Ухвала суду № 137836167, 01.07.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/2584/26

Провадження №2/452/1839/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м. Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області (далі Боринська селищна рада) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В :

29 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Боринської селищної ради, в якому просить суд встановити факт її постійного проживання разом з дідом ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за вказаною адресою.

Під час вирішення питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 самостійно визначила підсудність справи та звернулась із вищезазначеним позовом до Самбірського міськрайонного суду Львівської області, вказуючи на те, що юридична адреса відповідача Боринської селищної ради зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а предметом спору є визнання права власності на нерухоме майно, розташоване на території с. Кривка Самбірського району Львівської області, а саме, за адресою: АДРЕСА_1 ,.

Проте, такі висновки позивача, на переконання суду, є помилковими.

По-перше, відповідно до ст.27 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

По-друге, згідно ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду, зокрема із вимогою про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, оскільки із позовної заяви вбачається спір про право на нерухоме майно, територіальна підсудність має визначатись за вимогами позовного провадження, в даному випадку за вимогою про визнання права власності на нерухоме майно.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

При вирішенні питання щодо підсудності також враховано позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладена у його листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, в якому, зокрема, зазначено, що позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна.

Крім того слід зауважити, що виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27-29 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі №185/8191/16-ц (провадження №61-15124св20) зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Якщо пред`явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об`єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Такі правові висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 13 квітня 2022 року у справі №373/118/20 (провадження №61-20156св21).

Таким чином, позов про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно виникає з приводу нерухомого майна та відноситься до виключної підсудності.

Разом з тим, суд зауважує, що Самбірський район Львівської області в сучасних межах створено відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» (далі Постанова). До його складу увійшли: Самбірська, Рудківська, Добромильська, Новокалинівська, Старосамбірська, Турківська, Хирівська міські, Боринська селищна, Бісковицька, Ралівська, Стрілківська сільські територіальні громади. Проте, раніше територія району входила до складу трьох окремих районів: Самбірського, Старосамбірського, Турківського, які цією ж Постановою були ліквідовані.

При цьому, як смт. Бориня, де юридично зареєстрований відповідач Боринська селищна рада, так і с. Кривка, на території якого знаходиться спадкове майно, за своєю територіальністю належать до колишнього Турківського району Львівської області.

Відповідно п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати

свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Ураховуючи вищевикладене, дана справа є підсудною Турківському районному суду Львівської області, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України).

Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відтак, суд приходить до висновку, що справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підсудна Самбірському міськрайонному суду Львівської області та повинна бути передана за підсудністю до Турківського районного суду Львівської області відповідно до вимог ч.1 ст.31 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись стст.27,31,187,353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , - передати за підсудністю до Турківського районного суду Львівської області (82500, Львівська область, м.Турка, вул.Молодіжна, буд.23).

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.М. Кущ