Рішення № 137839068, 30.06.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

18

Справа № 632/253/26

провадження № 2-др/632/8/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретаря - Клименко А.В. (у порядку ч.3 ст.66 ЦПК України),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду питання ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2026 року засобами електронного суду на адресу суду з боку представника позивача надійшла заява про вирішення питання про стягнення судових витрат у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., наданих позивачу адвокатським об`єднанням «Лекс верітас» на підставі договору №1/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025 року із додатковою угодою до нього №6 від 31.12.2025 року, з урахуванням формування звіту про виконану роботу 30.05.2026 року та оплату відповідних послуг особи, яка надавала правову допомогу 05.06.2026 року.

Разом із вказаною заявою представник позивача просив суд поновити строк для подання відповідної заяви через його пропуск з поважних причин (а.с.38-39).

Підставою подання вказаної заяви було ухвалення 01.06.2026 року заочного рішення в даній справі, за яким з відповідача на користь позивач було стягнуто 12690,00 грн. за кредитним договором №06.11.2023-1000002393 від 06.11.2023 року та судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. (а.с.35).

Справа була розподілена даному складу суду через неможливість автоматичного розподілу заяву судді Библів С.В., оскільки він закритий для автоматичного розподілу за 14 днів до відпустки, термін якої складає більше 14 днів.

Ухвалою судді від 09.07.2025 року вказана заява представника позивача була призначена у судове засідання для розгляду по суті із наданням учасникам справи часу для подання заперечень на неї (а,с.48).

Заперечення від відповідача до суду не надходила.

Позивач в особі свого представника у судове засідання 30.06.2026 року не прибули, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином у порядку ч.5 ст.272 ЦПК України (53-56). В позовній заяві позивач просив розглянути справу, зокрема, і в частині інших процесуальних підстав без його представника.

Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином у порядку п.6 ч.5 ст.272 ЦПК України (а.с.57).

Враховуючи не прибуття учасників справи у судове засідання, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Відповідно до норм ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 ЦПК України; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

В даній справ питання ухвалення додаткового рішення вирішується у порядку п.3 ч.1 ст.270 у взаємозв`язку із ст.137 ЦПК України.

Первинно суд встановлює відсутність пропуску з боку позивача строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки вказаний строк позивачем не був пропущений, оскільки відповідна заява подана поза межами 5-ти денного строку для її подання через те, що вказаний строк припав на вихідні дні, а заяву було подано у перший після вказаних вихідних днів робочий день. Тобто заява позивачем подана у визначений процесуальний строк для її подання.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу суд не погоджується із їх розміром, заявленим до стягнення позивачем, оскільки вважає такі витрати не справедливими та не розумними.

01.04.2025 року укладено договір №01/25-СЦ про надання правничої допомоги між позивачем та адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас» (далі - Договір) (а.с.45).

Додатковою угодою №6 до Договору від 31.12.2025 року продовжено строк дії договору 31.12.2026 року із збереженням прав та обов`язків сторін по ньому (а.с.45, зворотній бік).

Відповідно до п.3.1 Договору послуг визначається у розмірі 6000,00 грн. за один позов без вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються замовником самостійно.

Згідно із звітом про виконану роботу відповідно до Договору від 30.05.2026 року визначено проведені дії щодо відповідача в даній справі (а.с.44).

05.06.2026 року позивачем здійснено оплату вказаних послуг у розмірі 6000,00 грн. по платіжній інструкції №СЦ00112751 (а.с.43).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, процесуальний закон передбачає доведення розміру витрат на професійну правову допомогу шляхом подання стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, детального опису робіт (наданих послуг), а також надання доказів понесення таких витрат та їх співмірності у випадку заперечень проти їх розміру іншої сторони.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката, адвокатського бюро та адвокатського об`єднання за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом або іншою формою здійснення адвокатської діяльності час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вказані критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

За своєю правовою природою рішення Європейського суду з прав людини як джерела права є вищими за відповідні постанови Верховного Суду, зокрема, Великої Палати Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поніс вказані витрати, що вказує на те, що вони підлягають стягненню з відповідача.

В той же час такі витрати в даній справі з точку зору стороннього спостерігача не можуть бути співмірними щодо проведеної роботи, оскільки консультація замовника, роздруківка позову та його копії, сплата судового збору охоплюється складанням позовної заяви, оскільки позовна заява, яких в провадженні суду є велика кількість, є однотипною, не потребує застосування новел законодавства або практики правозастосування відповідно до зміненої практики Верховного Суду.

Тому розумним і достатнім розміром витрат на правову допомогу в даній справі є 3000,00 грн., що відповідає критерію реальності наданих у справі адвокатським бюро «Лекс Верітас» адвокатських послуг.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 137, 139, 270, 351-352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.)

В іншій частині у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити через необгрунтованість.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Повний текст додаткового рішення суду проголошений 30.06.2026 року.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ - 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, електронна пошта: info@sgroshi.com, тел. НОМЕР_3.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт з безконтактним носієм НОМЕР_1 , орган видачі 6348, дата видачі - 15.11.2019 РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя - Олег КОЧНЄВ