Рішення № 137840898, 01.07.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1159/26

провадження №2/283/1161/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» Кононенко Є.О. звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що

17.02.2026 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Стар файненс груп» договір про надання фінансового кредиту №36381-02/2026.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Всупереч умов договору позики, відповідач не виконала своїх зобов`язань ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору для погашення кредитної заборгованості в наслідок чого на думку позивача утворилась заборгованість в розмірі 27714,00 грн з яких 11000,00 заборгованість за основним боргом, 5544,00 грн заборгованість за відсотками, 4070,00 заборгованість за штрафом та 1100,00 грн комісії за видачу кредиту.

Вимогами позову представник позивача просить стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» суми заборгованості за кредитним договором №36381-02/2026 в розмірі 27714,00 грн, а також стягнути понесені судові витрати по справі в сумі 2662,40 грн.

Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечувала. Зазначала, що позивач звернувся до суду передчасно, оскільки не дотримався вимог частини четвертої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» щодо надання позичальнику тридцятиденного строку для добровільного виконання вимоги про дострокове повернення кредиту, у зв`язку з чим просила залишити позов без розгляду. Також вказувала на неправомірність нарахування договірних процентів після виникнення прострочення виконання зобов`язання, безпідставність включення до складу заборгованості штрафних санкцій, пені та комісій за прострочення у період дії воєнного стану, а також відсутність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позовну заяву підписано керівником позивача в порядку самопредставництва, а належних доказів фактичного надання адвокатом правничої допомоги саме у цій справі не надано. Крім того, відповідач зазначала, що законною до стягнення є лише сума основного боргу та процентів, нарахованих до моменту виникнення прострочення, яка, на її думку, становить 14 069,00 грн.

У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача, вважаючи їх необґрунтованими. Зазначав, що досудовий порядок врегулювання спору ним дотримано, підстав для залишення позову без розгляду немає, а нарахування процентів та комісії здійснено відповідно до умов кредитного договору і вимог чинного законодавства. Також вказував на правомірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просив позов задовольнити у повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач підтримала раніше викладену правову позицію та зазначила, що сама відповідь позивача підтверджує направлення досудової вимоги лише 20.04.2026 року, а тому позов подано до спливу передбаченого законом тридцятиденного строку. Крім того, відповідач повторно наголошувала на безпідставності нарахування процентів після виникнення прострочення виконання зобов`язання, неправомірності застосованого позивачем способу їх обчислення, незаконності включення до суми заборгованості комісії як прихованої плати за прострочення під час дії воєнного стану, а також на відсутності належних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу. Просила залишити позов без розгляду, а в разі відмови у цьому задовольнити його частково, визначивши до стягнення лише суму основного боргу та процентів, нарахованих до дати виникнення першого прострочення, і відмовити у стягненні решти заявлених сум.

Явка та позиція сторін по справі:

Представник позивача Кононенко Є.О., в судове засідання не з`явився, згідно наявного в матеріалах справи клопотання просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, подав до суду відповідь на відзив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно. Подала до суду відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив.

Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Стар Файненс Груп» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

17 лютого 2026 року між ТОВ «Старт файненс груп» та ОСОБА_1 виникли правовідносини у сфері договірних зобов`язань, шляхом укладення кредитного договору №36381-02/2026 відповідно п.п.1 п.1 договору якого Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти без забезпечення, на погоджений строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику та сплачувати проценти відповідно до умов договору.

Пунктом 1 договору передбачено умови надання Позики: сума позики 11000,00 грн; строк позики 120 днів; процентна ставка 0,90% в день; дата надання позики 17.02.2026.

Відповідно до пунктів 2 договору, Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Договір підписується електронним підписом Позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов Позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням - пропозицією укласти Договір. На вказану Позичальником електронну пошту надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Договору, що згенерований під час проходження Позичальником процедури укладення Договору. Позичальник, приймаючи пропозицію Позикодавця укласти Договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором. Сформовані таким чином, електронні підписи Позичальника та Позикодавця накладені на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним. Договір містить накладену кваліфіковану електронну печатку Позикодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу. Позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BanklD НБУ.

Договір укладено із використанням веб сайту https://starfin.com.ua .

ОСОБА_1 ознайомилася з умовами надання позики, про що свідчить електронний підпис одноразовим ідентифікаторром Y372 в договорі про надання фінансового кредиту №36381-02/2026 та в графіку платежів, паспорту споживчого кредиту.

Свої зобов`язання за договором ОСОБА_1 виконувала неналежним чином, порушуючи графік розрахунків, внаслідок чого утворилась заборгованість, що згідно розрахунку позивача, становить складає 21714,00 грн, з яких: 11000,00 грн заборгованість за основним боргом, 5544,00 грн заборгованість за відсотками, 4070,00 заборгованість за штрафом та 1100,00 грн комісії за видачу кредиту.

