Рішення № 137836439, 01.07.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/707/26

Провадження № 2/595/479/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», в інтересах якого діє представник Столітній М.М., звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5578503 від 21.02.2022 у розмірі 28855,20 грн. Окрім того, просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21.02.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно - телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 5578503 про надання споживчого кредиту (далі кредитний договір). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом 205-ОД від 10.02.2022 (далі Правила) та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складала 8000,00 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (16.02.2023) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 8000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Однак відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав. 25.09.2023 між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором № 5578503 від 21.02.2022 перейшло до позивача у розмірі 28855,20 грн, з яких: сума кредиту 8000 грн, сума процентів за користування кредитом 20855,20 грн. На підставі викладеного представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за вказаним вище кредитним договором у розмірі 28855,20 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12 червня 2026 року ухвалою суду за клопотанням представника позивача витребувано з АТ «ПУМБ» наступну інформацію: про підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); про підтвердження факту зарахування коштів 21.02.2022 на дану платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ «ПУМБ», у сумі 8000 грн, за ініціативою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230), через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».

22 червня 2026 року та 26 червня 2026 року до Бучацького районного суду Тернопільської області АТ «ПУМБ», на виконання ухвали суду від 12 червня 2026 року, надано запитувану інформацію.

У судове засідання представник ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив суд розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Будучи належним чином повідомленим про судове засідання, відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань від нього не надходило.

На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.02.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 5578503 (далі кредитний договір).

Згідно п. 1.3 кредитного договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору строк кредиту становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до договору.

Згідно п. 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.4. договору.

Пунктом 1.5.2 кредитного договору передбачена знижена процентна ставка в розмірі 0,796 % в день, що застосовується у випадку, якщо споживач до 23.03.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Згідно графіку платежів, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 5578503 від 21.02.2022, проценти за користування кредитом становлять 57312,00 грн, реальна річна процентна ставка 29653,85 %, загальна вартість кредиту - 65312,00 грн.

В паспорті споживчого кредиту також вказані всі погоджені сторонами умови кредитування, зокрема сума кредиту, строк кредитування, процентна ставка, загальні витрати за кредитом, орієнтовна загальна вартість кредиту та інші, що відповідають вказаним вище умовам кредитного договору.

Договір про надання споживчого кредиту № 5578503 від 21.02.2022, графік платежів, а також паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором M856237.

Як вбачається з листа АТ «ПУМБ» № КНО-07.8.5/10549 БТ від 15.06.2026, наданого на виконання вимог ухвали суду, в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_3 до рахунку НОМЕР_4 у гривні. Операція на суму 8000,00 грн 21.02.2022 о 20:50:14 проведена з використанням сервісу переказу коштів. Кошти в сумі 8000,00 грн направлені на карту НОМЕР_3 ОСОБА_1 21.02.2022 о 20:50:14.

Згідно розрахунку заборгованості за період з 21.02.2022 по 24.09.2023 за Договором № 5578503 від 21.02.2022, заборгованість відповідача складає: 28 855,20 грн, з яких: 8 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 20 855,20 грн заборгованість за відсотками.

25.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (фактор) укладено договір факторингу №25.09-23-Ф, у відповідності до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу), а клієнт відступити факторові право грошової вимоги в строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

В пункті 3.3 договору сторони погодили ціну продажу за договором, що становить 1773409,78 грн.

Згідно платіжних інструкцій № 1079 від 29.09.2023, № 1080 від 29.09.2023 № 1081 від 29.09.2023, № 1082 від 29.09.2023, № 1083 від 29.09.2023, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» сплатило на рахунок ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» оплату фінансування згідно договору факторингу № 25.09-23-Ф від 25.09.2023 в сумі 1773409,78 грн.

Як вбачається з Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 25.09-23-Ф від 25.09.2023, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та ТОВ «АВЕНТУС Україна» уклали цей акт про те, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 10782.

З відомостей з Реєстру боржників до договору факторингу № 25.09-23-Ф від 25.09.2023, грошова вимога до відповідача ОСОБА_1 за договором № 5578503 складає загальну суму 28855,20 грн, з яких: 8000,00 грн. - сума основного боргу за кредитом, 20855,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Згідно рішення № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» від 25.11.2024 найменування товариства - позивача змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 підтвердив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №755/15965/17).

У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №905/306/17 сформовано висновок, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).

Враховуючи наведене, судом встановлено укладання договору № 5578503 про надання споживчого кредиту від 21.02.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі, в якому сторони узгодили суму кредиту, строк кредитування, розмір процентів, графік платежів.

Отримання відповідачем суми кредиту в розмірі 8000,00 грн підтверджується інформацією АТ «ПУМБ».

З розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, вбачається, що він складений відповідно до умов кредитного договору, в тому числі Графіку платежів, щодо розміру процентної ставки та періоду нарахування.

Право вимоги по кредитному договору передані первісним кредитором позивачу ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на підставі акту прийому-передачі реєстру боржників та самого реєстру боржників, які оформлені належним чином, в матеріалах справи містяться докази оплати позивачем первісному кредитору плати за договором факторингу. Зазначені документи є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором, в судове засідання не з`явився та доказів на спростування доводів позивача не надав.

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованості за договором № 5578503 про надання споживчого кредиту від 21.02.2022 у розмірі 28855,20 грн, з яких 8000,00 грн основна сума боргу за тілом кредиту та 20855,20 грн проценти за користування кредитом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4994 від 18.05.2026.

Оскільки за подання позовної заяви ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, позовні вимоги підлягають задоволенню, тому понесені судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України). Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування понесених судових витрат позивачем ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» надало: договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, укладений між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»; свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18.09.2020; ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2204772 від 18.05.2026; заявку на виконання доручення №18715 до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024; акт №18715 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18.05.2026 згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, відповідно до якого загальна сума гонорару за надання правничої допомоги складає 10000,00 грн.

Суд враховує, що відповідач не подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим суд приймає до уваги незначну складність та характер даної справи, сталу судову практику з розгляду справ даної категорії, наданий адвокатом обсяг послуг, невеликий обсяг наданих суду доказів, а також неявку представника позивача у судове засідання.

Одночасно при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, розмір якої не перевищує тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тому справа є малозначною в силу вимог закону.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу позивача за розгляд справи в суді у розмірі 10000,00 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Дослідивши докази щодо розміру понесених витрат позивачем на правничу допомогу, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 5578503 про надання споживчого кредиту від 21 лютого 2022 року у розмірі 28855 (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

В решті стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. І. Созанська