Єдиний державний реєстр судових рішень
Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/4629/26
Провадження 2-а/552/82/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
01.07.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Руденької А.І.
розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу № 552/4629/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа Київський відділ державної виконавчої служби у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 03.06.2026 звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовна заява обґрунтована тим, що 19.02.2026 відносно позивача було складено т.в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 постанову №629 по справі про адміністративне правопорушення, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Позивач з постановою №629 від 19.02.2026 не погоджується, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Зазначає, що повістку не отримував. Матеріали постанови не містять даних про те, що в нього виник обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 і що від виконання цього обов`язку він ухилився. Зазначав, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення він не знав, про постанову дізнався лише 25.05.2026, коли ознайомився із матеріалами виконавчого провадження та отримав копію постанови.
В своїй позовній заяві позивач просив визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови №629 від 19.02.2026 та поновити строк на її оскарження.
Просив суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 №629 від 19.02.2026 в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05.06.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_4 завірені копії матеріалів адміністративної справи, за результатами якої було винесено постанову № 629 від 19.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 було подано відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що позивачу була надіслана повістка рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої він повинен був з`явитись 04.01.2026 о 09-00 год, однак в зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_6 не з`явився про причини неявки не повідомив. За довідкою про повернення рекомендованого листа КТ «Укрпошта» вбачається, що була невдала спроба вручити повістку позивачу працівниками поштового відділення, оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою, та повернута відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.
Вважає, що позивач був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки повістка вважається офіційно врученою коли її фізично отримали і поставили підпис у відповідному документі про вручення або не забрали, тобто не отримали її протягом встановленого терміну і такий лист повернуто відправнику з поміткою. Підпис про отримання повістки не є обов`язковим, якщо не забрали повістку з Укрпошти вчасно, тому вона вважається офіційно врученою. Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Третя особа письмові пояснення щодо позову не подавала.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 від 19.02.2026 за № 629 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Згідно до вказаної постанови військовозобов`язаний ОСОБА_1 04.01.2026 не з`явився за повісткою N?6261178 для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Про поважну причину неявки повідомлено також не було. Повістку було відправлено засобами поштового зв`язку КТ «УКРПОШТА» рекомендованим поштовим повідомленням з описом вкладення. Своїм діянням порушив п. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 , за що передбачена адміністративна відповідальність визначена ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».
Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.
Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно, нез`явлення за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, може свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 надано до суду матеріали адміністративної справи, за результатами якої було складено постанову №629 від 19.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Дослідженими в справі доказами встановлено, що дійсно позивачу була надіслана повістка рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої останній мав з`явитися 04.01.2026 о 09-00 год. до центру комплектування.
Також встановлено, що за даними АТ «Укрпошта» повістка прибула до відділення за місцем проживання позивача та 02.01.2026 була повернута відправнику з відміткою за «адресат відсутній за вказаною адресою»
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в редакції постанови від 10.10.2023 № 1071, з наступними змінами, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Матеріали справи містять дані на підтвердження тієї обставини, що повістка дійсно була позивачу надіслана за адресою, яку позивач зазначає суду, але кореспонденція була повернута відправнику, що в повній мірі узгоджується з положеннями п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в редакції постанови від 10.10.2023 № 1071.
Підтверджено той факт, що позивач ОСОБА_1 дійсно 04.01.2026 не з`явився за викликом до центру комплектування.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Дослідженими матеріалами справи встановлено, що оскаржуваною постановою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 04.01.2026 позивач не з`явився за повісткою №6261178 для уточнення даних.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (в подальшому Порядок № 1487).
Порядком № 1487 передбачено перелік державних органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Встановлено, що відповідачем не зазначено в постанові про адміністративне правопорушення, які саме дані позивач не уточнив. При цьому, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, установлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем не надано.
Відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано до суду доказів неможливості отримання відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», з підтвердженням належними доказами, як і інформації стосовно того, які саме відомості позивачем не були оновлені, з підтвердженням належними доказами.
Із урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що, оскільки відповідач не надав доказів неможливості отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних ОСОБА_1 , то відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутня винна поведінка та суб?єктивна сторона правопорушення, зокрема умисел на його вчинення.
Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Необхідно скасувати постанову № 629 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 19.02.2026, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови № 629 від 19 лютого 2026 року, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, також не містить відомостей надсилання та отримання позивачем постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
За таких обставин є підстави вважати, що строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити строк на оскарження постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №629 від 19.02.2026 в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Скасувати постанову №629 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 19.02.2026, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
-позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , ЄРДПОУ НОМЕР_2
- третя особа Київський відділ державної виконавчої служби у м. Полтаві Сумського
міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місце знаходження: м.Полтава,
вул.Української Повстанської Армії, б.29, код ЄДРПОУ 34962532.
Повне судове рішення складено 01.07.2026.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко
Судове рішення № 137841911, Київський районний суд м. Полтави було прийнято 01.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 552/4629/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: