Ухвала суду № 137837956, 29.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/7856/26

Провадження № 2/932/2804/26

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Коваленко Т.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправною відмову Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 28.05.2026 щодо постановки на квартирний облік, зобов`язання Виконавчого комітету Дніпровської міської ради поставити разом з родиною на квартирний облік, включити до списку осіб, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов з правом позачергового одержання жилих приміщень як особу з інвалідністю внаслідок війни,

у с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом про визнання протиправною відмову Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 28.05.2026 щодо постановки на квартирний облік, зобов`язання Виконавчого комітету Дніпровської міської ради поставити разом з родиною на квартирний облік, включити до списку осіб, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов з правом позачергового одержання жилих приміщень як особу з інвалідністю внаслідок війни до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 .

Ознайомившись із позовною заявою, суддя доходить таких висновків.

Згідно частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatismutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Частиною 2 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Органи або інших осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.

Отже, у цивільному процесуальному законі передбачені випадки, в яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність, але лише в чітко окреслених випадках, а саме під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи).

Частина 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета.

Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 28.05.2026 щодо постановки на квартирний облік, зобов`язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради поставити разом з родиною на квартирний облік, включити до списку осіб, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов з правом позачергового одержання жилих приміщень як особу з інвалідністю внаслідок війни. Тобто предмет цього позову не є таким, що відноситься до малозначних, як то передбачено частиною 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, і не може бути визнаний таким судом через складність справи, важливість питання для учасників провадження та відсутність матеріального критерію, що може бути обрахований у грошовому еквіваленті.

За частиною 2 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно частини 7 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна (ч.1,3 ст.62 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (ч.4 ст.62 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, з огляду на положення статті 60, з урахуванням критеріїв, встановлених у статті 19, Цивільного процесуального кодексу України, представником позивача у цій справі може бути виключно адвокат, який на підтвердження своїх представницьких повноважень має надати суду довіреність або ордер виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

На підтвердження своїх повноважень представник позивача ОСОБА_2 надав договір 20260602-1 про надання правової допомоги ОСОБА_1 юристом фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 від 02.06.2026, квитанцію від 05.06.2026 про сплату за договором 20260602-1, довіреність, сформовану засобами Підсистеми «Електронний суд».

Представник позивача Решетняков С.О. не надав суду повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 у цій справі, яка не віднесена до малозначних або з трудових правовідносин, у порядку та формі, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оскільки позовну заяву від імені позивача Готвянського В.О. подано та підписано особою, повноваження якої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України не підтверджені, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Решетняков Сергій Олександрович, до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправною відмову Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 28.05.2026 щодо постановки на квартирний облік, зобов`язання Виконавчого комітету Дніпровської міської ради поставити разом з родиною на квартирний облік, включити до списку осіб, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов з правом позачергового одержання жилих приміщень як особу з інвалідністю внаслідок війни повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Т.О. Коваленко