Рішення № 137837362, 23.06.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/107/26

Провадження № 2/515/526/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретаря судового засідання Комерзан Л.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Васильєва П.О. (у режимі відеоконференції),

психолога Удовиченко О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Васильєв Павло Олегович, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Виконавчий комітет Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як орган опіки та піклування; ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Васильєва П.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення відповідачки батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на ухилення останньої від виховання та матеріального утримання дитини. В обґрунтування позову послався на таке.

Позивач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Поряд з цим позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 09 липня 2025 року пройшов медичний огляд ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого прийнято висновок про придатність до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони та має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період до 19 лютого 2026 року, у зв`язку з бронюванням на підставі п.1 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Матір`ю дитини є ОСОБА_2 . Остання ухиляється від виконання батьківських обов`язків з виховання доньки та її утримання.

Так, відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку доньки до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення та взагалі не спілкується з дитиною, не надає доньці доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, взагалі не утримує дитину матеріально.

Згідно з нотаріально посвідченою заявою від 06 січня 2026 року, ОСОБА_2 надала згоду на позбавлення її батьківських прав щодо доньки, що свідчить про те, що вона не має можливості виконувати свої батьківські обов`язки, батько дитини самостійно виховує доньку.

Відповідно до доповідної записки вихователя Комунального закладу «Дивізійський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок «Веселка») ОСОБА_4 , довідки Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Віночок» Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району, за період відвідування ОСОБА_3 садочка основну участь у вихованні, спілкуванні з вихователями підтримував лише батько. Матір з`являлася інколи, щоб забрати дитину, дівчинка не хотіла, плакала. В основному дитина весь час проживала у батька. Завжди була охайно одягнена, завдяки батькові, який щодня дбав про це, прислуховувався до порад щодо виховання дитини, вирішував питання потреб у приладдях для доньки.

З характеристик Комунального закладу «Дивізійський ліцей» вбачається що, як в 2022/2023 навчальному році, так і по теперішній час вбачається, що дитина виховується і проживає в родині батька, який повністю її забезпечує. Він цікавиться її шкільним життям, реагує на будь-яке прохання класного керівника. Батько забезпечує дитину залежно від потреб. Матір дівчинки не відвідувала батьківські збори, систематично не турбувалася про дитину. Всю турботу про дитину на себе взяв батько з його родиною.

В той же час, відповідачка ніколи не зверталась до органів опіки та піклування за місцем проживання дитини та суду з метою визначення форм участі відповідачки як матері у вихованні дитини, усуненні перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, якщо такі б були, визначення місця проживання дитини разом із матір`ю, що свідчить про те, що остання не цікавиться життя власної дитини та не дбає про неї.

Дитина зареєстрована та проживає разом із батьком. Батько дитини має позитивну характеристику за місцем роботи.

Вищевикладені обставини свідчать про свідоме нехтування відповідачкою батьківськими обов`язками щодо доньки, що є безумовною підставою для позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 січня 2026 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Згідно з ухвалою судді від 30 січня 2026 року відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання; витребувано у у Виконавчому комітеті Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, що виступає як орган опіки та піклування висновок про доцільність або недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо доньки; зобов`язано відповідачку надати відповіді на запитання представника позивача, поставлені у позовній заяві про письмове опитування відповідачки у відповідності до вимог ст.93 ЦПК України.

Ухвалою суду від 21 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та зобов`язано виконавчий комітет Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04378876, який розташований за адресою: 68160, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Тузли, вул..Центральна, будинок № 29), що виступає як орган опіки та піклування, надати належним чином завірені копії всіх матеріалів та документів (протоколи бесід, акти обстеження умов проживання, протоколи засідання комісій з питань захисту прав дитини, заяви, клопотання, скарги тощо), на підставі яких прийнято Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який затверджено рішенням виконавчого комітету Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 26.03.2026 року № 24/2026.

25 травня 2026 року до суду від Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району надійшли матеріали, які витребувались судом.

