Ухвала суду № 137839137, 25.06.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/6319/26

Номер провадження 1-кс/725/1140/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючого слідчого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці клопотання слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026262020001099 від 28.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України відносно підозрюваного,-

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Чернівці, українця, громадянина України, із базовою середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 16.05.2021 року вироком Світловодського міського суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 погоджене з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026262020001099 від 28.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що 27.04.2026, близько 08 год. 15 хв., ОСОБА_8 , за попередньою змовою із військовослужбовцем ОСОБА_4 , перебуваючи у ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», що розташована за адресою: м. Чернівці вул. Головна, 137, реалізуючи свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_9 , який будучи не обізнаним та фактично виконував окремі дії в механізмі заволодіння коштами, не усвідомлюючи злочинного наміру інших осіб, отримали доступ до мобільного телефону потерпілого ОСОБА_10 .

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 , спільно із ОСОБА_8 , ввівши в оману ОСОБА_9 , використовуючи його знання та вміння користуватися мобільним додатком «Приват 24», переконавшись, що на рахунку потерпілого ОСОБА_10 наявна значна сума коштів, реалізуючи свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, маючи доступ до мобільного телефону потерпілого ОСОБА_10 із банківським фінансовим номером НОМЕР_2 та його мобільного додатку «Приват 24», 27.04.2026 в період часу з 08:22 год. по 08:27 год., різними транзакціями, заволоділи грошовими коштами з банківської карти потерпілого № НОМЕР_3 , за наступних обставин:

на вимогу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , 27.04.2026 08:22 год. ОСОБА_9 , не усвідомлюючи злочинного наміру, останній здійснив транзакцію з переказу коштів у сумі 20 100 грн. (100 гривень з яких комісія за транзакцію) з банківської картки потерпілого, належної АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , на карту АТ «А-банк» № НОМЕР_4 , яка належить дружині ОСОБА_9 , а саме ОСОБА_11 .

27.04.2026 08:23 год. ОСОБА_9 , на вимогу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ,не усвідомлюючи злочинного наміру, здійснив транзакцію переказу коштів у сумі 20 100 грн. (100 гривень з яких комісія за транзакцію) з банківської картки потерпілого належної АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 на карту АТ «А-банк» № НОМЕР_4 ;

27.04.2026 08:25 год. ОСОБА_9 ,знову на вимогу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ,повторно не усвідомлюючи злочинного наміру, здійснив транзакцію переказу коштів у сумі 20 100 грн. (100 гривень з яких комісія за транзакцію) з банківської картки потерпілого, належної АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , на карту АТ «А-банк» № НОМЕР_4 ;

27.04.2026 08:26 год ОСОБА_9 ,на вимогу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , у черговий раз не усвідомлюючи злочинного наміру, здійснив транзакцію переказу коштів у сумі 20 100 грн. (100 гривень з яких комісія за транзакцію) з банківської картки потерпілого, належної АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , на карту АТ «А-банк» № НОМЕР_4 ;

27.04.2026 08:26 год. ОСОБА_9 ,на вимогу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ,повторно не усвідомлюючи злочинного наміру, здійснив транзакцію переказу коштів у сумі 20 100 грн. (100 гривень з яких комісія за транзакцію) з банківської картки потерпілого, належної АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , на карту АТ «А-банк» № НОМЕР_4 ;

27.04.2026 08:27 год. ОСОБА_9 , повторно на вимогу ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , не усвідомлюючи злочинного наміру здійснив транзакцію переказу коштів у сумі 20 100 грн. (100 гривень з яких комісія за транзакцію) з банківської картки потерпілого, належної АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , на карту АТ «А-банк» № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_11 ,таким чином було перераховано у загальній кількості 120 600 гривень.

У цей час ОСОБА_4 , за попередньою змовою із ОСОБА_8 , маючи перед ОСОБА_9 , наявний борг в сумі 30 000 грн., повідомили останньому, щоб він через мобільний додаток здійснив переказ частини коштів з банківської картки АТ «А-банк» № НОМЕР_4 на банківську картку АТ «А-банк» № НОМЕР_5 належну ОСОБА_12 , в сумі 90 000 грн., а інші 30 000 грн., які залишились на банківській карті АТ «А-банк» № НОМЕР_4 , залишив собі в рахунок погашення боргу, на що ОСОБА_9 погодився.

Таким чином, ОСОБА_4 , спільно із ОСОБА_8 , спричинили потерпілому ОСОБА_10 , матеріальну шкоду на загальну суму 120 600 грн., якими розпорядилися на власний розсуд.

Слідчий зазначив, що такими діями ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Враховуючи наявність ризиків, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання та обрати альтернативний запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, із ризиками вказаними прокурором не погоджується.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали поданого клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як встановлено судом, відомості про вчинення даного кримінального правопорушення внесено 28.04.2026 року до ЄРДР за № 12026262020001099 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

25 червня 2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були вручені підозрюваному 25 червня 2026 року о 08 год. 00 хв.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу , і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Так, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, за ч. 4 ст. 190 КК України, зокрема, наступними доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту потерпілого, протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками, протоколом огляду вилучених речових доказів, протоколами оглядів тимчасових доступів, рапортом працівників поліції, протоколами допитів свідків, та іншими доказами в матеріалах справи.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Прокурором доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).

Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків підтверджуються обставинами вчинення злочину.

Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обґрунтовується сукупністю обставин, зокрема: відсутністю стабільного джерела доходів; міцних соціальних зв`язку і підозрою у вчиненні умисного кримінального правопорушення з корисливих мотивів; характером інкримінованого діяння, що в сукупності свідчить про схильність особи до вчинення злочинів.

При цьому суд погоджується з думкою прокурора, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні протиправного діяння в період дії на території України, в тому числі Чернівецькій області, режиму воєнного стану, тобто в найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови в яких опинилось суспільство, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки вказаного протиправного діяння.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 193, 194 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Чернівецькій слідчий ізолятор» на строк до 23 серпня 2026 року включно.

Одночасно після застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 232 960 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Одержувач - ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок: UA548201720355279001000008745, призначення платежу застава (із зазначенням інформації про ухвалу суду, прізвище ім`я по-батькові підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-прибувати до уповноваженого у кримінальному провадженні слідчого, прокурора чи суду із встановленою ними періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому вона буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 серпня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Чернівецького районного суду міста Чернівців.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду негайно.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців ОСОБА_1