Ухвала суду № 137836549, 02.03.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2026 Справа №607/18335/20 Провадження №1-в/607/11/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю представника цивільного відповідача ОСОБА_3 ,

представника потерпілого-адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі заяву представника заявника КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ''ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОТРАНС'' (ЄДРПОУ 05447987) адвоката ОСОБА_3 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ''ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОТРАНС" (ЄДРПОУ 05447987) звернувся до суду із заявою, у якій просить визнати виконавчий документ по справі №607/18335/20 в частині вирішення цивільного позову щодо моральної шкоди таким, що не підлягає виконанню на суму 200 000 грн.

В обґрунтування заяви покликається на те, що 26 вересня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області винесено вирок у справі № 607/18335/20, яким цивільний позов задоволено частково: стягнуто з КП «Тернопільелектротранс», як роботодавця, працівник якої під час виконання своїх трудових обов`язків завдав моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_5 , 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Згаданий вище вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, в частині цивільного позову щодо стягнення моральної шкоди КП «Тернопільелектротранс» оскаржувало в апеляційному порядку.

Тернопільський апеляційний суд розглядав також апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 стосовно цивільного позову про стягнення моральної шкоди та апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 в частині призначеного покарання.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 10 січня 2025 року апеляційні скарги представника потерпілого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 та представника цивільного відповідача КП Тернопільелектротранс адвоката ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 задоволено частково.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року змінений в частині призначеного покарання, застосовано до ОСОБА_6 положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, з покладенням відповідних обов`язків. Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік виконувати реально.

В решті вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року залишено без змін.

13.01.2025 року на електронну адресу КП «Тернопільелектротранс» поступила заява представника потерпілого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 з вимогою про добровільне виконання вироку по справі № 607/18335/20 від 26.09.2024 р. щодо стягнення з КП «Тернопільелектротранс» 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди в користь потерпілого ОСОБА_5 . З метою добровільного виконання даного вироку в частині рішення суду щодо стягнення з КП «Тернопільелектротранс» грошових коштів на відшкодування моральної шкоди в користь потерпілого ОСОБА_5 та в ході з`ясування обставин щодо відшкодування даної шкоди в порядку регресу з працівника КП «Тернопільелектротранс» з`ясувалось наступне.

Засуджений ОСОБА_6 повідомив, що ним вже частково відшкодовано 200 000 грн. моральної шкоди ОСОБА_5 , як потерпілому в рамках кримінального провадження №12019210010001883 на часткове відшкодування моральної шкоди завданої смертю його матері ОСОБА_8 , про що надав копію розписки ОСОБА_5 від 09.01.2025 року.

За змістом ч. 1 ст. 1190 ЦК солідарну відповідальність перед потерпілим несуть особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 грудня 2018 року (справа № 426/16825/16-ц) на підставі аналізу норм статей 1187 та 1172 ЦК дійшла висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Випадки солідарної відповідальності є імперативними. Законодавець чітко визначив такі випадки.

Відповідно до ч.1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч.2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню частково, якщо обов`язок боржника відсутній частково у зв`язку з добровільним виконанням боржником чи іншою особою.

Судове рішення може виконуватись у добровільному чи примусовому порядку. Норма ч.2 ст. 432 ЦПК України не забороняє добровільне часткове виконання іншою особою обов`язку боржника. Тому часткова оплата потерпілому моральної шкоди (самим ОСОБА_5 в розписці визначено юридичну природу даного відшкодування) безпосереднім заподіювачем завданої шкоди ОСОБА_6 після винесення вироку Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, може розцінюватись виключно в якості добровільного виконання рішення суду.

Крім того, закон забороняє солідарне відшкодування в даному випадку.

На даний час КП «Тернопільелектротранс» є збитковим та перебуває у тяжкому матеріальному становищі. Доказом збитковості підприємства є Форма №2 Звіту про фінансові результати за 2024 рік (додається). Слідуючи із рядка 2355, збитки КП «Тернопільелектротранс» за 2024 рік склали 56,4 млн. грн. ( докази про збитковість додаються).

Сплата додаткових сум ще більш ускладнить критичний фінансовий стан підприємства.

Представник заявника КП ''ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОТРАНС" у судовому засіданні заяву підтримав з підстав, що у ній викладені, просить задовольнити.

