Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 468/1346/26
2/468/1130/26
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
30.06.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Гапєєвої Т.В. за участю секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільнусправу в порядку загального позовного провадженняза позовом ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Ткачук Ганною Миколаївною, до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Остапенко Володимир Володимирович про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
26.05.2026 позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Ткачук Г.М. подав до Баштанського районного суду Миколаївської області позовну заяву до Баштанської міської ради Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Остапенко Володимир Володимирович, в якій просить визнати за ним право власності навласності на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову адвокат зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , мати позивача. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, що належала їй на праві власності. Все майно, яке належало ОСОБА_2 на день смерті, вона заповіла за життя позивачу, про що було складено заповіт, зареєстрований 06.05.2010 року за № 67 секретарем виконкому Явкинської сільської ради. Позивач у встановлений законом строк подав заяву про відкриття спадкової справи до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Остапенко В.В. 31.10.2013 року приватним нотаріусом Остапенко В.В. позивачу видано свідоцтво на право власності за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6286 га, розташованої в межах Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, кадастровий номер 4820686500:02:000:0250. При цьому, постановою державного нотаріуса від 01.10.2025 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документів, які підтверджують право власності на спадковий будинок та рекомендовано звернутися до суду.
Суд своєю ухвалою від 27.05.2026 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 30.06.2026 та витребував докази в справі.
01.06.2026 на адресу суду від приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Володимира Остапенка надійшла витребувана судом копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .
Представник відповідача міський голова Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області у заяві, яка надійшла до суду 05.06.2026 позов визнає в повному обсязі, не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно, розгляд справи просить проводити без участі представника відповідача.
23.06.2026 від представника позивача надійшла заява про проведення засідання без участі позивача та його представника та підтримання позовних вимог.
Третя особа, приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Остапенко В.В. в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.
У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Суд, в порядку ст. 223 ч.1 ЦПК України постановив розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
З копії свідоцтва про народження, виданого 17.01.1975 Явкинською сільською радою Баштанського району Миколаївської області, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько стоїть запис ОСОБА_3 , а в графі мати ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане 12.02.2013 виконавчим комітетом Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області.
За життя 06.05.2010 мати позивача ОСОБА_2 склала заповіт, який було секретарем виконкому Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області та зареєстровано в реєстрі за №67, яким на випадок своєї смерті зроби таке розпорядження: належний їй житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належну їй земельну ділянку, яка розташована в межах території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, площею 4,63 (чотири цілих шістдесят три сотих) гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності земельну ділянку, виданого громадянину України серії НОМЕР_2 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:04:006:00192 від 20 квітня 2004 року заповіла своєму сину ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою від 27.05.2025 р. № 52/23.03-12 Явкинського старостинського округу Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно на день своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з інформацією по господарської книги № 7, особовий рахунок № НОМЕР_3 на момент її смерті за вище вказаною адресою ніхто не проживав та не був зареєстрований.
Відповідно до довідки від 27.05.2025 р. № 53/23.03-12 Явкинського старостинського округу Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно була зареєстрована, проживала та володіла будинком АДРЕСА_1 з 1959 року по день своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки від 27.05.2025 р. № 55/23.03-12 Явкинського старостинського округу Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області відомості про копії правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1 в архіві Явкинського старостату відсутні.
З домової книги по Явкинській сільській раді з 1981 року по 1983 рік вбачається, що ОСОБА_2 , 1933 року народження з 1959 року проживає в с. Явкине.
З погосподарської книги № 7 с Явкине вул Хмельницького за 2011-2015 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 , ОСОБА_2 зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , житловий будинок 1960 року побудови.
Зі копії спадкової справи № 74/2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 вбачається, що єдиним її спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , який вчасно прийняв спадщину.
До складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , як вказав ОСОБА_1 у заяві про прийняття спадщини, зокрема, входить право померлої на житловий будинок з приналежними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 .
31.10.2013 приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області йому видано свідоцтво на право власності за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6286 га, розташованої в межах Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, кадастровий номер 4820686500:02:000:0250 та свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з пенсії за лютий 2013 року в сумі 1510, 97 грн. та нарахованої доплати як дитині війни за рішенням суду в розмірі 477,74 грн.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 449/02-31 від 01.10.2025 приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Остапенко В.В. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на майно, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки спадкоємцем не надані документи, що підтверджують право власності спадкодавця на вищевказаний житловий будинок.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
У відповідності до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно зі ст. 380 ЦК України житловий будинок є об`єктом права власності.
Спадкоємцем за заповітом, відповідно до ст. 1234, 1235 ЦК України, який прийняв спадщину та претендує на спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями після смерті ОСОБА_2 є позивач. Інших спадкоємців немає. Згідно з відомостями Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області ОСОБА_2 з 1959 року по день своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована, проживала та володіла будинком АДРЕСА_1 .
Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду.
Відповідно до положень чинного на той час ЦК УРСР 1963 року, Вказівок по порядку ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року № 11/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР 31.10.1975 року за № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки сільської ради, в т.ч. і виписки із погосподарських книг.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла.
Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Відповідно до ч. 4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 03 серпня 2004 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, яке не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов`язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13 грудня 1995 року державна реєстрація нерухомого майна не проводилася у сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної ради.
Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому, після його смерті, спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.
Враховуючи встановлені судом конкретні обставини в справі, повно і всебічно дослідивши докази та надавши їм правову оцінку, суд вважає позов є обґрунтованим та таким, що спрямований на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, позовні вимоги доведені позивачем, а визнання позову відповідачем, в свою чергу, з урахуванням перевірених та досліджених судом доказів у цій справі, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відтак, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 206, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_1 , поданий його представником ОСОБА_4 , до Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог- приватний нотаріус Остапенко Володимир Володимирович, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його оголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Баштанська міська рада Баштанського району Миколаївської області (місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, 38, м. Баштанка, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 04376469).
Третя особа: приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Остапенко Володимир Володимирович (місцезнаходження: вул. Ювілейна, 77, м. м. Баштанка, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 2801910416).
Повне судове рішення складене 30.06.2026.
СУДДЯ:
Судове рішення № 137836259, Баштанський районний суд Миколаївської області було прийнято 30.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 468/1346/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: