Рішення № 137840138, 30.06.2026, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/523/26

Провадження по справі № 2/514/647/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.

при секретарі Аронєт Л.С.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Процент» до ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за Договором позики №25665 від 28 грудня 2024 року в розмірі 42350 гривень, судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 гривень.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 28 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний Кредитний договір №25665, підписаний одноразовим ідентифікатором 483691. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб шляхом перерахування коштів кредиту на реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , надані клієнтом з метою отримання кредиту, на суму 7000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, тобто на 730 дні до 28 грудня 2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1 % за кожен день користування кредитом. ТОВ «ФК «Процент» свої зобов`язання за Договором №25665 від 28 грудня 2024 року виконало, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» 18 лютого 2026 року. Тож, починаючи з 28 грудня 2024 року, відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам становить 28350 гривень за період з 28 грудня 2024 року по 06 лютого 2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1.00 % за кожен день користування кредитом (365.00 % річних) та графіку платежів. На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача в користь ТОВ «ФК «Процент» заборгованість за кредитним договором Договором №25665 від 28 грудня 2024 року виключно по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 28350 гривень за період з 28 грудня 2024 року по 06 лютого 2026 року, штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 14000 гривень та понесені судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Надав клопотання, в якому зазначив, що підтримує позовні вимоги позивача та просить розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, за адресою реєстрації місця проживання, однак на адресу суду від відповідача повернувся конверт з відміткою «адреса відсутній».

Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України передбачено, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача ОСОБА_1 до суду в судове засідання, однак останній в судове засідання на вказану в оголошенні дату також не з`явився, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.

Враховуючи, що представник позивача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний Кредитний договір №25665, підписаний одноразовим ідентифікатором 483691, в порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як видно із матеріалів справи, зазначений кредитний договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб шляхом перерахування коштів кредиту на реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , надані клієнтом з метою отримання кредиту, на суму 7000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, тобто на 730 дні до 28 грудня 2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1 % за кожен день користування кредитом.

ТОВ «ФК «Процент» свої зобов`язання за Договором №25665 від 28 грудня 2024 року виконало, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» 18 лютого 2026 року.

Крім того, з листа АТ «УніверсалБанк» від 21 травня 2026 року вбачається, що в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 28 грудня 2024 року були зараховані грошові кошти в розмірі 7000 гривень.

Однак, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань його заборгованість за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам становить 28350 гривень за період з 28 грудня 2024 року по 06 лютого 2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1.00 % за кожен день користування кредитом (365.00 % річних) та графіку платежів.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача в користь ТОВ «ФК «Процент» заборгованість за кредитним договором Договором №25665 від 28 грудня 2024 року виключно по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 28350 гривень за період з 28 грудня 2024 року по 06 лютого 2026 року, штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 14000 гривень.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Процент» в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам в розмірі 28350 гривень є обґрунтованими.

Що стосується стягнення штрафу у розмірі 14000 гривень, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки Договір №25665 був укладений сторонами 28 грудня 2024 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нарахований позивачем штраф у розмірі 14000 гривень не може бути стягнутий з відповідача, оскільки відповідач нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати.

Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок, що підтверджується оригіналом платіжної інструкції № 4524 від 27 лютого 2026 року.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1782 гривні 27 копійок пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги позивачем надано суду: Договір про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03 червня 2024 року; Акт приймання-передачі наданих послуг №103 від 26 січня 2026 року; витяг з реєстру №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг №103 від 26 січня 2026 року.

За викладених вище обставин та приймаючи до уваги досліджені в судовому засіданні надані позивачем письмові докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, суд із врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат, понесених останнім на оплату правничої допомоги в розмірі 10000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 81,89, 128, 141, 223, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Процент» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Процент» /код ЄДРОПОУ 41466388/ заборгованість за кредитним договором №25665 від 28 грудня 2024 року по нарахованим та не сплаченим процентам за період з 28 грудня 2024 року по 06 лютого 2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1.00 % за кожен день користування кредитом (365.00 % річних) та графіку платежів в розмірі 28350 (двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Процент» /код ЄДРОПОУ 41466388/ суму судових витрат в розмірі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 27 (двадцять сім) копійок пропорційно розміру задоволених позовних вимог та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог, а саме щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Процент» штрафу в розмірі 14000 гривень відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.М. Тончева