Представник потерпілого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 вважає, що відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання та просить відмовити у задоволенні заяви КП ''ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОТРАНС". Просить також врахувати, що виконавче провадження ВП №77692412, яке було відкрите 07.04.2025 року, завершене у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Перевіривши наведені заявником доводи, викладені в заяві, проаналізувавши їх у сукупності з вивченими матеріалами справи, дослідивши зібрані в ній докази, суд приходить до наступного висновку.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Строк відбуття покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту звернення вироку до виконання. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до КП «Тернопільелектротранс» задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (ЄДРПОУ 05447987, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Тролейбусна, 7) на користь потерпілого ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) грошові кошти у сумі 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 10.01.2025 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 задоволено частково. Апеляційні скарги представника потерпілого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 та представника цивільного відповідача КП "Тернопільелектротранс" адвоката ОСОБА_3 залишено без задоволення. Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року відносно ОСОБА_6 , змінено, в частині призначеного покарання. Застосовано до ОСОБА_6 положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік. Покладено на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік ухвалено виконувати реально. В решті вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року відносно ОСОБА_6 залишено без зміни.

Судом апеляційної інстанції у вказаній ухвалі від 10.01.2025 року зазначено, зокрема про те, що оцінивши характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань перенесених потерпілим ОСОБА_5 , який внаслідок вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення втратив маму, і неможливість поновити попереднє становище внаслідок загибелі ОСОБА_8 , а також істотність вимушених змін у його житті і наслідків, що настали та негативно позначилися на його моральному стані, суд першої інстанції, керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність частково задовольнити його позовні вимоги і стягнути з КП «Тернопільелектротранс» на користь потерпілого 450 000 гривень.

28.03.2025 року Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області видано виконавчий лист про стягнення з комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (ЄДРПОУ 05447987, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Тролейбусна, 7) на користь потерпілого ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) грошові кошти у сумі 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.

07.04.2025 року постановою старшого державного виконавця Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчено виконавче провадження ВП №77692412 про стягнення з комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (ЄДРПОУ 05447987, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Тролейбусна, 7) на користь потерпілого ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) грошові кошти у сумі 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, оскільки згідно з заявою стягувача борг погашено до моменту відкриття виконавчого провадження в добровільний термін, що підтверджується платіжною інструкцією №5862 від 31.03.2025 року.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.04.2025 року прийнято до розгляду заяву представника КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ''ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОТРАНС'' адвоката ОСОБА_3 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Призначено судове засідання. Відмовлено у накладенні заборони на прийняття до виконання виконавчого листа у частині вирішення цивільного позову.

Згідно з вказаною ухвалою від 01.04.2025 року, враховуючи, зокрема, що вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року у частині стягнення з комунального підприємства "Тернопільелектротранс" на користь потерпілого ОСОБА_5 грошових коштів на відшкодування моральної шкоди, набрав законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, а саме ухвали Тернопільського апеляційного суду від 10.01.2025 року, а також відсутність у заяві чи доданих до неї матеріалах будь-яких відомостей про повне чи часткове відшкодування потерпілому вказаних коштів після набрання вироком законної сили у частині стягнення моральної шкоди, суд не вбачає підстав для накладення заборони приймати виконавчий документ до виконання або зупинення виконання за виконавчим документом. Крім цього, суд відзначає, що ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.03.2025 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125876647), відмовлено у задоволенні клопотання представника цивільного відповідача КП «Тернопільелектротранс» - адвоката ОСОБА_3 про зупинення виконання вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року та ухвали Тернопільського апеляційного суду від 10 січня 2025 року стосовно засудженого ОСОБА_6 , за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , у якому порушено питання про зупинення виконання вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2024 року та ухвали Тернопільського апеляційного суду від 10 січня 2025 року стосовно ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 .

Постановою ВС від 04.12.2025 року, касаційну скаргу представника цивільного відповідача КП «Тернопільелектротранс» - адвоката ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 10 січня 2025 року - без зміни.

Відповідно до вказаної постанови, зазначено зокрема про те, що при цьому в касаційній скарзі адвокат ОСОБА_3 , заявляючи вимогу про скасування судового рішення з підстав порушення апеляційним судом ч. 5 ст. 128 КПК і не врахування положень ч. 2 ст. 432 ЦПК, а саме в частині отримання потерпілим від засудженого ОСОБА_6 частково моральної шкоди, що, на її думку, може розцінюватися як виключно добровільне виконання рішення суду, не вказує обґрунтувань про те, які перешкоди були для вирішення зазначеного питання в порядку виконання вироку шляхом перерахування моральної шкоди в розмірі 250 000 грн та надання відповідних документів державному виконавцю щодо часткової сплати моральної шкоди в сумі 200 000 грн, за наявності для цього підстав, які, на думку представника цивільного відповідача, є достатніми для підтвердження добровільного виконання судового рішення ОСОБА_6 в частині сплати ним 200 000 грн.

