Ухвала суду № 137841162, 03.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/10877/25

Провадження № 2-др/359/44/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Бокей А.В.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Буній Галини Ярославівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав,-

встановив :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа № 359/10877/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав.

Вказаний позов, на підставі заяви ОСОБА_2 , ухвалою суду від 03 квітня 2026 року залишено без розгляду.

07 квітня 2026 року від представника відповідача - адвоката Буній Г.Я. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №359/10877/25, якою просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3742 грн. 00 коп.

26 травня 2026 року до суду від представника позивача адвоката Осипчук М.В. надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно яких представник просив відмовити у ухваленні додаткового рішення з підстав не обґрунтованості вимог викладених в заяві.

01 червня 2026 року до суду від представника відповідача адвоката Буній Г.Я. надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник просив заяву про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити та стягнути з позивача ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3742 грн. 00 коп.

В судове засідання належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони не з`явилися. Від представника відповідача Буній Г.Я. надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у її та відповідача відсутність.

Представник третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, повно і всебічно дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно вимог ст. 89 ЦПК України, приходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача - адвоката Буній Г.Я., з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 03 квітня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав залишено без розгляду. Вказана ухвала суду набрала законної сили, оскільки в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалась.

07 квітня 2026 року від представника відповідача на електронну адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, якою представник відповідача адвокат Буній Г.Я. просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3742 грн. 00 коп.

На підтвердження і обґрунтування понесених стороною витрат суду надано : копію договору про надання правової допомоги за № 07-10/251 від 07 жовтня 2025 року укладеного між адвокатом Буній Г.Я. та ОСОБА_1 , копія додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № 07-10/251 від 07 жовтня 2025 року; копія рахунку 3 18 від 06 квітня 2026 року; копія рахунку № 19 від 06 квітня 2026 року; копію Акта №11/04 від 06 квітня 2026 року;

Так, з наданих доказів вбачається, що розмір адвокатського гонорару становить 3742 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалісттів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Питання щодо розподілу судових витрат, в разі залишення позову без розгляду, може бути вирішено судом шляхом постановлення ухвали в порядку та на підставах, передбачених ст.142 ЦПК України з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України.

Загальне правило щодо компенсації витрат у разі залишення позову без розгляду передбачено ч.5 ст. 142 ЦПК України, згідно якої у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги щодо компенсації здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, ч. 1 ст. 55 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 4 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Відповідно ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених ч. 3 - 5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постанов-лення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 9 ст. 141 цього Кодексу.

Відповідно ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Верховний Суд зауважує, що особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов. ЦПК України передбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

Звернення до суду із позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Саме факт подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Добросовісні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорював-них прав, свобод чи інтересів, не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

У заяві про ухвалення додаткового рішення суду, заявник зазначив, що позов про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 носить штучний характер та поданий з метою уникнення призову на військову службу, що є підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи у зв`язку із залишенням позову без розгляду.

Вирішуючи питання щодо вимог відповідача про компенсацію здійснених ним витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки з витягу «Резерв+», вбачається, що позивач ОСОБА_2 є військовозобов`язаний, тимчасово непридатний, дата уточнення даних 22 квітня 2026 року, дійсно до 09 травня 2027 року, а тому звернення позивача до суду із заявою про позбавлення батьківських прав, та залишення позову без розгляду не свідчить про без підстав-ність подачі позову до суду.

Верховний Суд виходить з системного тлумачення положень ч. 5, 6 ст. 142, ч. 9 ст. 141 ЦПК України та зазначає, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуаль-ними правами.

З огляду на обставини справи, доводи заяви про ухвалення додаткового рішення (про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу), суд вважає відсутніми підстави для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові за № 359/9512/17 від 12 листопада 2020 року.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо фактичного понесення відповідачем витрат на правничу допомогу.

З наданих доказів вбачається, що вказані витрати очікувано повинно бути понесено відповіда-чем у майбутньому, тобто фактично відповідачем витрати на сплату правничої допомоги не здійснено, а тому стягнення таких витрат буде суперечити диспозиції ч. 5 ст. 142 ЦПК України, в якій чітко вказано, що відповідач має право заявити вимоги про «компенсацію здійснених ним витрат», пов`язаних з розглядом справи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення судом додаткового рішення за заявою представника відповідача ОСОБА_4 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 141, 142, 257, 260, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В ухваленні додаткового рішення за заявою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Буній Галини Ярославівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Ухвалу суду виготовлено та проголошено 03 червня 2026 року.

Суддя Яковлєва Л.В.