Рішення № 137835119, 22.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/26084/25

Провадження № 2/752/4196/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 червня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Лісненка А.А.,

за участі позивача ОСОБА_1 ;

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бескоровайного В.О.;

представників відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» - Сокол Д.В., Винокурова О.В.

у місті Києві, в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування,

встановив:

14.10.2025 року адвокат Букач Т.І., від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яким позивалася до ПрАТ «СК «Вусо».

В обгрунтування заявленого позову представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Букач Т.І. послалася на те, що ОСОБА_1 , на законних підставах є власником автомобіля марки VОLKSWAGEN ID.6 CROZZ, д.н.з. НОМЕР_1 , котрий відповідно до Полісу страхування наземних транспортних засобів за програмами автокредитування №НАН0АKS-24R35T, виданим ПрАТ «СК «ВУСО». перебував під повним страховим покриттям. 01.11.2024 року позивач, прибувши до міста Ізюма Харківської області, близько 10:00 год. здійснив паркування автомобіля VОLKSWAGEN д.н.з. НОМЕР_1 на узбіччі проїзної частини з дотриманням усіх правил дорожнього руху, навпроти житлового будинку №4 по вулиці Різдвяній. Після надійної фіксації автомобіля в нерухомому стані, позивач відлучився з місця стоянки. Приблизно о 14 годині 30 хвилин того ж дня, повернувшись до свого припаркованого автомобіля, позивач констатував факт його механічного пошкодження. Було візуально виявлено явні ознаки контакту з іншим, невстановленим транспортним засобом, який, очевидно, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. О 14 годині 35 хвилин, Позивач негайно здійснив телефонний дзвінок до своєї страхової компанії для повідомлення про настання страхового випадку. Оператор call-центру, провівши первинну консультацію та підтвердивши, що подія має ознаки ДТП за участі невстановленого ТЗ, зобов`язала викликати співробітників Національної поліції для офіційної фіксації обставин. На місці події працівниками поліції була відібрана у нього заява, офіційно складена Схема місця дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, на додаткову вимогу оператора call-центру страховика було проведено детальну фотофіксацію як місця події, так і самих пошкоджень автомобіля. Зазначені фотоматеріали Позивач негайно направив аварійному комісару страхової компанії для подальшого долучення до матеріалів страхової справи. Незважаючи на належне виконання Позивачем усіх договірних зобов`язань щодо фіксації та повідомлення про подію 22 листопада 2024 року на його адресу надійшов лист від відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» за вихідним №5654/2024/вих/ел/2405392, яким було повідомлено про відмову у виплаті страхового відшкодування по події від 01.11.2024 року з автомобілем Volkswagen ID.6 (д.н. АХ0782YA) з тих підстав, що позивачем нібито була надана недостовірна інформація щодо обставин настання страхового випадку з посиланням на п. 3 ч. 2. ст. 104 Закону України «Про страхування».

На вимогу АБ «ВБ «Верум» від 21.03. 2025 року надати детальне пояснення, яку саме недостовірну інформацію щодо обставин настання страхового випадку було надано ОСОБА_1 , відповідач надав письмову відповідь, яка не містить конкретних та обґрунтованих правових пояснень щодо начебто недостовірності даних.

Представник позивача стверджувала, що ПрАТ «СК`Вусо», фактично відмовивши у виплаті на підставі "технічної неспроможності" пояснень, не навела жодних конкретних фактів чи доказів, які б спростовували або ставили під сумнів правдивість наданої позивачем інформації.

Посилаючись на те, що правовідносини між сторонами у справі регулюються Законом України «Про страхування», яким передбачено, що у разі настання настання страхового випадку у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, страхова компанія відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. На підставі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. На підставі п. 34.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та відмови відповідача у визнанні дорожньо-транспортної пригоди, за наслідками якої пошкоджено автомобіль позивача, останній скористався своїм правом на самостійне залучення експерта для визначення розміру шкоди. За результатами проведеної експертизи, 18 серпня 2025 року було складено Висновок експерта №8424, відповідно до якого повна вартість відновлювального ремонту автомобіля VОLKSWAGEN д.н.з. НОМЕР_1 , включаючи коефіцієнт фізичного зносу та ПДВ, становить 349 323, 75 грн..