Відповідно до ухвали суду від 21 травня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно. У своїй заяві від 14 лютого 2026 року, яка надійшла на виконання ухвали суду від 30 січня 2026 року, просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги визнала повністю, вказала, що дійсно не виконує та не має наміру виконувати свої батьківські обов`язки по вихованню доньки ОСОБА_3 , участі у її вихованні не приймає, матеріально дитину не забезпечує, не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не спілкується із дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, участі в матеріальному утриманні ніколи не приймала та не приймає. Тривалий час дитина знаходиться на повному вихованні та утримання у батька, який повністю піклується про неї, приймає участь в освітньому житті, супроводжує до лікарів тощо, чого вона не робить та наміру робити не має (вх. № 1173/26-Вх 16.02.2026).

Представник третьої особи Виконавчого комітету Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як органу опіки та піклування, ОСОБА_5 також надала заяву, в якій просила провести судове засідання у відсутність третьої особи, проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечувала (вх. № 4564/26-Вх 22.06.2026).

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

У відповідності до ч.3 ст.211, ч.1 ст.223 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи без участі учасників справи, повідомлених про дату, місце та час розгляду справи, на підставі наявних у справі доказів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач підтримав позицію свого представника, просив позов задовольнити.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Позов про позбавлення батьківських прав позивачем обґрунтовується на підставі п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України.

Відповідно до вказаної норми права мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що від спільного проживання сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30 жовтня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 412; відомості про батьків: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 (а.с. 22).

Дитина зареєстрована та проживає разом із батьком (позивачем у справі) за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надано копію Витягу з Реєстру Тузлівської територіальної громади №2025/011008737 від 06 серпня 2025 року та довідку Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 09 січня 2026 року за вих. № 2 (а.с. 24, 30).

Як вбачається з доповідної записки вихователя Комунального закладу «Дивізійський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Веселка» ОСОБА_4 , дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , була вихованкою КЗ «Дивізійський дошкільний начальний заклад (ясла-садок) «Веселка» з 01 вересня 2016 року у молодшій групі «Сонечко» по 31 травня 2019 року в середній групі «Бджілка» до вибуття. За вказаний період відвідування дівчинкою садочка основну участь у вихованні, спілкуванні з вихователями підтримував лише батько. Матір з`являлася інколи, щоб забрати дитину, а Надійка не хотіла, плакала. В основному весь час вона із старшою сестричкою проживали у батька. Завжди охайно одягнена завдяки батьку, який щодня дбав про це, прислухався до порад щодо виховання дитини, вирішував питання потреб у приладді для дитини (а.с. 25).

Згідно з доповідною запискою директора Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Віночок» Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Шевченко Н.О., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , була вихованкою закладу з 04 вересня 2019 року по 02 червня 2020 року в старшій групі «Квіточки». За період відвідування дівчинкою закладу основну участь у вихованні, спілкуванні з вихователями підтримував лише батько. Мама з`являлася іноді. Дитину до дитячого садка приводив та забирав батько, завдяки якому дитина зажди була охайна та доглянута. Батько спілкувався з вихователями, цікавився як поводиться донька у закладі. Приймав участь у батьківських зборах, відвідував усі свята, які проводилися у закладі за участі доньки завжди цікавився її успіхами, розвитком, адаптацією у колективі (а.с. 26).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 6 класі Комунального закладу «Дивізійський ліцей» Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та за місцем навчання характеризується, як така, що оволоділа навчальним матеріалом на достатньому рівні. Дівчинка активна на уроках, з задоволеннями працює у групах та парах. Полюбляє математику, образотворче та музичне мистецтво. Доручення виконує сумлінно та без зовнішнього контролю. Виявляє зацікавленість у самостійній роботі, готується до всіх уроків. Зарекомендувала себе як товариська, неконфліктна, жвава, активна, старанна. Дівчинка приходить завжди у чистому одязі, забезпечена всім необхідним шкільним приладдям та речами, які необхідні для навчання. Батько забезпечує ученицю залежно від потреб. Перебуває з родиною батька, де виховується старша сестра. Матір дівчинки не відвідувала батьківські збори, не турбувалася про дитину, оскільки не проживала у даному мікрорайоні, проживає окремо. Інколи про долю ОСОБА_6 цікавилася бабуся. Всю турботу про дитину на себе взяв батько з родиною. Останній самостійно виконує батьківські обов`язки, приділяє належну увагу вихованню доньки, піклується про її навчання, розвиток та побутові умови, постійно підтримує зв`язок з класним керівником, цікавиться успіхами доньки та сприяє її всебічному розвитку. ОСОБА_7 дитина відвідує регулярно. До школи приходить вчасно. Батько реагує на будь-яке прохання класного керівника (а.с. 27-29, 121).

Позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 09 липня 2025 року пройшов медичний огляд ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого прийнято висновок про придатність до служби у в/ч забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_6 , закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони та має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період до 19 лютого 2026 року, у зв`язку з бронюванням на підставі п.1 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 19-21).

Позивач працює трактористом у ФГ «Дімітров В.В.» та за період працевлаштування зарекомендував себе як відповідальний та дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються його професійної діяльності і знаходиться в межах його компетенції та неодноразово використовував набуті навички у вирішенні поставлених питань. За характером спокійний та врівноважений, жодної скарги від співробітників будь-якого фаху не надходило. Взаємовідносини з колективом склалися хороші, підтримує співробітників в складний період, але при цьому дотримується корпоративних правил і норм. Неодноразово залишався на усне прохання керівництва на роботі після завершення робочого часу для вирішення проблем під часи кризової ситуації (а.с. 31).

Згідно з актом обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 , проведеного комісією 10 березня 2026 року, у будинку є пічне та парове опалення, водогін та водовідведення. В наявності необхідні меблі, побутова техніка. Сім`я забезпечена продуктами харчування, засобами гігієни, твердим паливом. До будинку підведений інтернет. Житло чисте, тепле. Дитина має власну кімнату, яка облаштована меблями. Дівчинка забезпечена ноутбуком, телефоном для навчання у режимі онлайн. Має у достатній кількості особистих речей, одягу, взуття. Забезпечена необхідним шкільним приладдям. До складу сім`ї входять: ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 . В родині доброзичлива атмосфера, батько та донька підтримують один одного (а.с. 111).

З характеристики, наданої КЗ «Дивізійський ліцей» Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 17 лютого 2026 року, встановлено, що ОСОБА_1 самостійно займається вихованням доньки, з якою спільно проживає. ОСОБА_1 працює трактористом у ФГ «Димітрів В.В.». Батько відповідально ставиться до виконання свої батьківських обов`язків, забезпечує належні умови для проживання, навчання та всебічного розвитку дитини. Останній приділяє увагу вихованню доньки, цікавиться її успіхами у навчанні, підтримує постійний зв`язок із класним керівником та школою, бере участь у вирішенні освітніх і виховних питань. Дбає про фізичний та емоційний стан дитини, сприяє формуванню відповідальності, самостійності та позитивних моральних якостей. У сім`ї панує доброзичлива атмосфера взаєморозуміння та підтримки. Донька охайна, вихована, забезпечена необхідним для навчального процесу. ОСОБА_1 зарекомендував себе як турботливий, уважний та відповідальний батько, який належним чином виконує батьківські обов`язки та створює сприятливі умови для гармонійного розвитку дитини (а.с. 123).

Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчить Відповідь № 2290344 від 30 січня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру та довідка Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 13 лютого 2026 року № 131/0232 (а.с.39, 125).

За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується посередньо, має спокійний характер, комунікабельна, неконфліктна. Офіційно не працевлаштована, допомагає матері вести підсобне господарство. Зареєстрована та проживає у будинку матері (а.с. 126).

Згідно з актами обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , проведених комісією 24 лютого 2026 року за адресою: АДРЕСА_3 , умови проживання добрі. У будинку є електро- та водопостачання. В наявності продукти харчування. У будинку перебувала донька ОСОБА_2 ОСОБА_8 , 2016 року народження. Для дитини створені всі необхідні умови. У будинку проживають: ОСОБА_9 , 1958 року народження; ОСОБА_10 , 1984 року народження; ОСОБА_2 , 1990 року народження; ОСОБА_8 , 2016 року народження. З бесіди з ОСОБА_2 встановлено, що донька ОСОБА_3 проживає з батьком у с. Безім`янка тривалий час. Мати участі у її вихованні та утриманні не приймає. Батько дитини ОСОБА_1 привозить дівчинку до матері. Дитина знаходиться на повному утриманні батька. Від письмових пояснень щодо позбавлення її батьківських прав відмовилася (а.с. 119).