Поряд із цим, ураховуючи процесуальне право цивільного відповідача на відшкодування стягнутої моральної шкоди в розмірі 450 000 грн у порядку регресу, представник ОСОБА_3 у касаційній скарзі не наводить аргументів, яким чином повідомлення ОСОБА_6 про добровільну сплату потерпілому моральної шкоди в розмірі 200 000 грн вплинуло на законність й обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, зважаючи на те, що сам засуджений ОСОБА_6 не оскаржив у касаційному порядку судових рішень у кримінальному провадженні в цій частині з підстав погіршення його становища. Будь-яких даних про те, що ОСОБА_6 відмовляється на підставі судових рішень відшкодовувати моральну шкоду в порядку регресу, представник цивільного відповідача ні у касаційній скарзі, ні у судовому засіданні суду касаційної інстанції не навела.

Верховним Судом також зазначено, що суд апеляційної інстанції перевіривши в судовому засіданні зміст заяви потерпілого та з`ясувавши думку учасників у провадженні, прийняв рішення про відмову в збільшенні суми відшкодування моральної шкоди до 800 000 грн, однак, потерпілий не оскаржив зазначене рішення апеляційного суду в цій частині шляхом подання касаційної скарги. Натомість, подав до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив про те, що ОСОБА_6 провів оплату не у зв`язку з виконанням рішення суду, а з метою примирення та застосування положень ст. 75 КК.

З огляду на наведені в оскаржуваній ухвалі висновки суду апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, цей суд належним чином урахував положення статей 128, 129 КПК, дотримався приписів ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, а також послався на положення ЦК та дійшов висновку про обґрунтованість і законність вироку місцевого суду в частині вирішення цивільного позову, а саме щодо стягнення моральної шкоди з КП «Тернопільелектротранс» на користь потерпілого в розмірі 450 000 грн, навівши в ухвалі відповідні мотиви. У зв`язку із цим, на думку Суду, касаційна скарга представника цивільного відповідача ОСОБА_3 про недотримання судом апеляційної інстанції в тому числі і вимог п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК та норм матеріального права задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1,2,4 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

За таких обставин, враховуючи надану спірним правовідносинам оцінку Верховним Судом у наведеній вище постанові від 04.12.2025 року, зокрема і про те, що ураховуючи процесуальне право цивільного відповідача на відшкодування стягнутої моральної шкоди в розмірі 450 000 грн у порядку регресу, представник ОСОБА_3 у касаційній скарзі не наводить аргументів, яким чином повідомлення ОСОБА_6 про добровільну сплату потерпілому моральної шкоди в розмірі 200 000 грн вплинуло на законність й обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, зважаючи на те, що сам засуджений ОСОБА_6 не оскаржив у касаційному порядку судових рішень у кримінальному провадженні в цій частині з підстав погіршення його становища і будь-яких даних про те, що ОСОБА_6 відмовляється на підставі судових рішень відшкодовувати моральну шкоду в порядку регресу, представник цивільного відповідача ні у касаційній скарзі, ні у судовому засіданні суду касаційної інстанції не навела, а також висновок Верховного Суду про обґрунтованість і законність вироку місцевого суду в частині вирішення цивільного позову, а саме щодо стягнення моральної шкоди з КП «Тернопільелектротранс» на користь потерпілого в розмірі 450 000 грн, суд не знаходить підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково, тому у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково слід відмовити.

Крім цього, суд відзначає, що виконавче провадження з приводу виконання виконавчого документу виконавчого листа, який заявник просить визнати таким, що не підлягає до виконання частково, закінчено 07.04.2025 року у зв`язку із добровільною сплатою боргу боржником КП ''ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОТРАНС''.

На підставі наведеного та керуючись статтями 432, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника заявника КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ''ТЕРНОПІЛЬЕЛЕКТРОТРАНС'' (ЄДРПОУ 05447987) адвоката ОСОБА_3 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1