Ухвала суду № 137836870, 01.07.2026, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/662/26

Провадження № 2/491/684/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01 липня 2026 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» Кукса Карина Олександрівна звернулася до Ананьївського районного суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит № 204998 від 16 жовтня 2025 року.

У відповідності до глави 2 розділу ІІІ ЦПК України до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175-177 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Водночас, згідно із частиною шостою статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Відтак, законодавцем допускається подання юридичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, позовних заяв в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистему «Електронний суд».

Відповідно до частини шостої статті 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі Положення), процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

Відповідно до пунктів 25-27 Положення документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Додатки, які долучаються до документа, сформованого через систему «Електронний суд», за своєю формою є копіями документів.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду, що розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Відповідно до пунктів 2.5-2.7 Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, затвердженої наказом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 29 грудня 2023 року № 230/ОД, електронні документи у ЕС створюються із застосуванням вбудованого текстового редактору шляхом заповнення форм документів, передбачених цією Інструкцією, підписуються КЕП автора (авторів) та надсилаються засобами ЄСІТС.

До створених в ЕС документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли, тощо) з урахуванням технічних вимог щодо форм електронних документів та їх додатків, обмеження щодо їх розміру, формату та інших характеристик, встановлених в ЕС (обмеження зазначаються у інформаційних та спливаючих вікнах на відповідних сторінках та розділах ЕС).

Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованими електронними підписами користувачів разом із створеними в ЕС документами, до яких вони додаються.

На кроці «Текст заяви» для створення тексту заяви можна скористатись вбудованими редакторами, або скопіювати та вставити заздалегідь підготовлений текст (пункт 12.8.1 Інструкції).

Перевіркою позовної заяви та доданих до неї документів встановлено наступне.

Позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд». При цьому, позовна заява, що є заявою по суті справи, не була сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», а додана як додаток в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС .

Подана представником позивача позовна заява не є створеною із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду та не надіслана засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, як встановлено в пункті 26 Положення.

Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Отже, електронним підписом за допомогою ЄСІТС повинен бути скріплений процесуальний документ, що подається до суду, а накладення КЕП на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу.

Засвідчення КЕП позовної заяви як її додатку не нівелює обов`язку позивача сформувати і підписати процесуальний документ у відповідності до вимог процесуального закону та Положення.

Відомості про сформування представником позивача саме позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання представником позивача непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду. Такого ж висновку дійшов Верховний Суду у справах № 380/22653/21 та № 160/16266/22.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі №9901/82/21, від 21 липня 2021 року у справі № 9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством є підставою для повернення позовної заяви як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Крім того, суд зазначає, що факту підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу для створення та надсилання електронних документів до суду, у відповідності до абзацу другого пункту 26 Положення, не встановлено.

Окрім цього, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права на подання позовної заяви до суду в письмовій формі.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, заява повертається позивачеві.

Враховуючи, що позовну заяву подану з порушенням порядку, встановленого Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, суд дійшов висновку про повернення заяви, в порядку пункту першого частини четвертої статті 185 ЦПК України.

Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою позовною заявою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Оскільки позовна заява підлягає поверненню, суд вважає додатково звернуту увагу позивача на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», при подачі позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328,00 гривень. Отже, ставка судового збору при зверненні до суду із позовною заявою майнового характеру, яка подана юридичною особою, у 2026 році повинна складати не менше 3 328,00 гривень.

Водночас відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Таким чином ставка судового збору при зверненні до суду із позовною заявою майнового характеру, яка подана юридичною особою, в електронній формі у 2026 році повинна складати: 3 328,00 гривень х 0,8 = 2 662,40 гривні.

Враховуючи подання позовної заяви в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС та ціну позову, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 гривні.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» при подачі позовної заяви до суду було долучено ксерокопію платіжної інструкції в національній валюті від 17 червня 2026 року за № 43332.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно статті 6 вказаного Закону судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частина перша статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №163 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 10 розділу І Інструкції ініціатор заповнює реквізити платіжної інструкції державною мовою з урахуванням вимог, зазначених в указівках щодо особливостей заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі (додаток), та вимог розділів II-IV, VI, VII цієї Інструкції. Ініціатор має право заповнювати реквізити платіжної інструкції латинськими літерами, якщо це передбачено правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг.

Згідно пункту 16 додатку «Указівки щодо особливостей заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг реквізит «Призначення платежу» у платіжних інструкціях заповнюється з урахуванням вимог, установлених у розділі ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг. У платіжній інструкції на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів, які регулюють порядок його заповнення в разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету.

Згідно з пунктом 37 розділу ІІ Інструкції передбачено, що одним із обов`язкових реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу».

Положеннями пункту 41 Інструкції визначено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Згідно роз`яснень, наведених у пункті 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17 вересня 2012 року № 01-06/1260/2012 «Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору», платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 березня 2018 у справі № 914/1542/17, від 16 січня 2019 у справі № 905/1057/18, від 10 травня 2018 року у справі № 613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26 березня 2018 у справі №907/892/15, від 16 квітня 2018 року у справі № 922/3137/17, від 20 квітня 2018 року у справі № 910/12031/17, від 21 лютого 2019 року у справі № 910/8880/18, від 13 лютого 2020 року у справі № 910/4557/18.

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено платіжну інструкцію переказу коштів № 43332 від 17 червня 2026 року, яка не містить відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір. В графі призначення платежу зазначено: 43541163; Судовий збір, за позовом ТОВ ЮНІТ КАПІТАЛ, Ананьївський районний суд Одеської області; 25771556410, в той час, як вірним призначенням платежу є «за подачу позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості», за яку сплачується судовий збір.

Крім того, платіжна інструкція не містить код виду сплати «101», який є обов`язковим цифровим реквізитом у платіжній інструкції.

Отже, долучена до матеріалів позовної заяви копія платіжної інструкції № 43332 від 17 червня 2026 року не містить відомості про код виду сплати та те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір, тому вказана копія платіжної інструкції не може слугувати доказом належної оплати позивачем судового збору саме за позовом до ОСОБА_1 .

Вірним призначенням платежу є «101 43541163; Судовий збір, за подачу позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , Ананьївський районний суд Одеської області».

Таким чином, при повторному зверненню із позовною заявою позивачем також має бути враховано наведене щодо судового збору та надано суду оригінал або копію платіжного документу про сплату судового збору на рахунок Ананьївського районного суду Одеської області у відповідному розмірі із зазначенням у платіжному документі відомостей про сплату судового збору із призначенням платежу: «за подачу позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості» та коду виду сплати «101».

Разом з тим, суд роз`яснює, що позивача не позбавлено права повернення неналежно оформленої суми судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 43, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути позивачу.

Роз`яснити, що у відповідності до положень частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду згідно частини другої статті 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно частини шостої статті 185, пункту 6 частини першої статті 353, частини першої статті 354 ЦПК України може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 15 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Копію цієї ухвали суду надіслати позивачу в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачу не повертаються, оскільки заява подана в електронній формі.

Суддя О.О. Желясков

Ухвала суду набрала законної сили "_____"_____20____ року.

Оригінал ухвали суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/66 2/26 Ананьївського районного суду Одеської області.