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 виконав усі договірні та законодавчі зобов`язання, за правовідносинами з відповідачем, оскільки факт дорожньо-транспортної пригоди (пошкодження автомобіля невстановленим транспортним засобом) був негайно заявлений страховику та офіційно зафіксований уповноваженими органами - Національною поліцією України (Схема місця ДТП), а відповідач не надав жодних доказів неправдивості даних на наявність яких послався в обґрунтування прийнятого рішення про відмову у виплаті, відповідно у позивача виникло право на примусове стягнення з відповідача завданого йому збитку за наслідками пошкодження транспортного засобу - автомобіля VОLKSWAGEN д.н.з. НОМЕР_1 , який був застрахованим у відповідача у розмірі 349 323,75 грн..

Просила суд стягнути на користь ОСОБА_1 з ПрАТ «СК «ВУСО» страхове відшкодування в розмірі 349 323, 75 гривень, судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи, в розмірі 7 124, 54 гривні, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 493, 24 гривні та витрати на правничу допомогу в розмірі 29 000,00 гривень.

21.11.2025 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

05.12.2025 року відповідачем подано відзив на позов, відповідно до змісту якого представник ПрАТ «СК «Вусо» останні заперечувала проти заявлених позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що не вірними є посилання представника позивача у позові на Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які не регулюють і не можуть регулювати правовідносини, що виникли між сторонами у справі. Посилаючись на те, що заявлені позовні вимоги до ПрАТ «СК «ВУСО» є незаконними, необґрунтованими просила відмовити у їх задоволенні.

У відзиві на позов ОСОБА_1 представник відповідача ПрАТ «СК «Вусо» визнала, що 27.09.2024 року між сторонами у справі було укладено договір - Поліс №НАН0АKS-248R35T страхування наземних транспортних засобів за програмами автокредитування. Згідно з п.12.1., п.12.2. Полісу, Договір укладається у простій письмовій (паперовій) формі шляхом приєднання та складається з публічної частини Договору (Пропозиції) та індивідуальної частини договору (Полісу), підписанням якого клієнт (Страхувальник) приєднується до Договору в цілому. Безумовним прийняттям Пропозиції Страховика укласти Договір вважається підписання клієнтом індивідуальної частини Договору (Полісу). Повний текст Пропозиції доступний на вебсайті Страховика за посиланням https : // vuso . ua / informations ? item =35 Строк дії Договору 12 (дванадцять) місяців з «27-09-2024» до «26-09-2025» включно. (п.8.1. Договору) Вигодонабувачем за Договором є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі кредитного договору №НАН0А100000660 від 27.09.2024.

Згідно з п.4.1. предметом даного Договору є передача Страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування (п.5.2. Договору), Страховику на умовах, визначених Договором. Відповідно до п.5.1., п.5.2. Договору, застрахованим є транспортний засіб Volkswagen ID.6., 2023 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 . Страхова сума складає 1 478 107 грн. Згідно п.6.1. Полісу, страховими випадками за договором є пошкодження, знищення (втрата) застрахованого ТЗ внаслідок настання страхових ризиків: 6.1.1. Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - пошкодження чи знищення застрахованого ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), а саме що сталась в процесі руху , події, застрахованого ТЗ, в результаті якої заподіяні збитки застрахованому ТЗ. При укладенні договору добровільного страхування ОСОБА_1 не було активовано страховий ризик, що охоплює пошкодження іншим механічним транспортним засобом на стоянці чи під час зупинки або ІВП (інші випадкові події).