З характеристики, наданої КЗ «Дивізійський ліцей» Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 17 лютого 2026 року, вбачається, що за наявною інформацією ОСОБА_2 участі у повсякденному вихованні та забезпеченні дитини ОСОБА_3 практично не бере. Питаннями навчання, виховання та утримання дитини учениці займається батько, з яким дитина проживає постійно. Мати не підтримує систематичного зв`язку із закладом освіти, шкільним життям доньки майже не цікавиться. На даний час офіційно не працевлаштована, працює по найму (а.с.122).

Згідно з довідкою директора КНП «Центр медико-санітарної допомоги» Дивізійської сільської ради від 06 лютого 2026 року, ОСОБА_2 з 2022 року особисто не зверталася до сімейного лікаря ОСОБА_9 з питань вакцинації, планового медичного огляду, надання первинної медичної допомоги дитині. Усіма медичними питаннями займається батько дитини ОСОБА_1 (а.с. 127).

Допитана в якості свідка, в порядку ст. 93 ЦПК України, ОСОБА_2 письмово надала відповіді у своїй заяві окремо на кожне питання по суті справи:

1. Чи піклуєтесь Ви про фізичний і духовний розвиток дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її навчання, підготовку до самостійного життя, якщо так, яким саме чином та чи можете Ви підтвердити це документально?

Відповідь: Ні, я не піклуюсь про фізичний і духовний розвиток дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її навчання, підготовку до самостійного життя, документальні підтвердження зворотньому відсутні.

2. Чи вживаєте Ви заходи щодо забезпечення дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідним харчуванням, медичним доглядом та лікуванням, якщо так, яким саме чином та чи можете Ви підтвердити це документально?

Відповідь: Ні, я не вживаю заходи щодо забезпечення дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідним харчуванням, медичним доглядом та лікуванням, документальні підтвердження зворотньому відсутні.

3. Чи спілкуєтесь Ви з дитиною - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, якщо так, яким саме чином та чи можете Ви підтвердити це документально?

Відповідь: Ні, я не взагалі не спілкуюсь з дитиною, документальні підтвердження зворотньому відсутні.

4. Чи надаєте Ви власній дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей, якщо так, яким саме чином та чи можете Ви підтвердити це документально?

Відповідь: Ні, я не надаю власній дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей, документальні підтвердження зворотньому відсутні.

5. Чи сприяєте Ви засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, якщо так, то яким саме чином та чи можете Ви підтвердити це документально?

Відповідь: Ні, я не сприяю засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, документальні підтвердження зворотньому відсутні.

6. Чи виявляєте Ви інтерес до її внутрішнього світу та чи створюєте Ви умови для отримання нею освіти, якщо так, яким саме чином та чи можете Ви підтвердити це документально?

Відповідь: Ні, я не виявляю інтересу до її внутрішнього світу та не створюю умови для отримання нею освіти, документальні підтвердження зворотньому відсутні.

7. Чи приймаєте Ви участь в добровільному порядку у матеріальному забезпеченні та утриманні своєї дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо так, яким саме чином та чи можете Ви підтвердити це документально, якщо так, яким саме чином та чи можете Ви підтвердити це документально?

Відповідь: Ні, я не взагалі не приймаю участі у матеріальному забезпеченні та утриманні своєї дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , документальні підтвердження зворотньому відсутні (а.с. 43-46).

