Рішення № 137840557, 30.06.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/485/26

Провадження № 2/156/424/26

рядок статзвіту 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Іваничіцивільну справу № 156/485/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

І. Короткий виклад обставин справи

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 274807,99 грн за договором № 408146-КС-003 про надання кредиту від 27.02.2024 року, укладеного шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 29 000,00 гривень шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника. До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості. Зважаючи на те, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 07.04.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 408146-КС-003 про надання кредиту в розмірі 274 807,99 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 29 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 244 353,45 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 1 454,54 грн. З врахуванням вищенаведеного позивач просить позов задовольнити у повному обсязі, стягнути заборгованість за кредитом та судові витрати на сплату судового збору.

ІІ. Позиції учасників справи

В судове засідання представник позивача не з`явився, у своєму позові просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує (п. 6 прохальної частини позову).

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася. Причин неявки суду не повідомила. Будь-яких заяв чи клопотань від неї не надходило. Відзиву на позовну заяву не подала.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Сторона позивача скористалася наданим їй правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявила клопотання про розгляд справи без її участі.

Про дату, час і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлена у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення 13.05.2026 поштового відправлення судової повістки особисто ОСОБА_1 .

Про дату, час і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлялася у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання, однак конверт із судовою повісткою 19.06.2026 повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, відповідачка вважається такою, що належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи та не подала до суду будь-яких заяв чи клопотань, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явилася в судове засідання без поважних причин та не повідомила про такі причини, не подала відзиву на позовну заяву, а позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, 30.06.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

ІІІ. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 27.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Гурською укладено Договір № 408146-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.

Відповідно до кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 29 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі - Правила). Тип Кредиту: кредит. Строк, на який надається Кредит: 24 тижнів. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,14918207, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за надання Кредиту (надалі - Комісія): 4 350,00 грн. Загальний розмір наданого Кредиту: 29 000,00 грн. Строк дії Договору: до 13.08.2024 року. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 75 360,00 грн. Загальні витрати за Кредитом: 46 360,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9140,13 процентів. Денна процентна ставка: 0,95 процентів. Дата видачі Кредиту 27.02.2024. Дата повернення Кредиту 13.08.2024. Пунктом 3.2.3 кредитного договору встановлений графік платежів, які повинен був здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору. Відповідно до графіку платежів загальна сума кредиту поділена на 12 платежів по 6 280,00,00 грн.

Згідно з п. 7.3.1 договору підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті Кредитодавця.

Договір № 408146-КС-003 від 27.02.2024 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-3095.

На підтвердження укладення договору № 408146-КС-003 від 27.02.2024 позивачем надано послідовність дій відповідача спрямованих на укладення цього договору.

Аналогічні умови, як у кредитному договорі № 408146-КС-003 від 27.02.2024, містить і паспорт споживчого кредиту. Паспорт споживчого кредиту підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-8543.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується інформацією платіжного сервісу FONDY, відповідно до якої 27.02.2024 о 16:45 на картку № НОМЕР_1 успішно перераховано 25 000,00 грн. У призначенні платежу зазначено: перерах. коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , згідно з кредитним договором № 408146-КС-003 від 27.02.2024 БЕЗ ПДВ.

Згідно з інформацією платіжного сервісу FONDY 27.02.2024 о 16:46 на картку № НОМЕР_1 успішно перераховано 4 000,00 грн. У призначенні платежу зазначено: перерах. коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , згідно з кредитним договором № 408146-КС-003 від 27.02.2024 БЕЗ ПДВ.

З витребуваної АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , а з виписки по рахунку за період з 27.02.2024 до 17.03.2026 встановлено, що 257.02.2024 року на банківську карту, відкриту на ім`я відповідача, зараховано кошти у сумі 29 000 гривень. Також випискою підтверджено, що у період з 27.02.2024 до 17.03.2026 ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами.

15.05.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 408146-КС-003 про надання кредиту від 27 лютого 2024 року (Споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились викласти п. 2.3. Договору в новій редакції, а саме: «2.3. Строк, на який надається Кредит: 56 тижнів.».

