

Що стосується посилання скаржника на те, що він позбавлений можливості отримати належним чином завірені копії судових рішень, слдічий суддя звертає увагу що як за час розгляду скарги, так і на день ухвалення судового рішення, ОСОБА_5 не було надано підтверджень, що він звертався до відповідних судів із запитами на отримання судових рішень та що йому було відмовлено у наданні копій таких. Зокрема, додатки до скарги таких запитів та відповідей на запит не містить.

Отже, зміст та вимоги поданої скарги виходять за межі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відповідно до повноважень слідчого судді.

Крім того, варто звернути увагу, що прийняте прокурором процесуальне рішення відповідає вимогам ст.110 КПК України, тож скарга фактично подана у зв`язку з незгодою із процесуальним рішенням прокурором, яке оскарженню не підлягає.

Враховуючи викладене, вважаю, що скарга ОСОБА_3 є такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.303, 307, 309 КПК України -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали складено та проголошено 30.06.2026 о 17:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1