Рішення № 137837749, 01.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2194/26

Єдиний унікальний № 742/2850/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

26.05.2026 р. представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №26223-12/2024 від 12.12.2024 р., укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем, у розмірі 20 150,00 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.12.2024 р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту №26223-12/2024, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 6 500,00 грн, строк кредитування 120 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% та інших платежів, що передбачені кредитним договором.

Всупереч умов укладеного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у встановлений договором строк і в подальшому отриманий кредит не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив, внаслідок чого в нього виникла заборгованість в розмірі 19 045,00 грн.

24.03.2025 р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №24032025, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №26223-12/2024 від 12.12.2024 р. у розмірі 19 045,00 грн.

Ураховуючи, що відповідачем кредитні кошти не повернуто та не сплачено відсотки передбачені умовами договору, позивачем було нараховано відсотки в межах строку дії кредитного договору, тому ТОВ «ФК «Кредит Капітал» просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №26223-12/2024 у розмірі 20 150,00 грн, а також судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28.05.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, який належним чином був повідомленим про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від нього відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

12.12.2024 р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №26223-12/2024, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 6 500,00грн зі сплатою відсотків у розмірі 1% шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-4197, строком на 120 днів, тобто до 10.04.2025 р /а.с.15 зв.-18 зв./.

Зазначений договір був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора Y492, який був надісланий на особистий номер телефону останнього, що підтверджується довідкою про ідентифікацію /а.с.19 зв./. Також відповідачем електронним підписом було підписано Заявку-анкету Клієнта на отримання фінансового кредиту та паспорт споживчого кредиту W949 /а.с.13-15/.

Згідно роздруківки сервісу онлайн платежів iPay.ua вбачається перерахунок коштів 12.12.2024 р. о 17:30:04 на ім`я відповідача - ОСОБА_1 у розмірі 6 500,00 грн на банківську картку № НОМЕР_2 , номер транзакції НОМЕР_3 /а.с.20/.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №26223-12/2024 від 12.12.2024 р. заборгованість відповідача за вищевказаним кредитним договором становить 19 045,00 грн, з яких: 6 500,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6 695,00 грн прострочена заборгованість за відсотками, заборгованість за штрафом - 5 850,00 грн /а.с.20 та зв./.

Згідно листа наданого АТ «Сенс Банк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку у період з 12.12.2024 по 17.12.2024 було зараховано 6 500,00 грн.

24.03.2025 р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №24032025, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №26223-12/2024 від 12.12.2024 р. у розмірі 19 045,00 грн., що підтверджується копією зазначеного договору відступлення прав вимоги та витягу з реєстру боржників до вказаного договору /а.с.21-23 зв./.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №26223-12/2024 від 12.12.2024 р. заборгованість відповідача з 25.03.2025 по 10.04.2025 становить 20 150.00 грн, з яких: 6 500,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 7 800,00 грн прострочена заборгованість за відсотками, заборгованість за штрафом -5 850,00 грн /а.с.24 зв./.

Позивач звертався до відповідача з досудовою вимогою щодо погашення заборгованості за кредитним договором та повідомляв про відступлення права вимоги /а.с.24 зв./.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У справі встановлено, що для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором - Y492, відповідно до вимог частини 6 та 8 ст.11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Отже, договір про надання фінансового кредиту №26223-12/2024 підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Тобто, між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Як вбачається із змісту договір про надання фінансового кредиту між позичальником та кредитором було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо сплати процентів. Підпис відповідача під договором свідчить про його ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Стар Файненс Груп», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Таким чином, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст.629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсотками у розмірі 14 300,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 5 850,00 грн, суд зважає на наступне.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на те, що на підставі договору про надання фінансового кредиту №26223-12/2024 від 12.12.2024 р., штраф у розмірі 5 850,00 грн нараховано в період дії воєнного стану в України, то у відповідності до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України нарахована сума підлягала списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про його стягнення з відповідача є неправомірною.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

У справі встановлено, що за договором факторингу №24032025 від 24.03.2025 р. право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №26223-12/2024 від 12.12.2024 р. укладеним між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 від первісного кредитора ТОВ «Стар Файненс Груп» перейшло до ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал». На підтвердження факту відступлення права вимоги до позову долучено платіжну інструкцію про сплату коштів за вказаним договором, Акт приймання-передачі Реєстру боржників від 24.03.2025 р. до вказаного договору, витяг з Реєстру боржників.

Перехід права вимоги за договором про надання фінансового кредиту №26223-12/2024 р.відбувся за договором укладеним між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал», вказаний договір ніким не оскаржений, визнаний недійсним в цілому чи за окремими пунктами не був, тобто в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відповідним договором про надання фінансового кредиту.

З урахуванням установлених обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, отримавши кредитні кошти, у добровільному порядку та у визначені договором строки їх не повернув, проценти у передбаченому договором розмірі не сплатив, а доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів суду не надав, тому позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал», є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у сумі 14 300,00 грн., що складаються з тіла кредиту та відсотків. У решті позовних вимог слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 1 890,30 грн (71%).

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 р., Акт №1261 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 11.05.2026 р., детальний опис наданих послуг до акту та ордер /а.с.26 та зв./

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 гривень.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,81,141,206,258-259,265,268,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №26223-12/2024 від 12.12.2024 р. у розмірі 14 300 (чотирнадцять тисяч триста ) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 1 890 (одна тисяча вісімсот дев`яносто) грн. 30 коп. та 3 000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонний суд Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, Львівська область, 79029.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов