Ухвала суду № 137841717, 01.07.2026, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Справа №377/419/26

Провадження №2/377/445/26

01 липня 2026 року Славутицький міський суд Київської області в складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Приліпко К.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Крачка О.В.,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року до суду в системі «Електронний суд» від Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» надійшов позов, в якому позивач, посилаючись на пункт 3 частини першої статті 134 КЗпП України, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» 5 186 136, 41 грн збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення, та витрати на оплату судового збору в сумі 77 792,04 грн.

Ухвалою судді від 11 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 червня 2026 року.

25 травня 2026 року до суду в системі «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, до якого додано клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України. Відповідно до обґрунтувань, наведених щодо цього клопотання, у відзиві на позовну заяву та безпосередньо у заявленому клопотанні, позовна заява доводить сумніви позивача щодо законності збитків і тим самим робить даний позов передчасним. Сума збитків, яку просить стягнути позивач, завданих внаслідок кримінального правопорушення, ґрунтується на акті Державної аудиторської служби України № 000700-22/4 від 23.04.2025, який не може бути беззаперечним доказом вчинення збитку і тим паче його розміру, так як сам позивач станом на момент подання цього позову звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати противоправними та скасувати пункти 1-8 вимоги ДАСУ від 11.06.2025 № 000700-14/7168-2025. За вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі № 320/36186/25, яка знаходиться на стадії розгляду. У випадку винесення позитивного рішення Київським окружним адміністративним судом у справі №320/36186/25 відповідач згідно із статтею 459 КПК України має право на перегляд вироку у справі №377/1085/25 з можливістю доведення відсутності кримінального правопорушення та, як наслідок відсутності збитків, що може стати підставою для відмови у заявленому позові. Посилаючись на постанову Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6- 1367цс15, постанову Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року в справі № 761/33089/20 (провадження№ 61-18470св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21), позивач зазначає, що підстава зупинення провадження, як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, застосовується у тому разі, коли в тій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, а тому необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально - правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справі, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

10 червня 2026 року підготовче засідання відкладено на 01 липня 2026 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 198 ЦПК України.

Представник позивача Гарнага П.А. у підготовчому засіданні у вирішенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі поклався на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 у призначене підготовче засідання не прибув, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином через електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Представник відповідача адвокат Крачок О.В. у підготовчому засіданні просив задовольнити подане клопотання з підстав, викладених у ньому.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, необхідні для розгляду поданого клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з такого.

Згідно з вимогами пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові від 25 травня 2022 року у справі №759/7515/21 (провадження №61-17497св21) Верховний Суд зазначив, що пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду потрібно у кожному конкретному випадку з`ясовувати як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Наведені обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у такій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

З матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач просить стягнути з ОСОБА_2 5 186 136, 41 грн збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення. Вироком Славутицького міського суду Київської області від 13 лютого 2025 року у справі № 377/1085/25 було затверджено угоду про визнання винуватості від 13 лютого 2026 року, укладену між начальником Славутицького відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області Сидоренком С.О. та обвинуваченим ОСОБА_2 за участі захисника адвоката Озерова О.С., у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025111190000066 від 09.09.2025 за частиною 2 статті 367 КК України. Вирок набрав законної сили 16 березня 2026 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі № 320/36186/25 відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що ДСП ЧАЕС не погоджується зі складеним актом від 23.04.2025 № 000700-22/4 за результатами проведеної ревізії Державною аудиторською службою України, в якому відображено висновок про ряд порушень та отриманим 11.06.2025 через систему електронної взаємодії (СЕВ) листом від 11.06.2025 № 000700-14/7168-2025 «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства», в якому Державна аудиторська служба України інформує про встановлені під час ревізії порушення законодавства, які станом на дату надсилання вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства не усунуто, та який ДСП ЧАЕС сприймає як вимогу в розумінні п. 46 Порядку №550 і вважає, що пункти 1-8 вимоги Державної аудиторської служби України від 11.06.2025 № 000700- 14/7168-2025 «Про вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства» мають бути скасовані, оскільки не являються конкретизованими, спрямованими на майбутнє та не сприяють усуненню порушень.

Отже, у справі № 377/419/26 предметом спору є правовідносини, які склалися між фізичною особою відповідачем ОСОБА_2 та позивачем юридичною особою ДСП ЧАЕС з підстав спричинених збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення, встановлених вироком суду, який набрав законної сили. Предметом спору в адміністративній справі № 320/36186/25, яка перебуває на розгляді Київського окружного адміністративного суду, є спірні відносини, які виникли між юридичною особою Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» та Державною аудиторською службою України, яка виконує функцію реалізації заходів державного фінансового контролю з питань фінансово-господарської діяльності юридичної особи Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція».

У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 908/1090/18 зазначено, що преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Належного обґрунтування того, що існує об`єктивна неможливість розгляду цивільної справи № 377/419/26 до вирішення адміністративної справи № 320/36186/25, яка перебуває в провадженні Київського окружного адміністративного суду, клопотання про зупинення провадження у справі не містить і в судовому засіданні представником відповідача не наведено.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не є учасником справи № 320/36186/25, то судове рішення у зазначеній справі не може мати преюдиційного значення щодо встановлення розміру завданої шкоди кримінальним правопорушенням.

Наведені у клопотанні про зупинення провадження у справі доводи про те, що у випадку винесення позитивного рішення Київським окружним адміністративним судом у справі №320/36186/25 відповідач згідно із статтею 459 КПК України має право на перегляд вироку у справі № 377/1085/25 з можливістю доведення відсутності кримінального правопорушення та як наслідок відсутністю збитків, що може стати підставою відмови у заявленому позові, суд не бере до уваги, оскільки ці доводи не слугують беззаперечною підставою для зупинення провадження у справі.

Положення частини першої статті 459 КПК України слід розуміти як такі, що тільки передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції. Положення частини другої статті 464 КПК України про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами» необхідно розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження чи відмову у його відкритті.

Такий висновок зробила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 522/14170/18 (провадження № 51-1836кмо19) від 03.02.2020, розглянувши касаційну скаргу особи на ухвалу судді апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за її заявою щодо перегляду ухвали цього ж суду за нововиявленими обставинами. Як зазначено в постанові ОП ККС ВС, відповідно до частини другої статті 464 КПК України не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 КПК України і «вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами». Верховний Суд звернув увагу на те, що законодавець використав у цій нормі саме формулювання «суддя … вирішує питання про відкриття … провадження …», а не «суддя … відкриває … провадження …». Перше формулювання, на відміну від другого, насправді не означає, що за результатами вирішення відповідного питання має бути ухвалене лише рішення про відкриття провадження. Надавши судді повноваження «вирішувати питання», законодавець тим самим надав судді повноваження оцінювати, чи є підстави для відкриття провадження і, таким чином, вирішувати: відкрити провадження чи відмовити у його відкритті

Отже, фактів пов`язаності справ в тому, що рішенням Київського окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 320/36186/25 будуть встановлені обставини, які матимуть преюдиційне значення для цивільної справи № 377/419/26, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі № 377/419/26 за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно відмовити.

Керуючись статтями 251, 260, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі № 377/419/26 за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Н. С. Бабич