Визнала також, що 01.11.2024 року о 15 год. 14 хв. у порядку передбаченому умовами договору ОСОБА_1 повідомив, що виявив пошкодження його транспортного засобу, які, ймовірно, могли бути завдані іншим невідомим транспортним засобом. Також підтвердив, що картину події на момент повідомлення порушено не було. Камери відеоспостереження, свідки події та відеореєстратор - відсутні. Оператором Call-центру було повідомлено про необхідність фіксації обставин події працівниками Національної поліції України, а також запропоновано здійснити самостійну фотофіксацію матеріалів, складених поліцією, зафіксувати розташування автомобіля відносно дорожніх знаків та інфраструктури, уламки/ осколки та характер пошкоджень. З аналізу схеми місця ДТП, яка сталась 01.11.2024 року, встановлюється, що на момент події автомобіль перебував у нерухомому стані. На схемі відсутні будь які позначення, які б свідчили про рух застрахованого ТЗ, зокрема траєкторію руху, стрілки, сліди гальмування або інші елементи, характерні для його переміщення. В графі «Вид пригоди» зазначено: «наїзд на стоячий автомобіль». Тобто, компетентним органом зафіксовано, що пошкодження виявлено після повернення до припаркованого авто, без встановлення моменту події чи механізму її виникнення, що також узгоджувалося з поясненнями ОСОБА_1 .

Представник відповідача також послалася на норми права, котрі на її думку підлягають застосуванню при вирішенні спору заявленого ОСОБА_1 , зокрема п.59 ст.1 Закону України «Про страхування», відповідно до якого страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства. Перелік страхових випадків визначається в договорі страхування за згодою сторін, якщо інше не передбачено законодавством. (ст.93 Закону України «Про страхування») Відповідно до п.177 глави 27 розділу VII Положення про характеристики та класифікаційні ознаки класів страхування, особливості здійснення діяльності зі страхування та укладання договорів за класами страхування, затвердженого Постановою Правління НБУ 25.12.2023 №182, договором страхування може бути звужено та/або уточнено (конкретизовано) обсяг страхового покриття (уключаючи визначені ознаки, причини та/або умови настання події, у разі наявності яких подія може бути визнана страховим випадком) та інші умови страхування, передбачені загальними умовами страхового продукту, на підставі яких укладається такий договір страхування. Ст.102 Закону України «Про страхування» у разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства. Стверджувала, що жодних доказів того, що подія сталася в процесі руху застрахованого транспортного засобу, матеріали справи не містять. Таким чином, встановлений механізм події не відповідає страховому ризику, визначеному п.6.1.1 Договору, який охоплює виключно події, що виникають у процесі руху застрахованого транспортного засобу. Відсутність активованого ризику пошкодження під час стоянки/ зупинки або ІВП (інші випадкові події), підстави для здійснення страхової виплати у страховика відсутні.