Викласти п. 2.4. Договору в новій редакції, а саме: «2.4.Процента ставка за Кредитом: з 15.05.2024 року до 10.07.2024 року (включно) діє пільгова ставка 0,8618866% в день, якщо Позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі по графіку платежів вчасно або з максимальною затримкою до трьох днів. У разі, якщо строк прострочення чергового платежу в вказаний вище період становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 10.07.2024 року (включно) процентна ставка становитиме 1,14918207% в день; з 11.07.2024 року 1,14918207% в день., фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.».

Викласти п. 2.7. Договору в новій редакції, а саме: «2.7. Термін дії Договору: до 19.03.2025 року.»

Викласти п. 3.2. Договору в новій редакції, а саме: «3.2. Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом (Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно графіку платежів:».

Сторони домовились, що після укладення цієї Додаткової угоди дата повернення Кредиту: 19.03.2025 року. Всі інші умови Договору, що не змінені Додатковою угодою, залишаються чинними та Сторони підтверджують свої зобов`язання за ними.

23.07.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 408146-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 2.3 Договору та викласти його в новій редакції: «Строк, на який надається Кредит: 108 тижнів.».

Викласти п. 2.4. Договору в новій редакції, а саме: «2.4. Процента ставка за Кредитом:

з 23.07.2024 року до 17.09.2024 року (включно) діє пільгова ставка 0,8618866% в день, якщо Позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі по графіку платежів вчасно або з максимальною затримкою до трьох днів. У разі, якщо строк прострочення чергового платежу в вказаний вище період становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 17.09.2024 року (включно) процентна ставка становитиме 1,14918207% в день; з 18.09.2024 року 1,14918207% в день., фіксована.

Викласти п. 2.7. Договору в новій редакції, а саме: «2.7. Термін дії Договору: до 17.03.2026 року.»

Викласти п. 3.2. Договору в новій редакції, а саме: «3.2. Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно графіку платежів:».

Сторони домовились, що після укладення цієї Додаткової угоди дата повернення Кредиту: 17.03.2026 року. Всі інші умови Договору, що не змінені Додатковою угодою, залишаються чинними та Сторони підтверджують свої зобов`язання за ними.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку нарахування ОСОБА_1 за кредитним договором № 408146-КС-003 від 27.02.2024 та додаткових угод здійснювалося з 27.02.2024 по 17.03.2026 року включно, тобто в межах погодженого сторонами строку дії договору. З 18.03.2026 сума кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії не змінювалася.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 408146-кс-003 станом на 07.04.2026 року утворилась заборгованість за договором № 408146-КС-003 про надання кредиту в розмірі 274 807,99 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 29 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 244 353,45 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 1 454,54 грн. При цьому позичальник ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 408146-КС-003 на загальну суму 12 560,00 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань позивач змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не надала. Будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві чи контррозрахунку від відповідача не надходило.

ІV. Застосоване судом законодавство

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 11ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону №675-VIII).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

V. Висновки суду

З огляду на встановлені судом обставини справи та досліджені докази, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 408146-КС-003 від 27.02.2024. Правовідносини у цій справі регулюються Цивільним кодексом України. Кредитний договір містить інформацію, як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, дату укладення правочину, та строк на який видані кредитні кошти та процентну ставку, окрім того містить всі істотні умови передбачені законодавством України. При цьому, відповідач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору.

Проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що договір № 408146-КС-003 від 27.02.2024 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про споживче кредитування», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсним не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України є правомірним і повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Тобто, у цьому випадку діє презумпція правомірності правочинів (ст.204 ЦК України), яка відповідачем не спростована.

Матеріали справи підтверджують факт виконання позивачем зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 29 000,00 гривень. Як слідує із наданого позивачем розрахунку, та визнається самим відповідачем, останній у встановлений п.2.3. Договору строк зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав. Відтак, заборгованість відповідача за тілом кредиту склала 29 000,00 гривень. Тому, з урахуванням викладеного, вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 29 000,00 гривень підлягає до задоволення.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 19 500,00 грн судом враховано, що у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Суд перевірив дотримання позивачем вимог чинного законодавства щодо правильності нарахування процентів за користування кредитом з урахуванням визначених матеріальним законом максимальних ставок, та дійшов таких висновків.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку, ТОВ «Бізнес Позика» розраховувало заборгованість за процентами за весь період кредитування - з 27.02.2024 року по 17.03.2026 року за денними ставками, передбаченими договором та додатковими угодами: зниженими процентними ставками: 1,14918207% і 0,8618866, стандартною ставкою 2, 00000000% та ставкою 1,14918207% у разі прострочення позичальником чергового платежу.

