Рішення № 137840153, 30.06.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/457/26

Провадження № 2/515/969/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро фірма «Південна» про скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Татарбунарської міської ради, третя особа: ТОВ «Агро Фірма «Південна» про скасування державної реєстрації права власності, який обґрунтував таким.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,57 га, що розташована в межах Татарбунарської міської ради (за межами с. Дельжилер) Білгород-Дністровського району Одеської області на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 001249, виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 17 березня 2006 року.

На замовлення позивача виготовлено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), внаслідок чого сформовані: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9341 га, кадастровий номер: 5125081900:01:001:0380, номер запису про право власності: 16424597, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1028638451250, дата та час державної реєстрації: 13.09.2016 16:15:36; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,636 га, кадастровий номер: 5125081900:01:001:0379, номер запису про право власності: 16426350, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1028730051250, дата та час державної реєстрації: 13.09.2016 16:24:17.

За необхідності продажу земельної ділянки він звернувся до нотаріуса за консультацією. Останній вказав на недолік, що унеможливлює укладення договору купівлі-продажу землі, оскільки, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 001249, йому належить одна земельна ділянка, а кадастровий номер присвоєно двом земельних ділянкам, які є двома самостійними об`єктами права власності.

Тобто при присвоєнні кадастрових номерів позивача було з кимось переплутано, з кимось кому у власність передавалися дві земельні ділянки, а не одну, як йому, а тому всі наступні дії щодо належної позивачу земельної ділянки є незаконними, помилковими та такими, що підлягають скасуванню.

Скасування державної реєстрації права власності позивачу потрібно для подальшого присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та реєстрації права власності на належну йому земельну ділянку.

Третя особа ТОВ «Агро Фірма «Південна» не заперечує проти розірвання в позасудовому порядку з позивачем договору оренди землі та реєстрації нового договору вже на належну позивачу земельну ділянку.

В позасудовому порядку вирішити спір не представляється можливим за відмови ГУ Держгеокадастру в Одеській області у скасуванні реєстрації земельної ділянки.

Враховуючи викладене, позивач просить суд скасувати державну реєстрацію права власності:

на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9341 га, кадастровий номер: 5125081900:01:001:0380, номер запису про право власності: 16424597, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1028638451250, дата та час державної реєстрації: 13.09.2016 16:15:36;

на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,636 га, кадастровий номер: 5125081900:01:001:0379, номер запису про право власності: 16426350, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1028730051250, дата та час державної реєстрації: 13.09.2016 16:24:17.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2026 року, справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Відповідно до ухвали судді від 23 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ухвалою суду від 03 червня 2026 року, закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Від представника позивача Давиденка К.В. надійшла заява про слухання справи у його та позивача відсутність, заявлені позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення (вх 4785/26-Вх 30.06.2026).

Представник відповідача Глущенко А.П. у поданій заяві просив справу слухати у відсутність представника Татарбунарської міської ради, заявлені позовні вимоги визнав (вх.№ 4106/26-Вх 05.06.2026).

Представник третьої особи ТОВ «ФК «Південна» Логінов О.Г. також просив про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти задоволення заявлених вимог (вх. №3141/26-Вх 29.04.2026).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судом ухвалено про проведення судового засідання у відсутність її учасників.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до такого висновку.

Згідно з ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.п. 3,4 ст. 5 ст. 12 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Щодо надання суду будь-яких інших доказів сторони до суду заяв та клопотань не надавали.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Судом встановлено, що згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 001249, виданого 17 березня 2006 року Татарбунарською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 560/А-2004 від 09 грудня 2004 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010653500222, позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,57 га, в межах території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (а.с. 7).

Як вбачається з Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5103202422016, датою формування: 29.07.2016, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9341 га, в межах території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, якій присвоєно кадастровий номер: 5125081900:01:001:0380, на підставі Державного акта серії ІІ-ОД № 001249, виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження № 560/А-2004 від 09 грудня 2004 року (а.с. 10-12).

13 вересня 2016 року державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Одеської області Тулбою О.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 31422968 від 16 вересня 2016 року проведено реєстрацію права власності позивача ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9341 га, кадастровий номер: 5125081900:01:001:0380, номер запису про право власності: 16424597, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1028638451250, дата та час державної реєстрації: 13.09.2016 16:15:36, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ОД № 001249, виданого 17 березня 2006 року Татарбунарською районною державною адміністрацією (а.с. 8-9).