Крім того, послалася на те, відповідач, скориставшись своїм правом перевірки обставин за яких сталася подія пошкодження застрахованого ТЗ, 05.11.2024 року в м.Харкові спеціалістом ПрАТ «СК «ВУСО» в присутності ОСОБА_1 було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, що оформлено Актом (протоколом) огляду ТЗ - заявою на виплату. З метою встановлення механізму виникнення та характеру пошкоджень, зафіксованих на застрахованому транспортному засобі, судовим експертом Скороход К.М. на підставі звернення ПрАТ «СК «ВУСО», проведено транспортно-трасологічне дослідження. Для проведення дослідження експерту були надані фотознімки пошкодженого автомобіля та місця події, отримані від Страхувальника, а також його поясненняя. Згідно з Висновком №231/24 транспортно-трасологічного дослідження від 20.11.2024 року, виконаного за матеріалами страхової справи, експертом встановлено наступне. Права частина кузова автомобіля має пошкодження у вигляді двох щільних трас деформації та подряпин, які розташовані паралельно одна одній та утворені в горизонтальній площі. Указані пошкодження простягаються вздовж правого борту транспортного засобу та локалізовані на передньому бампері, накладках обох крил, передньому правому крилі, обох правих дверях, правій боковині та задньому бампері автомобіля. Висота, форма, та напрямок утворення пошкоджень вказує на те, що пошкодження виникли від контакту з виступаючими частинами одного слідоутворюючого об`єкта. При цьому, експерт окремо наголосив, що при контактуванні слідоутворюючого об`єкту з кузовом автомобіля на резині правих коліс повинні залишитись сліди контакту з виступаючими частинами слідоутворюючого об`єкту. Однак під час дослідження жодних слідів взаємодії на гумі правих коліс не виявлено. У своєму висновку №231/24 від 20.11.2024 року експерт встановив, що пояснення страхувальника ОСОБА_1 стосовно обставин виникнення всього комплексу пошкоджень правої частини кузова автомобіля Volkswagen р/н НОМЕР_1 технічно не спроможні. Таким чином, встановлений експертизою комплекс пошкоджень у своїй сукупності спростовує заявлений страхувальником механізм події. За описаних ним обставин - наїзд невідомого транспортного засобу на припаркований автомобіль на поверхні шин правих коліс обов`язково мали б залишитися характерні сліди контакту, що неминуче виникають при взаємодії виступаючих елементів слідоутворюючого об`єкта з протектором колеса. Відсутність таких слідів прямо суперечить технічній моделі контакту та виключає можливість формування зафіксованих пошкоджень у спосіб, заявлений страхувальником. Отже, механізм події, описаний ОСОБА_1 , технічно не узгоджується з об`єктивними ознаками деформацій, зафіксованих на кузові транспортного засобу, що також є самостійною підставою для відмови у визнані події страховим випадком та виплати страхового відшкодування.

З огляду на відсутність підтвердження настання страхового випадку відповідно до умов Договору, а також на встановлення подання страхувальником недостовірних відомостей про обставини події, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Щодо розміру страхового відшкодування заявленого при зверненні до суду позивач обґрунтовує свої майнові вимоги (ціну позову) Висновком експерта №8424 за результатами транспортно-товарознавчого дослідження від 18.08.2025 року, виконаного ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» відповідно вартість відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ становить 349 323,75 грн., а вартість ремонту без ПДВ - 296 566,46 грн. Відповідно до п.7.11. Загальних умов, якщо інше не передбачено Договором, Страховик має право не приймати до уваги вартість податків, зборів та інших платежів, включених до складу вартості запасних частин та робіт, до моменту завершення фактичного ремонту автомобіля та складання акту приймання-передачі виконаних робіт .

Представник відповідача також повідомила, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на виконання вимог ст.ст.134, 178 ЦПК України, розмір яких на момент направлення відзиву, відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом даної справи в Голосіївському районному суді міста Києва складає 35 000 грн. Повідомляємо, що розмір судових витрат буде доведений ПрАТ «СК «ВУСО» у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, про що подається дана заява.

Просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

10.12.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Букач Т.І., подала до суду відповідь на відзив ПрАТ «СК «Вусо».

