Ухвала суду № 137841812, 30.06.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/932/25

Провадження №2-во/525/9/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судового засідання Шеман Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка заяву представника позивача адвоката Смірнова Сергія Івановича про виправлення описки у судовому рішенні по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Смірнов Сергій Іванович, до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про встановлення факту припинення іпотеки,

у с т а н о в и в:

Згідно рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 22.01.2026, судом задоволено позовну заяву ОСОБА_1 , визнано припиненою іпотеку за Іпотечним договором №З-17-2006 від 29 березня 2006 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 , який посвідчений Приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу Вороною В.І. 29 березня 2006 року, у зв`язку з виконанням зобов`язання за договором про поновлення кредитної лінії №К-17-2006 від 29 березня 2006 року; припинено обтяження: заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер 3033496, та іпотеку, реєстраційний номер 3033644, накладені 29.03.2006 приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу Вороною В.І.; виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про обтяження: заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер 3033496, та іпотеку, реєстраційний номер 3033644, накладені 29.03.2006 приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу Вороною В.І., підстава обтяження: іпотечний договір, ВСР №056595, ВСР №056596, об`єкт обтяження: нежитлова будівля, кафе, з підсобними приміщеннями, адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат Смірнов С.І. подав на адресу суду заяву про виправлення описки. В обгрунтування заяви посилається на те, що у резолютивній частині рішення суду помилково вказано адресу об`єкта обтяження «нежитлова будівля, кафе, з підсобними приміщеннями, адреса: АДРЕСА_1 », у той час, коли вірною є адреса АДРЕСА_1 , просив виправити описку.

Відповідно до положень ст. 269 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Вивчивши та проаналізувавши зміст заяви про виправлення описки у судовому рішенні, матеріали цивільної справи №525/932/25, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 21.07.2020 у справі №521/1074/17.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що в рішенні суду від 22.01.2026 у справі №525/932/25 допущена описка, а саме: у абзаці четвертому резолютивної частини рішення зазначено «об`єкт обтяження: нежитлова будівля, кафе, з підсобними приміщеннями, адреса: АДРЕСА_1 », замість правильного «об`єкт обтяження: нежитлова будівля, кафе, з підсобними приміщеннями, адреса: АДРЕСА_1 », виправлення описки не змінює рішення суду, тому допущена описка підлягає виправленню.

Керуючись ст. 269 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Виправити описку допущену при виготовлені тексту рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 22 січня 2026 року у справі №525/932/25 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Смірнов Сергій Іванович, до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про встановлення факту припинення іпотеки, зазначивши у абзаці четвертому резолютивної частини рішення «об`єкт обтяження: нежитлова будівля, кафе, з підсобними приміщеннями, адреса: АДРЕСА_1 », замість помилково вказаного «об`єкт обтяження: нежитлова будівля, кафе, з підсобними приміщеннями, адреса: АДРЕСА_1 ».

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Я.В. Прасол