Вирок № 137837479, 01.07.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/5170/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , , захисника ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025202510000080 від 23 квітня 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, м. Суми, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, має двох дітей, працюючого ФОП « ОСОБА_8 », раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 19 квітня 2025 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_7 перебував у офісному приміщенні голови ГО «Будівельник - 2» в дачному кооперативі «Будівельник-2» Стецьківського старостинського округу Сумської міської територіальної громади. У цей момент до ОСОБА_7 підійшов ОСОБА_5 та в ході спілкування між ними виник словесний конфлікт. У ході раптово виниклого словесного конфлікту ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання фізичного болю потерпілому, наніс два удари кулаком правої руки в ділянку носа з лівої сторони ОСОБА_5 , внаслідок чого потерпілий відчув фізичний біль, при цьому не отримав тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 за пред`явленим обвинуваченням вину не визнав і пояснив, що є головою громадської організації, а потерпілий ОСОБА_5 є його заступником. Відносини між ними склались робочі. За декілька тижнів до цієї події у них стався конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 погрожував йому фізичною розправою. 19 квітня 2025 року він був в офісі. Близько 11 год. 00 хв. до нього в офіс прийшов ОСОБА_5 з лічильником, оскільки був у міській раді і обленерго, та вчинив скандал, почав його ображати. Він попрохав його вийти з кабінету, після чого ОСОБА_5 замахнувся і вдарив його по голові, кинув його на підлогу та почав душити. Коли вже зривав його пальці з шиї, почули колеги та відтягнули. По приїзду поліції у нього були шишки на голові. Зазначив, що також їздив у лікарню та подавав заяву на ОСОБА_5 до поліції. Потерпілий вчиняє конфлікти на постійній основі. Зазначив, що він не вчиняв жодних фізичних дій щодо ОСОБА_5 , цей факт не підтверджується жодним доказом, лише твердженнями самого заявника. Навпаки фізичного болю зазнав він, в його бік лунали погрози фізичної розправи і травмований був він ОСОБА_5 . Просив закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Не зважаючи на невизнання своєї вини у вчиненому, вина обвинуваченого ОСОБА_7 повністю підтверджується такими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим разом працювали, обвинувачений був керівником громадської організації, а він його заступником. Напередодні відбулося зібрання з приводу підвищення тарифів на землю, вважав таке рішення незаконним, тому повідомив присутнім, що поки не з`ясує всі питання, платити не буде. Зайшовши до кабінету, обвинувачений при всіх почав на нього кричати, ображати. Також конфлікт стався з приводу старого лічильника, який нібито працював невірно, але він з цим не погодився, тому зняв лічильник, покази та 19 квітня 2025 року зайшов до кабінету ОСОБА_7 з лічильником та книжкою, щоб показати, що він працює вірно, але ОСОБА_7 почав кричати. Після цього він дістав телефон і сказав, що все записав. У цей час ОСОБА_7 дістав запальничку, вихопив у нього телефон і кинув об підлогу, вдарив його кулаком під око. Тоді він притиснув ОСОБА_7 до тіла і нахилив, щоб той його не бив. Обвинувачений зробив йому два удари, в нього з`явився синець і трохи пішла кров з носа. Відразу забігли військові, сказали, що ви робите, і він відпустив обвинуваченого. У висновку не зазначено, що йому спричинено тілесні ушкодження, бо напевно обвинувачений не дуже сильно його вдарив.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що цього дня вона перебувала на дамбі біля офісу ГО «Будівельник 2», перевіряли крани, оскільки прорвало трубу, в цей час ОСОБА_7 перебував в офісі. Коли повертались, подзвонив ОСОБА_7 і попросив підійти. Коли підійшли, ОСОБА_7 стояв блідий біля дверей, сказав, що приходив ОСОБА_5 з лічильником і з цього приводу виник конфлікт. У ОСОБА_7 була шишка на голові, викликати швидку відмовився. Військові були поряд і повідомили, що якби вони не розняли їх, то ОСОБА_5 задушив би його. Конфлікт почався в офісі, а сама сутичка вже відбулась на вулиці. Вона відійшла на 15 хвилин, а коли повернулась, то на місці вже була поліція. ОСОБА_7 знає з позитивної сторони, довіряє йому. ОСОБА_5 не знає, бо він з ними не спілкується. Конфлікт виник з приводу лічильника старого, хотіли замінити його на новий, але ОСОБА_5 не погоджувався, і в той день приніс його ОСОБА_7 , щоб показати, що нібито лічильник справний. Потім виник конфлікт. ОСОБА_7 фізичну силу ні до кого не застосовував, ударів ОСОБА_5 не наносив, тілесних ушкоджень на ньому не бачила, телефон ОСОБА_5 не бачила.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив, що з ОСОБА_7 знайомий майже 4 роки, з того часу, як він став головою кооперативу. Пояснив, що подія сталась у суботу, він був біля насосної, займався своїми справами. У кооперативі «Будівельник 2» був пробний полив. Коли включили насосну, чоловік прибіг і сказав, що біжить вода. Він разом із дружиною побігли туди, коли майже дістались, їм зателефонував ОСОБА_7 і повідомив, що його побив ОСОБА_5 . Повернувшись, побачили, що біля дверей стоїть ОСОБА_7 , однією рукою тримається за двері, іншою за голову, там була велика шишка. Самого конфлікту він не бачив, але був свідком наслідків, які настали. Швидку ОСОБА_7 викликати відмовився. Чув що ОСОБА_7 казав, що конфлікт спочатку у них був в офісі, а потім на вулиці. ОСОБА_5 викликав поліцію, хоча тілесних ушкоджень на ньому не було, ні на що він не скаржився. Чув, що телефон у ОСОБА_5 був «кнопочний», та камери в ньому не має. Жінка йому розповідала, що ОСОБА_5 не хотів замінювати лічильника і в нього виникла заборгованість. Телефону 10 айфону у нього не бачив. Рибаків він не бачив в той день. Конфліктів з ОСОБА_5 він не бачив.