Представник позивача вважає, що ключові правові та фактичні аргументи відповідача є некоректними, необґрунтованими та такими, що суперечать встановленій судовій практиці, а їхня мета зводиться до намагання уникнути законного виконання договірних зобов`язань. Також стверджувала, що відповідно до наданих позивачем матеріалів (схема ДТП), у графі «Вид пригоди» чітко зазначено: «наїзд на стоячий автомобіль». Це беззаперечно означає, що один транспортний засіб (винуватець) перебував у русі, а інший (транспортний засіб Позивача) - в стані спокою. Поняття «наїзд» (як вид ДТП) передбачає контакт рухомого об`єкта (ТЗ, що рухається) з нерухомим об`єктом (у тому числі, іншим, припаркованим ТЗ). Навіть якщо транспортний засіб Позивача був припаркований і не рухався, факт завдання йому збитків внаслідок неправомірного руху та контакту з іншим транспортним засобом, що рухався, беззастережно кваліфікує цю подію як ДТП. Факт зіткнення двох транспортних засобів, незалежно від стану руху (рух чи нерухомість) потерпілого ТЗ, за загальноприйнятим тлумаченням, є Дорожньо транспортною пригодою. Подія, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб позивача, повністю відповідає визначенню «Дорожньо-транспортна пригода», оскільки відбулася під час руху іншого ТЗ і призвела до матеріальних збитків. Отже, настав страховий випадок, що покривається договором КАСКО, і відмова у виплаті відшкодування за цим аргументом є безпідставною. Поліс страхування наземних транспортних засобів за програмами автокредитування (п. 6.1.1) визначає, що страховим випадком є «пошкодження чи знищення застрахованого ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), а саме події, що сталася в процесі руху застрахованого ТЗ, у результаті якої заподіяні збитки застрахованому ТЗ». Зазначене формулювання не містить вимоги, щоб обидва транспортні засоби перебували у русі. У тексті пункту йдеться про опис наслідку ДТП для застрахованого автомобіля, а не про характеристику самої дорожньо-транспортної пригоди. Ключовим для кваліфікації події як ДТП є рух хоча б одного транспортного засобу, який спричинив матеріальну шкоду іншому. Саме рух іншого ТЗ підтверджено матеріалами поліції (талон-повідомлення), де зафіксовано факт наїзду на стоячий автомобіль позивача.

Твердження відповідача про те, що позивач не активував ризик «пошкодження іншим механічним транспортним засобом на стоянці чи під час зупинки або ІВП», є необґрунтованим і ґрунтується на неправильному тлумаченні умов договору. Ризик «ДТП» (п. 6.1.1) охоплює всі випадки, коли шкоду застрахованому ТЗ завдано внаслідок зіткнення чи наїзду іншого транспортного засобу. Додатковий ризик «пошкодження на стоянці» у практиці КАСКО застосовується для інших категорій пошкоджень - таких, що завдані не транспортними засобами, наприклад падіння предметів, воєнні та тактичні дії. Однак, в даному випадку є підтверджений факт наїзду іншого транспортного засобу на автомобіль позивача. Подія за наслідками якої пошкоджено автомобіль позивача охоплюється основним ризиком «ДТП», який активований договором автоматично та не потребує додаткової опції, про що помилково стверджує Відповідач. Також стверджувала про те, що зникнення винуватця з місця події не змінює правової кваліфікації, оскільки наявність саме контакту двох ТЗ зафіксована матеріалами поліції, а механізм події встановлений експертизою. Подія охоплюється основним ризиком «ДТП», який передбачає настання шкоди внаслідок наїзду або зіткнення з іншим транспортним засобом, незалежно від того, перебував застрахований автомобіль у русі чи в стані спокою. Звернула увагу суду, що висновок експерта за результатами транспортно-трасологічного дослідження № 231/24 від 20.11.2024 року був складений на замовлення відповідача та здійснений виключно за фотоматеріалами, наданими самою страховою компанією без огляду місця події, а тому не є об`єктивним та не може бути прийнятий до уваги судом. Факт події підтверджений компетентним органом, а саме Національною поліцією України, що зафіксувала факт наїзду на стоячий автомобіль позивача та оформила відповідні матеріали: талон повідомлення про ДТП та схему місця події. Таким чином, факт настання ДТП встановлено належним чином, незалежно від того, що винуватець залишив місце пригоди. Відповідач, посилаючись на п. 12.1.3 Пропозиції та ст. 104 Закону України «Про страхування», стверджує, що позивач нібито надав неправдиві відомості, однак така позиція є безпідставною, а неузгодженість технічних припущень експерта відповідача з його ж висновком № 231/24 не може бути доказом надання Страхувальником завідомо неправдивої інформації.