Крім того, як вбачається з протоколу ведення засідання комісії з питань захисту прав дитини № ІІІ від 13 березня 2026 року, членами комісії поставлено ряд питань ОСОБА_2 , на які остання відповідала, що доньку не готує до школи, нічого їй не купує, усі витрати по підготовці до нового навчального року забезпечує ОСОБА_1 , який також допомагає її доньці від першого шлюбу. ОСОБА_6 телефонує один, два рази на тиждень. В основному донька сама їй телефонує та питає як справи. З дитиною зустрічається рідко. 07 березня 2026 року у неї був День народження та ОСОБА_11 привіз ОСОБА_6 до неї в с. Дивізію, оскільки дитина захотіла її привітати зі святом та через 1,5 години за бажанням дитини батько забрав її додому. У період навчання доньки у КЗ «Дивізійський ліцей» за можливості може побачити ОСОБА_6 в центрі села біля магазину, куди прибігає дитина купувати смаколики. Дитина постійно проживає біля батька, він про неї дбає, дитині буде краще з батьком (а.с. 128-137).

Пленум Верховного суду України в п. 15 та 18 постанови №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позивач в обґрунтування необхідності застосування до ОСОБА_2 крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав посилається на те, що вона не цікавиться донькою, не займається її вихованням, не надає матеріального утримання.

У свою чергу відповідачка у своїй заяві від 06 січня 2026 року, посвідченій приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Рязанцевою О.Ю. та зареєстрованій у реєстрі за № 13, повідомила про те, що не має можливості виконувати свої батьківські обов`язки щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у зв`язку з чим батько дитини ОСОБА_1 самостійно виховує їх доньку, та дала згоду на позбавлення її батьківських прав щодо дитини (а.с. 32).

У висновку Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, затвердженому рішенням Виконавчого комітету 26 березня 2026 року № 24/2026, з метою захисту прав дитини, визнано за доцільне позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 60-63).

З протоколу бесіди дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що дівчинка проживає разом із батьком з самого народження. До певного часу з ними, орієнтовно за рік як дитина пішла до школи, проживала мама. Мама не телефонує, ініціатором дзвінків є дитина, яка їй телефонує та цікавиться її справами. Дівчинка зазначила, що останнім часом мама веде себе агресивно, нервує. ОСОБА_6 зауважила, що не бажає проживати з мамою, їй комфортно біля батька, який її розуміє та любить, гарно з нею поводиться. Також дитина повідомила, що їй відомо про звернення батька з позовом про позбавлення матері батьківських прав та не заперечує проти такого (а.с.110).

Також у судовому засіданні ОСОБА_3 , допитана у присутності психолога ОСОБА_12 , пояснила, що мати не приймає участь у її вихованні, не допомагає фінансово, не спілкується з нею.

При цьому, суд враховує, що озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, наприклад таких, як тривалий час проживання дитини з одним із батьків без можливості повноцінного спілкування з тим із батьків, з ким дитина не проживає, а також в силу малолітнього віку через який неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.

Проаналізувавши надані сторонами докази на обґрунтування власних позицій, суд прийшов до переконання, що позбавлення відповідачки батьківських прав за обставин, встановлених у справі, буде передчасним.

Так, у вирішенні питання про позбавлення батьківських прав суд має врахувати інтереси дитини.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У відповідності до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених положень ст. 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч. 4 ст. 19 СК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

У справі «Ілля Ляпін проти росії» (заява (№ 70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що при позбавленні батьківських прав суди повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини. Крім того, у даному рішенні Європейським судом звернуто увагу, що при вирішенні справ про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19 та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим (складений без належного дослідження всіх обставин справи) або суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України). У даній справі висновок органу опіки та піклування не може бути покладений в основу рішення, оскільки його висновки щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав фактично ґрунтуються на її заяві про визнання позову та письмових поясненнях, наданих у порядку статті 93 ЦПК України. Водночас такі заяви самі по собі не є доказом наявності передбачених статтею 164 СК України підстав для позбавлення батьківських прав та не звільняють суд від обов`язку перевірити фактичні обставини справи.

Хоча висновок містить відомості щодо характеристики дитини, умов її проживання та особистості батьків, він не містить належного аналізу поведінки відповідачки саме крізь призму підстав, визначених статтею 164 СК України. Орган опіки не навів конкретних встановлених фактів, які б свідчили про винне, свідоме та тривале ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, не зазначив, які саме обов`язки не виконувалися, протягом якого часу, якими доказами це підтверджується та чи мали місце об`єктивні причини такої поведінки.

