Ухвала суду № 137838544, 30.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10924/26

Провадження 1-кс/185/593/26

У Х В А Л А

30 червня 2026 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання, прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_2 , слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026041370000984, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2026 року слідчий слідчого відділу з розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_2 звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026041370000984 від 29 червня 2026 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Слідчим відділом з розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026041370000984, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Органом досудового розслідування встановлено, що 28 червня 2026 року приблизно о 10 годині 45 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку №9 по вул. Преображенській м. Павлограда Дніпропетровської області, помітив ОСОБА_6 . Розуміючи, що в ОСОБА_6 при собі знаходиться цінне майно, а саме гаманець з грошовими коштами та мобільний телефон, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на повторне відкрите викрадення майна ОСОБА_6 в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 почав витягувати гаманець потерпілого з заднього правого карману джинсів. Коли потерпілий повернувся, ОСОБА_4 наніс один удар кулаком правої руки в область лівого ока ОСОБА_6 , повалив його на землю та відкрито, повторно, в умовах воєнного стану викрав мобільний телефон марки REDMI NOTE 13 вартістю 7 тис. грн, який випав на землю. Після цього ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення втік з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд. Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

30.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Сторона обвинувачення вважає, що існують ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення. Ці ризики обґрунтовуються тяжкістю можливого покарання (позбавлення волі від семи до десяти років), слабкими соціальними зв`язками підозрюваного (відсутність родини, відсутність на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних членів родини), а також тим, що у червні 2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 до Павлоградського міськрайонного суду вже скеровано обвинувальний акт за вчинення аналогічного корисливого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, проте належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту, посилаючись на намір працевлаштуватися та відшкодувати моральну та матеріальну шкоду потерпілому у кримінальному провадженні, відсутністю схильності до кримінального способу життя. Захисник адвокат ОСОБА_8 підтримав позицію підозрюваного, звернув увагу суду на те, що ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, належним чином не обґрунтовано.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим відділом з розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026041370000984 від 29 червня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у якому 30 червня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру.

Надані стороною обвинувачення докази: протоколом огляду місця події від 28 червня 2026 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ; протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_4 ; протоколом огляду речей мобільного телефону REDMI NOTE 13; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 , у своїй сукупності на даній стадії досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а тому пред`явлена ОСОБА_4 підозра на даній стадії досудового розслідування є обґрунтованою, що узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема позицією висловленою у пункті 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява № 42310/04.

На даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті пред`явленого обвинувачення на підставі обвинувального акта.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (§ 34 рішення у справі «О`Хара проти Сполученого Королівства» від 16.10.2001 р.). Розумна підозра не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК) обґрунтовується тяжкістю злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за який можливе покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років, а також слабкими соціальними зв`язками підозрюваного (відсутність родини, відсутність на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних членів родини). Крім того, у червні 2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 до Павлоградського міськрайонного суду скеровано обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України, проте після того належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин.

Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК) підтверджується тим, що підозрюваний є знайомим зі свідками у кримінальному провадженні та обізнаним про їх місце проживання та роботи, що створює можливість погроз чи залякування з метою зміни показань. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК) підтверджується повторним характером вчинення умисних корисливих злочинів та формуванням позиції щодо продовження злочинної діяльності.

Оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного: ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Макіївка Донецької області, громадянин України, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий. Відсутність міцних соціальних зв`язків та обставини вчинення правопорушення (повторне відкрите викрадення майна з застосуванням насильства в умовах воєнного стану) свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Виходячи з доведеності обґрунтованої підозри, наявності ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, для особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість наслідків злочину, наявність ризиків, сімейний та майновий стан підозрюваного (неодружений, не працевлаштований, відсутність міцних соціальних зв`язків), суд визначає розмір застави у 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 83200грн (3328 грн. ? 25), що є достатнім для забезпечення виконання обов`язків та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 87, 107, 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 198 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 години 30 хвилин 29 серпня 2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого ОСОБА_3 , якому негайно повідомити близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб за вибором підозрюваного ОСОБА_4 в порядку, передбаченому КПК України.

Визначити суму застави у 83200 грн. (вісімдесят три тисячі двісті) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2026 року у справі № 185/10924/26, провадження 1-кс/185/593/26 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до спливу терміну тримання під вартою.

Одночасно із внесенням застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: за першим викликом з`являтися до слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків не може перевищувати двох місяців.

У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених обов`язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 194 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали до 11 години 30 хвилин 29 серпня 2026 року.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1