Представник позивача не погодилася з твердженнями відповідача щодо безпідставності заявлення до відшкодування збитків з урахуванням ПДВ, однак такі доводи є юридично помилковими та суперечать природі страхового відшкодування так, як розмір матеріального збитку визначається на момент подання позову, а не залежно від того, чи провів позивач ремонт та на якій саме СТО. Страхове відшкодування покликане компенсувати реальну вартість відновлення транспортного засобу, яка включає ПДВ, як складову ринкової вартості ремонту, що підтверджується висновком експерта.

Наполягала представник позивача, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що повинні бути задоволенні в повному обсязі.

Твердження представника відповідача щодо відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу представник позивача заперечила, вважаючи її недоведеною, необґрунтованою та завищеною.

15.12.2025 року представник відповідача ПрАТ «СК «Вусо» подала до суду заперечення на відповідь на відзив.

Представник відповідача стверджувала, що представник позивача у своїх поясненнях фактично замінює умови добровільного договору страхування нормами ПДР та Закону України «Про дорожній рух», які не регулюють страхові правовідносини та не визначають критеріїв кваліфікації події як страхової. Жоден аргумент, наведений у відповіді на відзив, не спростовує висновків страховика та не підтверджує наявність підстав для задоволення позову.

Стверджувала, що представник позивача у своїй аргументації використовує всі можливі нормативні акти, окрім тих, які дійсно регулюють договірні правовідносини.

Вважає, що під час складання висновку №231/24 від 20.11.2024 року судовим експертом було дотримано вимог п.3.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у чинній редакції): коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). Транспортно-трасологічні дослідження, відповідно до Методик їх проведення, можуть виконуватися за фотоматеріалами, якщо вони дають змогу встановити характер пошкоджень та механізм їх утворення. 15.12.2025 року для вирішення поставлених питань експерту були надані фотознімки пошкодженого автомобіля (огляд проведено за участю представника ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_1 ) та місця події, що надані самим страхувальником. Наявність матеріалів, оформлених Національною поліцією України, підтверджує лише факт звернення та фіксації події, але не доводить, що подія відповідає умовам договору страхування і не встановлює технічний механізм події, що було предметом дослідження експерта.

Предмет і підстави позову сформовані представником позивача, як вимога про виплату страхового відшкодування за ризиком «ДТП», що є виключно провом позивача, суд не може вийти за межі позовних вимог і прийняти до уваги твердження представника позивача щодо наявності інших обставин, які могли б стати підставою для заявлених позовних вимог і самостійно визначити підставу для позову у справі, що розглядається.

Ухвалою суду від 04.03.2026 року було залишено без задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бескоровайного В.О. про призначення у справі судової транспортно-трасологічної експертизи.

У судовому засіданні 10.06.2026 року позивач та його представник - адвокат Бескоровайний В.О. підтримали заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві. Посилаючись на те, що пошкодження 01.11.2024 року застрахованого автомобіля ОСОБА_1 мало місце за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що є страховим випадком, просили стягнути з ПрАТ «СК «Вусо» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 349 323,75 гривень, понесені судові витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 7 124,54 гривні, по сплаті судового збору при зверннні до суду з позовом 3 493, 24 гривні, а також витрати на правничу допомогу.

Представники відповідача ПрАТ «СК «Вусо» - Сокол Д.В. та Винокуров О.В. просили авідмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з підстав викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Заслухавши думку учасників судового розгляду справи у судовому засіданні 10.06.2023 року, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Вусо» позову про стягнення матеріального збитку, завданого за наслідками дорожньо-транспортної пригоди з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.09.2024 року між ПрАТ «СК «Вусо» за участю АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено Поліс №НАН0AKS-248R35T страхування наземних транспортних засобів за програмами автокредитування (індивідуальна частина), відповідно до змісту вступної частини якого цей Поліс страхування наземних транспортних засобів за програмою автокредитування (далі Поліс) є індивідуальною частиною договору страхування наземних транспортних засобів за програмою авто кредитування (далі Договір) та підтверджує укладення Договору шляхом приєднання до Пропозиції щодо укладення договору страхування наземних транспортних засобів за програмою автокредитування, далі - Пропозиція, що є публічною частиною Договору яка є актуальною на дату укладання цього Поліса та повний текст якої доступний на вебсайті Страховика за посиланням https : // vuso . ua / informations ? item =35 (а.с. 50-53).

