Рішення № 137839388, 10.06.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2133/26

Провадження № 2/314/1724/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в особі судді Мануйлової Н.Ю., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 314/2133/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 39200,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 29799 від 10.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 гривень, строком на 730 днів (до 10.03.2027), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Перший Український Міжнародний Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 211351 направлявся відповідачу 10.03.2025 о 10:01:56 год., шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений кредитному договорі та ІТС.

Кредитний договір був підписаний 10.03.2025 о 10:02:13 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 211351 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua .

Кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн. були відправлені Відповідачу 10.03.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Перший Український Міжнародний Банк».

У межах строку кредитування відповідач зобов`язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 20 днів. Починаючи з 30.03.2025, відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її. Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 10.03.2025, порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов`язань.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 12.03.2026 становить: 25200,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 10.03.2025 до 05.03.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів та 14000,00 грн штраф за порушення умов Кредитного договору.

Сторони належним чином повідомлені про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін від позивача та відповідача не надходило. Відповідач не скористався правом подати до суду заперечення на позовну заяву, тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справ, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 29799 від 10.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 гривень, строком на 730 днів (до 10.03.2027), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Перший Український Міжнародний Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 211351 направлявся відповідачу 10.03.2025 о 10:01:56 год., шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений кредитному договорі та ІТС.

Кредитний договір був підписаний 10.03.2025 о 10:02:13 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 211351 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua .

Кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн. були відправлені Відповідачу 10.03.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Перший Український Міжнародний Банк».

У межах строку кредитування відповідач зобов`язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 20 днів. Починаючи з 30.03.2025, відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її. Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 10.03.2025, порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов`язань.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 12.03.2026 становить: 25200,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 10.03.2025 до 05.03.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів та 14000,00 грн штраф за порушення умов Кредитного договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги ) таст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

До матеріалів справи долучено копію кредитного договору № 29799, підписаного відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 211351, копію паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 237462, що свідчить про його ознайомлення з умовами кредитування.

Згідно з повідомленням ТОВ «Пейтек» № 20260311-133 від 11.03.2026, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта з маскою 4314140209450532 від ТОВ «ФК «Процент» на суму 7000,00 грн. Банк-еквайр АТ «ПУМБ», дата і час створення 10.03.2025 о 10:02:20; дата та час виконання: 10.03.2025 о 10:02:20; мета платежу: перерахування коштів за договором 29799 від 2025-03-10 на умовах фінансового кредиту.

На виконання ухвали суду АТ «ПУМБ» надано відомості про те, що в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) була випущена банківська платіжна картка (далі - БПК) НОМЕР_4 до рахунку № НОМЕР_5 у гривні. У банку за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) закріплений фінансовий номер телефону: + НОМЕР_2 , на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період з 10.03.2025р. до 15.03.2025р.

В анкеті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вказано номер телефону НОМЕР_2 .

Операція на суму 7 000,00 грн 10.03.2025р. о 10:02:19 проведена з використанням сервісу переказу коштів через АТ ПУМБ. Між Банком та ТОВ "ПЕЙТЕК УКРАЇНА" було укладено договір відповідно до якого Банк надав послуги переказу коштів. В Банку наявна лише часткова інформація щодо операції, а саме що кошти направлені на карту НОМЕР_4 , яка випущена на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на суму 7 000,00 грн 10.03.2025р. о 10:02:19.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Встановлено, що відповідач, в порушення умов договору, вчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Розмір заборгованості за кредитним договором відповідно до розрахунку, наданого позивачем, відповідачем в частині суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за відсотками не спростовано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, стягнення пені, штрафів в розмірі 14000 грн у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 25200,00 грн, - заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 10.03.2025 до 05.03.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 1,00%.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 39200,00 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 25200,00 грн (25200,00 х100): 39200,00), тобто на 64%, тому й сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає (2662,4х64):100= 1703,94 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на його користь 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024; копію акту приймання-передачі наданих послуг № 103 до договору № 03Є06Є2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024; витяг з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 103 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024; копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 4298 про сплату коштів в розмірі 100000,00 грн, призначення платежу: оплата за надання юридичних послуг по договору № 03/06/2024 від 03.06.2024 відповідно до акту № 103 від 26.01.2026.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, у даних правовідносинах відповідач є менш захищеною стороною.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, часткового задоволення позовних вимог та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 634, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» (код ЄДРПОУ 41466388):

- заборгованість за кредитним договором № 29799 від 10.03.2025 в розмірі 25200,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 10.03.2025 до 05.03.2026;

- судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1703, 94 грн.

- витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

10.06.2026