Разом з тим, 22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України «Про споживче кредитування». Зокрема, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на те, що у даній справі, яка розглядається судом, договір було укладено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому строк дії п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір. Відтак, згідно з вимогами вказаного Закону максимальний розмір денної процентної ставки в укладеному між сторонами спору кредитному договорі не повинен перевищувати 1%.

Відповідно, ТОВ «Бізнес Позика» мало право на нарахування процентів за користування кредитом у таких розмірах:

1) за період з 27.02.2024 року по 15.05.2024 року за денною ставкою 1% (290 грн). Розмір процентів за користування кредитом за 79 днів, виходячи із денної процентної ставки 1%, становить 22 910 грн 00 коп.;

2) за період з 16.05.2024 року по 02.06.2024 року за пільговою ставкою 0,8618866% (249,95 грн). Розмір процентів за користування кредитом за 18 днів, виходячи вказаного розміру пільгової процентної ставки, становить 4 499 грн 10 коп.;

3) за період з 03.06.2024 року по 11.06.2024 року за денною ставкою 1%. Розмір процентів за користування кредитом за 9 днів, виходячи із денної процентної ставки 1%, становить 2610 грн 00 коп.;

4) за 12.06.2024 року діяла пільгова ставка у розмірі 0,8618866%, відповідно розмір процентів за цей день становить 249,95 грн.;

5) за період з 13.06.2024 року по 23.07.2024 року за денною ставкою 1%. Розмір процентів за користування кредитом за 41 день, виходячи із денної процентної ставки 1%, становить 11 890 грн 00 коп.;

6) за період з 24.07.2024 року по 10.08.2024 року за пільговою ставкою 0,8618866%. Розмір процентів за користування кредитом за 18 днів, виходячи вказаного розміру пільгової процентної ставки, становить 4 499 грн 10 коп.;

7) за період з 11.08.2024 року по 17.03.2026 року за денною ставкою 1%. Розмір процентів за користування кредитом за 584 дні, виходячи із денної процентної ставки 1%, становить 169 360 грн 00 коп.

Таким чином розмір процентів за користування кредитом за вказаний період - з 27.02.2024 року по 17.03.2026 становить 216 018 грн 15 коп. Вказаний розмір заборгованості за процентами відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Суд також враховує, що згідно з розрахунком заборгованості відповідачем сплачено 9 664,54 грн на погашення відсотків. Тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути суми прострочених платежів за процентами у розмірі 206 353,61 грн.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, то слід зазначити наступне.

Сторони спору, уклавши кредитний договір, у п. 2.5. цього договору погодили, що комісія за надання кредиту становить 1454,54 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Частиною 2 ст. 8 цього Закону визначено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). Отже, відповідно до наведених положень вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту. Встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач уклавши кредитний договір погодився сплатити комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови укладеного кредитного договору, зокрема п. 2.5 кредитного договору та наведені вищи норми матеріального права, суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки умовами договору передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму цих нарахувань до графіку платежів. Наведене також узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19. Відтак, з відповідача на користь позивача також слід стягнути 1454,54 грн прострочених платежів за комісією.

На підставі викладеного, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов переконання про обґрунтованість заявлених позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та вважає, що такі підлягають до часткового задоволення та необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за договором № 408146-КС-003 про надання кредиту від 27.02.2026 в сумі 236 808 грн 15 коп., з яких: 29 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 206 353,61 грн - заборгованість за процентами, 1 454,54 коп. - заборгованість за комісією.

VІ. Судові витрати

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у справі; судовий збір за подання позову у даній справі у розмірі 3 297,70 гривень.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 297,70 гривні, що підтверджується платіжною інструкцією № 12715 від 29.04.2026 року.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково (86,17%), то з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 841,63 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 526, 530, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133,141, 187, 211, 247, 263-265, 273, 274-279, 280-282, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Законом України «Про судовий збір», суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 408146-КС-003 про надання кредиту від 27.02.2026 в розмірі 236 808 (двісті тридцять шість тисяч вісімсот вісім) гривень 15 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати в розмірі 2 841 (дві тисячі вісімсот сорок одну) гривню 63 коп.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА", код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: вул. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, 01133;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська