Ухвала суду № 137838789, 30.06.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/483/20

Провадження № 1-кп/346/66/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 р.м. Коломия

Колегія суддів Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника потерпілих ОСОБА_10 ,

потерпілого ОСОБА_11 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Коломия в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12018090230000267 від 26 жовтня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 185 ч. 5 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурор звернувся із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Обгрунтованість обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК України підтверджується показаннями потерпілих, які вже допитані в судовому засіданні, показаннями свідків, протоколами огляду місця події, протоколами впізнання, висновками експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України існують наступні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховування від суду, оскільки кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_6 згідно зі ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких і за їх вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років; сторона обвинувачення вважає, що обвинувачені, яка під час судового розгляду на тривалий час виїжджала за межі України, усвідомлюють неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі і перебування на волі може унеможливити виконання завдань кримінального провадження;

- незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відомі повні анкетні дані таких осіб, які не допитані, і вони шляхом вмовляння, погроз зможуть впливати на їх показання, що, в свою чергу, може зашкодити досягненню завдань кримінального судочинства;

- вчинення іншого кримінального правопорушення, у тому числі пов?язаного зі злочинами проти власності, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 раніше судимі за вчинення корисливого злочину, мають схильність до його вчинення, офіційно не працевлаштовані, не мають джерел доходів, що спонукатиме до вчинення нового злочину.

В судовому засідання прокурор клопотання підтримав, просить його задовольнити.

Обвинувачені та їх захисники не заперечували проти розгляду даного клопотання в судовому засіданні та не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Потерпілий та представник в судовому засідання заперечили проти розгляду даного клопотання в судовому засіданні.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 185 ч. 5 КК України.

За цей час було проведено та завершене досудове розслідування, обвинувальний акт направлено до суду, кримінальне провадження передано новому складу суду у зв`язку із звільненням головуючого судді ОСОБА_12 . Під час судового розгляду судом допитано потерпілих та досліджені письмові докази сторони обвинувачення. Суд перейшов до стадії допиту свідків сторони обвинувачення.

На переконання колегії суддів, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

З метою подальшого безперешкодного судового розгляду із встановлення усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити обвинувачених у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті, а покладання на обвинувачених такого обов`язку не буде занадто обтяжливим.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, востаннє 18.08.2021 р. за ч. 3 ст. 186 КК України, а тому існує ризик продовження вчинення нею кримінальних правопорушень.

Щодо ризику продовження вчинення ОСОБА_7 інших кримінальних правопорушень з огляду на те, що до кримінальної відповідальності остання не притягувалась, то колегія визнає такий ризик малоймовірним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що на час розгляду клопотання, існують окремі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор у поданому клопотанні.

В межах даного кримінального провадження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених частинами 3 та 5 ст. 185 КК України, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та карається, зокрема позбавленням волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Колегія суддів враховує, що ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов`язаних із застосуванням запропонованого прокурором запобіжного заходу в даному випадку є суттєвим, а тому можливість та необхідність застосування саме цього запобіжного заходу потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.

Отже, суду належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Під час розгляду питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, слід керуватися положеннями ст. 194 КПК України, відповідно до яких, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

На думку колегії суддів та те, що встановлені судом обставини при обранні та продовженні обвинуваченим запобіжного заходу не змінилися, беручи до уваги тяжкість інкримінованого обвинуваченим злочину, продовження існування ризиків, які існували на момент обрання та продовження запобіжного заходу та покладені на обвинувачених обов`язків зможуть забезпечити їх належну процесуальну поведінку в кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 2,7-29, 30-33, 36, 37, 42, 45-47, 55-57, 73, 75-83, 84-117, 131-132, 133-146, 176-206, 276-279, 291-293, 314-372, 376, 392-395 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, а саме до 30 серпня 2026 року включно.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_6 на строк до 30 серпня 2026 року обов`язки:

1) прибувати до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області за першою вимогою;

2) утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, а саме до 30 серпня 2026 року включно.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_7 на строк до 30 серпня 2026 року обов`язки:

1) прибувати до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області за першою вимогою;

2) утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Івано-Франківську обласну прокуратуру.

Ухвала щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 30 червня 2026 року о 16 год 00 хв.

Головуючий суддя : ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3