Рішення № 137838890, 22.06.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2591/26

провадження № 2/619/1704/26

Заочне рішення

іменем України

22 червня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати,-

встановив:

АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за невідпрацьовані дні отриманого позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати у розмірі 12 574,81 грн.

У обґрунтування позову зазначено, що відповідач ОСОБА_1 була прийнята на посаду контролера з контролю та обліку електроенергії 1 групи кваліфікації Центрального району з розподілу електроенергії АТ Харківобенерго. Зміст наказу від 17.05.2021 № 3/531к доведений АТ Харківобленерго до відома відповідача під особистий підпис. 13.02.2026 трудовий договір з відповідачем припинено на підставі наказу від 13.02.2026 № 175к за п. 8 (3) ст. 36 КЗпП України (відсутність працівника на роботі). Підставами для припинення трудового договору з відповідачем стали ті обставини, що в період з 24.02.2022 по 13.02.2026 вона була відсутня на роботі без повідомлення про причини відсутності понад чотири місяці поспіль, що було кваліфіковано згідно з п. 8(3) ст. 36 КЗпП України. Згідно з інформацією, наявною в табелі обліку робочого часу відповідач у день звільнення на роботу не з`явився. Відповідача було повідомлено, що в нього станом на день звільнення виник борг перед позивачем у розмірі 12 574,81 грн, оскільки на день звільнення сума нарахованої заробітної плати відповідачу не була достатньою для покриття заборгованості, яка виникла за лютий 2022 квітень 2022 у зв`язку із виплатою їй після введення на території України воєнного стану сум позачергового авансу в рахунок заробітної плати.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву, у якій він просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

Відповідно до наказу від 17.05.2021 № 3/531к з 18.05.2021 ОСОБА_1 була прийнята на посаду контролера з контролю та обліку електроенергії 1 групи кваліфікації Центрального району з розподілу електроенергії АТ Харківобенерго. Зміст наказу від 17.05.2021 № 3/531к доведений АТ Харківобленерго до відома відповідача під особистий підпис (зворот а.с. 6).

13.02.2026 трудовий договір з ОСОБА_1 припинено на підставі наказу від 13.02.2026 № 175к за п. 8 (3) ст. 36 КЗпП України (відсутність працівника на роботі). Підставами для припинення трудового договору з відповідачем стали ті обставини, що в період з 24.02.2022 по 13.02.2026 вона була відсутня на роботі без повідомлення про причини відсутності понад чотири місяці поспіль, що було кваліфіковано згідно з п. 8(3) ст. 36 КЗпП України (зворот а.с. 10).

Згідно з інформацією, наявною в табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 у день звільнення на роботу не з`явилась (а.с. 16-17).

Із розрахунку АТ «Харківобленерго», вбачається, що у період лютий 2022 - лютий 2026 року, ОСОБА_1 отримала у лютому 2022: сума нарахувань з оплати за тарифними ставками у розмірі 4 821,14 грн, індексації зарплати у розмірі 44.19 грн., невидані копійки- 0,02, оплата тимчасової непрацездатності загального захворювання за рахунок ФСС 1 239,48 грн., оплата тимчасової непрацездатності загального захворювання за рахунок ФСС 619,74 грн., оплата 1 днів загального захворювання за рахунок підприємства 309,87 грн., оплата 4 днів загального захворювання за рахунок підприємства 1239,48 грн., а разом нараховано 8273,92 грн. Сума утримання за цей місяць становила 13 352,06 грн., що складалася з ПДФО у розмірі 55,77 грн., ПДФО у розмірі 1098,87 грн., ПДФО за рахунок ФСС у розмірі 334,66 грн., суми заробітної плати(аванс) у розмірі 2490 грн., профвнесків у розмірі 48,65 грн., військового збору у розмірі 96,22 грн., військового збору за рахунок ФСС у розмірі 27,89 грн., авансу виданого в рахунок заробітної плати у розмірі 9200,00 грн. (підтверджується платіжним дорученням від 25.02.2022 № 5229 і «Списками співробітників підприємства по підприємству АТ «Харківобленерго» на виплату за лютий 2022 р.» відповідно). Відтак, 8273,92 грн. (всього сума нарахувань) - 1859,22 грн. (оплата тимчасової непрацездатності за рахунок ФСС) = 6414,7 грн. - становить нарахування за лютий без врахування лікарняних виплачених за рахунок Фонду соціального страхування України. Відповідно, утримання за лютий без урахування лікарняних виплачених за рахунок Фонду соціального страхування України становлять: 13352,06 грн. (всього утримання за лютий 2022) 334,66 грн. (ПДФО з лікарняних за рахунок ФСС) 27,89 грн. (військовий збір з лікарняних ФСС) = 12989,51 грн. Відповідно, заборгованість з Авансу ОСОБА_1 за лютий 2022 склала 12989,51 - 6414,7 = 6574,81 грн. у березні 2022 нарахувань не відбувалося. Сума утримання за цей місяць становила 9574,81 грн., що складалося з авансу виданого в рахунок заробітної плати у розмірі 3000,00 грн., (підтверджується платіжними дорученнями від 30.03.2022 № 24058, від 30.03.2022 № 24057, від 30.03.2022 №24056, від 31.03.2022 №1633216643 і «Списками співробітників підприємства по підприємству АТ «Харківобленерго» на виплату за березень 2022 р.» відповідно), боргу з минулого місяця 6574,81 грн. Відповідно, заборгованість з Авансу ОСОБА_1 за березень 2022 склала 9574,81 грн. у квітні 2022 нарахувань не відбувалося. Сума утримання за цей місяць становила 12574,81 грн., що складалося з авансу виданого в рахунок заробітної плати у розмірі 3000,00 грн., (що підтверджується платіжними дорученнями від 22.04.2022 № 1633216712 і «Списками співробітників підприємства по підприємству АТ «Харківобленерго» на виплату за квітень 2022 р.), боргу з минулого місяця 9574,81 грн. Відповідно, заборгованість з Авансу ОСОБА_1 за березень 2022 склала 12574,81 грн. З травня 2022 по січень 2026 ОСОБА_1 нарахування не проводились. У лютому 2026 сума нарахувань складалась з компенсації за невикористану відпустку до 12.2023 10431,14 грн.. Сума утримання за цей місяць становила 10431,14 грн., що складалося з ПДФО у розмірі 1877,61 грн., профвнесків у розмірі 104,31 грн., військового збору у розмірі 521,56 грн., виплаченої при остаточному розрахунку при звільненні компенсації за невикористані відпустки 7927,66 грн. (підтверджується платіжним дорученням від 13.02.2026 № 2948 і «Списками співробітників підприємства по підприємству АТ «Харківобленерго» на виплату за лютий 2026р.» відповідно) борг з авансу 12574,81 грн (а.с. 11-12).

