Ухвала суду № 137839664, 01.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/10932/25

2/465/2002/26

УХВАЛА

Іменем України

"01" липня 2026 р. Франківський районний суд м.Львова в складі:

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Баран О.І.,

за участі секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Прімєрової Н.Г.,

представника відповідача: Негрі Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (ЄДРПОУ: 05506460, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1, зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС),

предмет позову: стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

3 грудня 2025 року представник позивача ОСОБА_2 , через систему «Електронний Суд» звернулася до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ЛМКП «Львівтеплоенерго», у якій просить суд стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 108 153,60 грн за період 06.02.2025 06.08.2025, а також вирішити питання про розподіл судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Правовою підставою позову є ст. 117 КЗпП України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому, не заперечуючи фактичних обставин справи, вказав на необґрунтованості стягнення 108 153,60 грн. Звернув увагу на те, що сума невчасно виплачених коштів становить 20,75% від загальної суми нарахованої і отриманої заробітної плати. Посилаючись на висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, просив задовольнити позовні вимоги частково, визначивши суму стягнення із застосуванням принципу співмірності та зменшити розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Представник позивача подав на адресу суду відповідь на відзив, у якій вказав на недоречності застосування у цій справі висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, оскільки їх сформовано за чинності ст. 117 КЗпП України у попередній редакції.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 08.01.2026 зупинено провадження в цивільній справі №465/10932/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого перегляду у справі № 489/5136/23.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 22.05.2026 провадження у справі відновлено.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Аргументи позивача

Позивач вказує на те, що на день звільнення (05.02.2025) відповідач не виконав свого обов`язку у частині виплати йому заробітної плати у розмірі 42 233,00 грн, що становить суму недорахованої заробітної плати за період 01.01.2010 - 30.09.2015. Указана обставина встановлена рішенням суду від 29.05.2025 та не потребує додаткового доведення.

Заперечення відповідача

Відповідач просить врахувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, позовні вимоги задовольнити частково, визначивши суму стягнення із застосуванням принципу співмірності та зменшити розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У судовому засіданні, яке відбулось 01.07.2026 сторони подали суду спільну заяву про затвердження мирової угоди з текстом цієї угоди, у якій просять суд затвердити мирову угоду, закрити провадження у справі.

У судовому засіданні учасники повідомили, що наслідки закриття провадження у справі сторонам відомі і зрозумілі та просили суд затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі.

Суд, з`ясувавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи проект мирової угоди та заяву про її затвердження, дійшов таких висновків

Відповідно до положень ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч. 1-4 ст. 207 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 207 ЦПК України).

Судом встановлено, що мирова угода викладена сторонами у письмовій формі та підписана ними, що підтверджено ними у судовому засіданні. Умови мирової угоди не суперечать положенням ст. 207 ЦПК України, стосуються прав та обов`язків сторін щодо предмета позову, не суперечать вимогам чинного законодавства, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, не є невиконуваними.

Згідно з ч. 1, 3 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди, ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Суд дійшов висновку про затвердження мирової угоди, що в свою чергу, відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 255 ЦПК України, є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Наслідки закриття провадження у справі сторонам роз`яснено, такі для них зрозумілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд враховує, що ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні до суду позивачем, з урахуванням коефіцієнту 0,8, сплачено 969,00 грн. судового збору (а.с. 34, 45).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що сторонами укладено мирову угоду до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, що підтверджується її матеріалами, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 484,50 грн.

Керуючись ст. 13, 49, 207, 208, 255, 256 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Заяву про затвердження мирової угоди, - задовольнити.

2. Затвердити мирову угоду від 30.06.2026, укладену між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460), в особі директора Одинця Олександра Миколайовича, що діє на підставі Статуту та ОСОБА_1 , у такій редакції:

«МИРОВА УГОДА

м. Львів «30» червня 2026 р.

Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460), в особі директора Одинця Олександра Миколайовича, що діє на підставі Статуту, далі - Боржник, та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Паспорт серії НОМЕР_2 , вид. 23.07.2002 року Франківським РВ УМВСУ у Львівській області), далі - Стягувач, які є Сторонами у справі №465/10932/25, що знаходиться в провадженні Франківського районного суду м. Львова, керуючись ст.ст. 49, 142, 207 ЦПК України, враховуючи майнові інтереси один одного та з метою реального виконання Боржником своїх обов`язків, уклали дану мирову угоду на наступних умовах:

1. Відповідач (Боржник) визнає існування перед Позивачем (Стягувачем) заборгованості по середньому заробітку в розмірі 50% від розміру позовних вимог, в сумі 54 076,80 грн. та зобов`язується відшкодувати 50% від розміру судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, в сумі 484,50 грн., та судові витрати в розмірі 4 000 грн., перерахувавши їх на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 .

2. Позивач (Стягувач) заявляє, що у випадку належного виконання даної Мирової угоди не матиме жодних майнових претензій до Відповідача (Боржника) з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової Угоди.

3. Позивач (Стягувач) і Відповідач (Боржник) заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов, не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

4. Ухвала Франківського районного суду м. Львова про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».

5. Дана мирова угода підписана у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу.

Відповідач (Боржник):

Директор ЛМКП «Львівтеплоенерго» (підпис/печатка) Олександр ОДИНЕЦЬ

Позивач (Стягувач): (підпис) Віктор НІЗОВЕЦЬ»

3. Провадження у справі № 465/10932/25 - закрити.

5. Повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 50 копійок (платіжна інструкція №ПН 3505079 від 02.12.2025).

6. Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та може бути пред`явлення до виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

Стягувач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

Боржник: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (ЄДРПОУ: 05506460, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1).

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 01.07.2026.

Суддя: Баран О.І.