Ухвала суду № 137839924, 29.06.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4926/26

Провадження № 2/496/3986/26

У Х В А Л А

29 червня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до садового кооперативу «ХАРЧОВИК-2», про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

24.06.2026 року на адресу суду разом з позовною заявою від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом: заборони Садівничому кооперативу «Харчовик-2» (код ЄДРПОУ 0695600) та будь-яким іншим особам, які діють за його дорученням або в його інтересах, вчиняти дії щодо демонтажу, відключення, блокування, пошкодження або будь-якого технічного втручання в систему водопостачання, що проходить до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у справі. Зобов`язання Садівничого кооперативу «Харчовик-2» утриматись від перешкоджання Позивачу в доступі до водопровідних мереж, що знаходяться в межах території кооперативу та забезпечують водопостачання належної Позивачу ділянки. Заява обґрунтована тим, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду з відповідною позовною заявою стали протиправні дії Голови правління садового кооперативу «Харчовик-2» щодо незаконного відключення земельної ділянки від водопостачання, яка належить ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, відключення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від водопостачання є порушенням прав споживача. Предметом позову є захист прав ОСОБА_1 , як споживача на безперешкодне отримання води та усунення перешкод у користуванні належної йому земельної ділянки, яка знаходяться на території садового кооперативу. Ситуація з відключенням земельної ділянки Позивача від водопостачання може привести до негативних наслідків, як для Позивача, так і для інших споживачів садового кооперативу, який забезпечує послугу з водопостачання. Реальність такого ризику підтверджується прямими незаконними діями зі сторони Голови садового кооперативу, що стало приводом для звернення Позивача до суду. У випадку відключення земельної ділянки Позивача від водопостачання, Позивач не буде мати можливості нормально користуватися своєю земельною ділянкою. Така ситуація без сумніву призводить до інших побутових незручностей, що також виражається у певних моральних та фізичних стражданнях, що може призвести до нових судових процесів. Реальність такого ризику підтверджується прямими незаконними діями зі сторони Голови садового кооперативу, що стало приводом для звернення Позивача до суду. У випадку відключення земельної ділянки Позивача від водопостачання, Позивач не буде мати можливості нормально користуватися своєю земельною ділянкою. Така ситуація без сумніву призводить до інших побутових незручностей, що також виражається у певних моральних та фізичних стражданнях, що може призвести до нових судових процесів. Очевидним є те, що при відключенні земельної ділянки від водопостачання не дає можливості Позивачу належним чином використовувати свою ділянку за її прямим призначенням. Відсутність водопостачання на земельній ділянці в літній період прямо загрожує знищенням насаджень, оскільки полив рослин є метою договору та неможливістю використовувати майно за призначенням. Очікування розгляду справи по суті, яке може тривати місяці без вжиття заходів забезпечення завдасть Позивачу значної матеріальної та моральної шкоди, яку буде складно відшкодувати в майбутньому. Основною метою подачі позовної заяви є захист права на вільне та мирне користування своїм майном (земельною ділянкою), яку важко в цей складний час обслуговувати. У поданій позовній заяві Позивач просить суд зобов`язати Відповідача фізично відновити водопостачання. Станом на зараз Відповідач вже здійснив технічне втручання, а саме здійсним механічне відключення, перекривши вентиля, а у подальшому може спробувати здійснити демонтаж частини труби, яке неможливо швидко усунути без рішення суду. Поки триває судовий розгляд, Відповідач, користуючись своїм контролем над інфраструктурою, може остаточно пошкодити підключення, створити додаткові технічні перешкоди або документально «списати» спірне майно (труби, вентилі, насосне обладнання), що призведе до необхідності заявляти нові позови. Разом з цим, звертаємо увагу суду, що такий захід не вирішує спір по суті, а лише забезпечує охорону прав Позивача до ухвалення рішення, є співмірним заявленим позовним вимогам та не порушує прав інших членів садового кооперативу чи третіх осіб. Запропоновані заходи щодо заборона вчиняти дії, що блокують подачу води не є тотожними задоволенню позову, оскільки не вирішують питання права остаточно, а лише фіксують status quo, який існував до 01.04.2026 року. Це стандартний спосіб забезпечення позовів про зобов`язання вчинити дії. Вони не порушують балансу інтересів сторін, оскільки Відповідач нічого не втрачає, окрім можливості незаконно демонтувати інфраструктуру. Факт припинення водопостачання 01.04.2026 підтверджується листом Відповідача, який наявний в матеріалах справи. Намір Відповідача відмовити у відновленні підтверджується його ж листом, де вказано на необхідність «нового договору», а під час судового розгляду Відповідач може фізично заблокувати трубу остаточно.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективногомеханізмузахисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідні положення містяться у постанові КГС ВС від 18.10.2021 року у справі № 910/7029/21.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять відомостей про можливість заподіяння відповідачу збитків унаслідок застосування заходів забезпечення позову, а обрані заходи мають тимчасовий характер та спрямовані виключно на збереження існуючого стану спірних правовідносин.

З наданих матеріалів вбачається наявність спору між сторонами щодо правомірності припинення відповідачем водопостачання до земельної ділянки позивача та обов`язку його відновлення.

Враховуючи характер заявлених позовних вимог про зобов`язання відновити водопостачання та усунути перешкоди у користуванні належною позивачу земельною ділянкою, суд дійшов висновку про існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення прав позивача, оскільки до вирішення спору відповідач може вчинити додаткові дії щодо демонтажу, блокування чи пошкодження системи водопостачання, що призведе до ускладнення або неможливості виконання можливого рішення суду.

На підставі викладеного, суд вважає що заява про забезпечення позову обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про забезпечення позову по справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до садового кооперативу «ХАРЧОВИК-2», про захист прав споживачів задовольнити.

З метою забезпечення позову:

- заборонити Садівничому кооперативу «Харчовик-2» (код ЄДРПОУ 0695600) та будь-яким іншим особам, які діють за його дорученням або в його інтересах, вчиняти дії щодо демонтажу, відключення, блокування, пошкодження або будь-якого технічного втручання в систему водопостачання, що проходить до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Садівничий кооператив «Харчовик-2» утриматися від перешкоджання позивачу в доступі до водопровідних мереж, що знаходяться в межах території кооперативу та забезпечують водопостачання належної позивачу земельної ділянки, до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Відповідно до ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Боржники: Садівничий кооператив «Харчовик-2», код ЄДРПОУ 06956001, юридична адреса: 67631, Одеська область, Одеський район, село Берегове.

Роз`яснити позивачу про право на звернення із заявою про виконання ухвали суду до відповідного органу, що здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня вручення (отримання) ухвали.

Повний текст ухвали складено 29 червня 2026 року.

Суддя О.П. Портна