Відповідно до повідомлення про нараховані суми працівнику при звільненні, згідно з ст. 116 КзпП України, на момент звільнення 13.02.2026 остаточна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 12 574,81 грн (а.с. 10).

Згідно з колективними договорами АТ «Харківобленерго» на 2021-2022 роки та на 2025-2026 роки, прийняті конференцією трудового колективу протокол № 3 від 25.03.2021 року та протокол № 6 від 20.03.2025 року, в яких позивачем зазначено п.2.17 «заробітна плата виплачується працівникам регулярно, не рідше двох разів на місяць…. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається відповідно до складених табелів обліку робочого часу за період з 1 по 15 число робочого місяця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час в періоді з 1 по 15 число місяця з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника» (зворот а.с. 17).

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.

Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Положеннями статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена у ст. 2 цього Закону, за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додатковою заробітною платою є винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти всі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

З вищенаведеного вбачається, що заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Умови оплати праці в АТ «Харківобленерго» визначені Колективними договорами, п. 2.17 яких встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно, не рідше двох разів на місяць: 22 числа за першу половину місяця, та 7 числа наступного місяця (остаточний розрахунок) за другу половину місяця; розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається відповідно до складених табелів обліку робочого часу за період з 1 по 15 число робочого місяця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час в період з 1 по 15 число місяця з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Таким чином, ОСОБА_1 були сплачені позачергові аванси, видані в рахунок заробітної плати, які відповідачем не було відпрацьовано, та не було повернуто. Позачерговий аванс, виданий в рахунок заробітної плати, не є заробітною платою, оскільки він був виплачений не за трудовим договором та не на підставі умов, визначених колективними договорами (поза визначені п. 2.17 Колективного договору АТ «Харківобленерго» на 2021-2022 роки порядку та строки) та не є винагородою за виконану роботу, а також не є жодним з видів компенсаційних виплат.

Враховуючи зазначене, позачерговий аванс, виданий в рахунок заробітної плати, підлягає стягненню з відповідача, оскільки особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Таким чином, оскільки відповідачем ОСОБА_1 було отримано вищезазначену суму авансу, виданого в рахунок заробітної плати, які не були нею повністю погашені чи відпрацьовані, такі грошові кошти вважаються безпідставно набутими.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість перед АТ «Харківобленерго» за невідпрацьовані дні отриманого ним позачергового авансу в рахунок заробітної плати в розмірі 12 574,81 грн, отже позовні вимоги АТ «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення невідпрацьованих сум позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати, підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням. У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280, 354-355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" суму заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого нею позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати в розмірі 12 574 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) гривні 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Акціонерне товариство «Харківобленерго», ЄДРПОУ: 00131954, місцезнаходження: м.Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Пруднікова