Вся заборгованість яка на думку позивача підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» суми заборгованості за кредитним договором №36381-02/2026 в розмірі 21714,00 грн, а також стягнути понесені судові витрати по справі в сумі 3028,00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Мотиви та застосовані норми права.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Статтею ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за основним боргом, що становить за кредитним договором №36381-02/2026 в розмірі 11000,00 грн.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодилась, підписавши кредитні документи електронним підписом одноразовим ідентифікатором, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами, а отже позовна вимога ТОВ «Стар Файненс Груп» щодо стягнення відсотків та комісії за кредитним договором №36381-02/2026 в розмірі 5544,00 грн - відсотків та 1110 грн - комісії за видачу кредиту підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи щодо стягнення неустойки (штрафних санкцій), встановив, що Договір кредитної лінії № 36381-02/2026 укладено 17.02.2026 р. Відповідно до умов договору строк кредитування становить 120 (сто двадцять) календарних днів, а строк дії договору закінчився 16.06.2026 р. за умови дострокового стягнення до моменту досудової вимоги, а саме 13.04.2026.

Розрахунком заборгованості до кредитного договору № 36381-02/2026 підтверджено, що позивач нарахував і заявив до стягнення загальну суму штрафних санкцій у розмірі 4070,00 грн за період з 19.03.2026 р. по 21.04.2026 р., тобто в межах строку дії договору.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України застосування штрафних санкцій можливе лише у разі порушення зобов`язання, строк виконання якого вже настав. Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України нарахування неустойки, штрафу чи пені допускається лише після настання строку виконання конкретного зобов`язання.

Крім того, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18. Вказаною нормою передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання відповідних зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Оскільки позивач заявив до стягнення загальну суму штрафних санкцій, нараховану в межах строку дії договору (з 19.03.2026 р. по 21.04.2026 р.), без належної конкретизації щодо кожного простроченого періодичного платежу (зокрема, без зазначення точних сум штрафу/пені по кожному платежу та підтвердження розрахунку саме за кожне порушення), а також з урахуванням законодавчого звільнення позичальника від відповідальності у період дії воєнного стану, такі вимоги є необґрунтованими та передчасними у заявленій формі.

Таким чином, з огляду на те, що сума штрафів нараховувалася в межах строку дії договору, позивач не конкретизував та не обґрунтував належним чином розмір санкцій щодо кожного окремого порушення, а також з урахуванням вимог пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, підстав для стягнення штрафних санкцій у розмірі 4186,00 грн за Договором кредитної лінії № 36381-02/2026 від 17.02.2026 р. не встановлено. Суд у цій частині позовних вимог відмовляє.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання юридичних послуг, укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , додаткову угоду, детальний опис виконаних робіт та платіжні документи.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України до судових витрат належать витрати саме на професійну правничу допомогу адвоката. При цьому компенсації підлягають лише ті витрати, які підтверджують надання професійної правничої допомоги адвокатом у конкретній справі.

Дослідивши подані докази, суд встановив, що договір укладено саме з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 як суб`єктом господарювання, а його предметом є надання юридичних послуг. Будь-яких доказів того, що сторони уклали договір саме про надання професійної правничої допомоги адвокатом відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», матеріали справи не містять.

Сам по собі факт наявності у ОСОБА_2 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є безумовною підставою для відшкодування відповідних витрат, оскільки визначальним є характер укладеного договору та правовідносин, які виникли між сторонами. У цьому випадку позивач уклав договір саме з фізичною особою-підприємцем, а не з адвокатом як особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність з надання професійної правничої допомоги.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, відповідно до якої суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат повинен перевірити їх реальність, необхідність, співмірність та належність саме до витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

За таких обставин суд доходить висновку, що надані позивачем документи підтверджують понесення витрат за договором про надання юридичних послуг, укладеним з фізичною особою-підприємцем, а не витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розумінні статей 133, 137 ЦПК України, у зв`язку з чим підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 23, 76, 81, 141,258, 259, 265, 280, 289 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (код ЄДРПОУ 44022416; ІВАN № НОМЕР_1 в АТ «ОЩАДБАНК») заборгованість :

за договором про надання фінансового кредиту № 36381-02/2026 від 17.02.2026 в розмірі 17644,00 (сімнадцять тисяч шістсот сорок чотири) гривні 00 копійок, з яких : 11000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 5544 грн заборгованість за відсотками та 1100,00 грн заборгованість за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» судові витрати у розмірі 2163 гривні 47 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», код ЄДРПОУ 44022416, вул. Фізкультури, б. 30 В, м. Київ, 01350,, НОМЕР_1 в АТ «ОЩАДБАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_1 .

Суддя