Свідок ОСОБА_11 , дружина потерпілого, в судовому засіданні пояснила, що в той день близько 10-00 приїхали з чоловіком на город, він сказав, що візьме лічильник і піде до кооперативу. Повернувся десь через годину, у нього було почервоніння на носі і з лівої сторони біля ока, сказав, що буде викликати поліцію, бо побився з головою кооперативу. Голова до нього почав погано відноситися і заставив написати заяву на звільнення. Конфлікт розпочався з лічильника та заборгованості. Чоловік попросив у неї телефон, щоб викликати поліцію, бо його мобільний телефон айфон ОСОБА_7 викинув у воду. Першу допомогу чоловіку не надавала того дня. Швидку не викликали, ран у чоловіка не було. Синяк з`явився у нього через 4-5 днів. Чоловік агресії не проявляє, спиртного не вживає, в нього була травма на руці, не має пальця на правій руці. В квітні рука боліла. Спортом чоловік займається, в тренажерний зал не ходить.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_5 знайомий більше сорока років. 19 квітня 2025 року він був один, ловив рибу нижче на дамбі. Почув крики та побачив ОСОБА_5 та чоловіка з бородою, як вже пізніше стало відомо, це був ОСОБА_7 . Вони були біля будки. Побачив, як ОСОБА_7 вдарив по обличчю ОСОБА_5 , та в нього там з`явилась подряпина. ОСОБА_5 говорив обвинуваченому, що все записав на телефон, після чого ОСОБА_7 викинув його телефон у воду. Конфлікт між ними припинили два чоловіки у комуфляжній формі, він не підходив до них, оскільки не хотів потрапляти у конфлікт. Десь об 11 год. він пішов додому. Бачив один удар в ліву сторону, була червона пляма на обличчі, вони були повернуті до нього боком.

Крім зазначених доказів, вина обвинуваченого підтверджується також письмовими доказами.

Зокрема, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19 квітня 2025 року, в якому зазначено, що близько 11 год. 00 хв. 19 квітня 2025 року, знаходячись в м. Суми в дачному кооперативі «Будівельник 2», ОСОБА_8 правою рукою наніс один удар в ліву частину обличчя у ході словесного конфлікту ОСОБА_5 , чим спричинив фізичний біль (а.с. 51).

Протоколом огляду місця події від 10 червня 2025 року, який був складений у присутності понятих та проведений на відкритій ділянці місцевості, поблизу лісопосадки, на території громадської організації «Будівельник 2», до якого додано фототаблицю приміщення, де відбулась подія, та обстановки всередині нього (а.с. 52-64).