Згідно з Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5103202422016, датою формування: 29.07.2016, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,6360 га, в межах території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, якій присвоєно кадастровий номер: 5125081900:01:001:0379, на підставі Державного акта серії ІІ-ОД №001249, виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження № 560/А-2004 від 09 грудня 2004 року (а.с. 18-22).

13 вересня 2016 року державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Одеської області Тулбою О.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 31424545 від 16 вересня 2026 року проведено реєстрацію права власності позивача ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,636 га, кадастровий номер: 5125081900:01:001:0379, номер запису про право власності: 16426350, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1028730051250, дата та час державної реєстрації: 13.09.2016 16:24:17, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ОД № 001249, виданого 17 березня 2006 року Татарбунарською районною державною адміністрацією (а.с. 16-17).

Вказані земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ «Агро Фірма «Південна»; право оренди зареєстровано 13 вересня 2016 року (а.с. 9, 17).

Згідно з ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

У частині 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Частинами 1,2 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 ст. 152 ЗК України визначено способи захисту прав на землю. Проте, визначений перелік не є вичерпним.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Аналіз вказаних норм вказує на можливість захисту права осіб на землю у будь-який спосіб, якщо такий спосіб є ефективним та не суперечить вимогам Закону.

Згідно з ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до положень ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно з ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Отже, рішення суду в частині скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок є неможливим без скасування запису про усі речові права на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 2 ст.90 Земельного України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частинами 1, 2 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Частиною третьою статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на землю. Проте, визначений перелік не є вичерпним.

Згідно з п. 4 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

За змістом ст. 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Відповідно до п. 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, помилками у Державному земельному кадастрі є, зокрема, 1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; 2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); 3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об`єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 01 січня 2013 року до Державного фонду документації із землеустрою); 4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії; 5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель; 6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки; 7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 01 січня 2013 року та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

Так, згідно з листом начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Н. Гребенюк від 17 березня 2026 року, дійсно на ім`я ОСОБА_1 17 березня 2006 року на підставі розпорядження Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області № 560/А-2004 «Про передачу земельних часток (паїв) в приватну власність на території Дмитрівської сільської ради» був виданий Державний акт серії ІІ-ОД № 001249 на право приватної власності на землю, площею 2,57 га із земель колективної власності колишнього КСП «Дімітрова», який був зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди за № 010653500222. На вимогу ч.1 п.4 Розділу VII прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про вказану земельну ділянку були перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку. У зв`язку чим були допущені технічні помилки, а саме відомості про власність ОСОБА_1 були помилково внесені до земельних ділянок з кадастровими номерами 5125081900:01:001:0379, 5125081900:01:001:0380, що не відповідає державному акту серії ІІ-ОД № 001249 від 17 березня 2006 року. В зв`язку з набранням чинності з 01 січня 2013 року Закону України «Про Державний земельний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме органом державної реєстрації прав. Систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав. Враховуючи те, що з 01 січня 2013 року право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з яким органи Держгеокадастру не являються суб`єктом державної реєстрації прав, сектор не має можливості внести змін до розділу «Відомості про право власності/право постійного користування», у зв`язку з тим, що в 2016 році державним реєстратором прав на нерухоме, було перенесено відомості до розділу «Відомості про право власності/право постійного користування» щодо земельних ділянок кадастровими номерами 5125081900:01:001:0379, 5125081900:01:001:0380 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 23).

З вищенаведеного випливає, що іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивача немає та позивач правильно у розумінні ст.16 ЦК України обрав спосіб захисту порушеного права та лише шляхом скасування державної реєстрації вказаних земельних ділянок можливо поновлення прав власності позивача на належну йому земельну ділянку.

Оскільки позивач довів наявність майна, підстави до його набуття, неможливість реалізації своїх прав у інший спосіб, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та ухвалює про їх задоволення.

На прохання позивача суд не стягує з відповідачів судовий збір.

Керуючись ст. 12, 13, 77, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро фірма «Південна» про скасування державної реєстрації права власності - задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності:

на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9341 га, кадастровий номер: 5125081900:01:001:0380, номер запису про право власності: 16424597, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1028638451250, дата та час державної реєстрації: 13.09.2016 16:15:36;

на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,636 га, кадастровий номер: 5125081900:01:001:0379, номер запису про право власності: 16426350, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1028730051250, дата та час державної реєстрації: 13.09.2016 16:24:17.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення 30.06.2026 р.

Суддя В.О. Луцюк