Таким чином, висновок органу опіки та піклування переважно відображає позицію сторін, а не результати самостійного дослідження обставин, що мають істотне значення для вирішення спору, у зв`язку з чим не може бути достатньою підставою для висновку про наявність передбачених законом підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав..

Орган опіки та піклування не повинен обмежуватись фіксацією волевиявлення батьків, а повинен надати суду об`єктивний висновок, сформований за результатами самостійного з`ясування всіх обставин, що мають значення для забезпечення найкращих інтересів дитини.

Щодо нотаріально посвідченої заяви відповідачки від 06 січня 2026 року про відмову від своїх батьківських прав на малолітню дитину ОСОБА_3 суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Вказані заяви не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини. Вказана позиція також узгоджується з постановою КЦС ВС від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22.

З підстав, передбачених ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд не приймає заяви матері дитини про визнання позову, оскільки визнання відповідачкою позову в цьому випадку порушує права та інтереси малолітньої дитини.

В постанові КЦС ВС від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22) Верховний Суд зазначив, що заяви відповідачки, в яких вона відмовлялася від батьківських прав на дитину та визнавала позов про позбавлення її батьківських прав, не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства й не відповідає інтересам дитини. Також ВС наголосив, що саме лише подання заяви про визнання позову у справі про позбавлення батьківських прав не може бути підставою для звільнення позивача від обов`язку надання інших доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останньої батьківських прав, покладено саме на позивача.

За такого, суд вважає, що відсутні достатні підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав, як і гострої соціальної необхідності у цьому, тому такий захід впливу не є необхідним у демократичному суспільстві. Позбавлення відповідачки батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.

Належних та допустимих доказів винної поведінки та ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків судом не встановлено і позивачем не доведено.

Позивачем не доведено обставин, які б свідчили про те, що відповідачка не бажає спілкуватися з донькою та брати участь у її вихованні, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. Позивач не обґрунтував, яким чином позбавлення відповідачки батьківських прав буде в інтересах дитини.

Таким чином, суду не надано достатньо доказів злісного, свідомого ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, зокрема, даних про те, що вона притягувалася до адміністративної відповідальності у зв`язку з ухиленням від виконання батьківських обов`язків, несплату аліментів, немає. Під соціальним супроводом сім`я не перебувала, будь-яких заходів впливу зі сторони державних установ з приводу невиконання батьківських обов`язків до відповідачки не застосовувалося. Відсутні також докази ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків в частині матеріального забезпечення дитини.

При цьому, судом не встановлено обставин, які б давали підстави обґрунтовано припускати, що відповідачка не спроможна здійснювати виховання дитини, або що вона заподіювала, чи могла заподіяти шкоду дитині, чи становила загрозу для здоров`я та розвитку дитини, або вчинила будь-який негативний психологічний тиск на свою дитину, спричинила дитині буду-яку моральну чи фізичну шкоду.

На думку суду, позбавлення відповідачки батьківських прав порушуватиме її права та не відповідатиме інтересам самої дитини, оскільки дитина залишиться без матері. Відсутність у дитини на цьому етапі життя психологічного зв`язку з матір`ю не виключає можливість налагодження між ними відносин у майбутньому.

Разом з тим, суд погоджується з тим, що відповідачка не вживала достатніх заходів до спілкування з дитиною, не приділяла необхідної уваги, матеріально не забезпечувала, а тому у цій частині поведінка матері по відношенню до дитини є винною, однак, зважаючи на відсутність будь-яких попереджень із сторони державних органів, в тому числі й за ініціативою позивача за невиконання батьківських обов`язків, враховуючи період винної поведінки та обставини її допущення, інтереси дитини, суд вважає, що на даний час відсутні правові підстави для застосування до ОСОБА_2 крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав, а тому відмовляє позивачу у задоволенні позову як у передчасному, із попередженням про необхідність зміни поведінки та покладенням на органи опіки та піклування контролю за виконанням відповідачкою своїх батьківських обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи відмову позивачеві в задоволенні позову в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Виконавчий комітет Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як орган опіки та піклування; ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Покласти на Органи опіки і піклування контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.06.2026 р.

Суддя В.О. Луцюк