Висновком судово-медичної експертизи №840 від 24 липня 2025 року, згідно з яким встановлений діагноз ОСОБА_5 «Забій носа» не підтверджений об`єктивними даними (відсутній опис зовнішніх тілесних ушкоджень та клінічних проявів забою), що при оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень не враховується (а.с. 65).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 20 травня 2025 року з доданим до нього відеозаписом, переглянутим у судовому засіданні, проведеним за участю потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив та показав, як обвинувачений ОСОБА_7 кулаком правої руки наніс йому 1 удар в ділянку носа та 1 удар в міжбрівну ділянку (а.с 66-70).

Висновком додаткової судово-медичної експертизи №1663 від 09 жовтня 2025 року, в якому зазначено, що потерпілий міг відчувати фізичний біль після нанесених ударів кулаками в обличчя, які були продемонстровані ним під час проведення слідчого експерименту від 20 травня 2025 року (а.с. 91).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 29 вересня 2025 року з доданим до нього відеозаписом, переглянутим у судовому засіданні, проведеним за участю свідка ОСОБА_12 , який пояснив та показав, як обвинувачений ОСОБА_7 завдав 1 удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя ОСОБА_5 , вказану подію свідок бачив з відстані 20 метрів від місця події (а.с. 86-90, 92).

Висновком додаткової судово-медичної експертизи №1654 від 09 жовтня 2025 року, в якому зазначено, що потерпілий міг відчувати фізичний біль після нанесеного удару кулаком в обличчя, який був продемонстрований ОСОБА_12 під час проведення слідчого експерименту від 29 вересня 2025 року (а.с. 93).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 жовтня 2025 року, в якому зазначено, що свідок ОСОБА_12 впізнав особу, яка завдала тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , на фото під №2, яким є обвинувачений ОСОБА_7 (а.с. 94-96).

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він не заподіював ударів, які спричинили фізичного болю потерпілому, оскільки такі його пояснення спростовуються заслуханими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які є об`єктивними, узгоджуються з іншими доказами у справі, а саме з даними досліджених в судовому засіданні висновків судово-медичних експертиз, відеозаписів слідчих експериментів, проведених з потерпілим та свідком ОСОБА_12 . А тому суд вважає, що винність обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наявних у провадженні письмових доказів, показань свідків, які є послідовними та узгодженими між собою, під час розгляду кримінального провадження не встановлено.

Докази, надані стороною захисту, а саме медичні висновки щодо стану здоров`я обвинуваченого та запис із зібрання членів кооперативу, яке відбулося незадовго до події, не спростовують факт спричинення потерпілому фізичного болю, підтвердженого зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд зазначає, що посилання сторони захисту на неналежність та не допустимість доказів не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

Незгода сторони захисту з наданими стороною обвинувачення доказами у кримінальному провадженні не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання доказів недопустимими чи неналежними, а є лише способом захисту обвинуваченого і його намаганням спростувати докази, які проведені за його участю або об`єктивно вказують на вчинення ним кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за скоєне.

Аналізуючи всі дані в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 умисно заподіяв потерпілому двох ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, і такі його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 126 КК України.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/13) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року ЄСПЛ зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, є кримінальним проступком.

Суд вважає, що обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого, а також особу винного, який раніше не судимий (а.с. 81), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 82-83), є військовозобов`язаним (а.с. 84), раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, скарг і заяв на нього не надходило (а.с. 98), а також його відношення до вчиненого, зокрема, невизнання ним вини та заперечення діяння.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності суд вважає, що покарання обвинуваченому необхідно призначити в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 126 КК України, а саме у виді штрафу.

Саме таке покарання, на переконання суду, буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Суд розцінює не визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення як обраний спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення, оскільки його показання щодо не вчинення відносно потерпілого вказаних вище дій, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються дослідженими судом доказами.

Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили немає.

Питання про речові докази слід вирішити згідно з правилами ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/21081100 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача: UA228999980313080106000018355 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції, справа №587/5170/25).

Речовий доказ копію аудіозапису з назвою (29 мар., 09.27_), записаного на DVD диск 4,7 GB залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1