Як видно зі змісту п.12.1., п.12.2., п12.3 Полісу: Договір укладається у простій письмовій (паперовій) формі шляхом приєднання та складається з публічної частини Договору (Пропозиції) та індивідуальної частини договору (Полісу), підписанням якого клієнт (Страхувальник) приєднується до Договору в цілому; безумовним прийняттям Пропозиції Страховика укласти Договір вважається підписання клієнтом індивідуальної частини Договору (Полісу). Повний текст Пропозиції доступний на вебсайті Страховика за посиланням https : // vuso . ua / informations ? item =35; Поліс (індивідуальна частина Договору) містить всі істотні умови, передбачені чинним законодавством, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у Пропозиції (публічній частиніДоговору), а саме: порядок розрахунку, умови та строки здійснення страхових виплат - розділ 11 Пропозиції; перелік винятків зі страхових випадків та обмеження страхування, причини відмови у страховій виплаті - розділ 12 Пропозиції; права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору - розділ 13 Пропозиції.

Так, за даними індивідуальної частини Договору - Полісу №НАН0AKS-248R35T страхування наземних транспортних засобів за програмами автокредитування від 27.09.2024 року: страховий агент АТ КБ «Приватбанк» укладає договір та діє від імені та в інтересах Страховика на підставі Договору доручення на виконання страхових агентських послуг №002601-87-00-00 від 20.09.2017 року. Страхувальник ОСОБА_1 .. Предмет страхування, об`єкт страхування, страховий інтерес, вигодонабувач - предметом цього Договору є передача Страхувальником за плату ризику пов`язаного з об`єктом страхування Страховику на умовах визначених Договором; об`єктом страхування є наземний транспортний засіб з яким пов`язані - страхові інтереси Страхувальника, страхові ризики, що підлягають страхуванню за цим Договором; страховий інтерес - матеріальна заінтересованість та/або потреба потенційного Страхувальника (іншої особи, визначеної у Договорі) у страхуванні ризиків, передбачених Договором. Вигодонабувачем за Договором є АТ КБ «Приватбанк» , підстава кредитний договір №НАН0А100000660 від 27-09-2024; застрахований транспортний засіб, страхова сума та страховий тариф, страховий платіж - транспортний засіб Volkswagen ID.6., 2023 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 , страхова сума 1478107.00, страховий тариф 6.99%, страховий платіж 103319.68 гривень; сторк дії Договору 12 (дванадцять) місяців з «27-09-2024» до «26-09-2025» включно.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «СК «Вусо» страхового відшкодування в розмірі 349 323,75 гривень що складає вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Volkswagen ID.6. з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, що був пошкоджений 01.11.2024 року під час дорожньо-транспортної пригоди іншим невстановленим транспортним засобом, який залишив місце пригоди. Також вказав, що на виконання умов страхового договору своєчасно повідомив Страховика про подію, виконав вказівки останнього щодо невідкладного виклику на місце події співробітників Національної поліції для офіційної фіксації обставин, а також проведення детальної фотофіксації як місця події, так і самих пошкоджень, автомобіля, надав письмові пояснення та для огляду пошкоджений автомобіль. 22.11.2024 року на його адресу надійшов лист відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування по події від 01.11.2024 року з автомобілем Volkswagen ID.6. д.н.з. НОМЕР_3 .

За даними листа ПрАТ «СК «Вусо» за вихідним №5654/2024/вих./ел/2405392 від 22.11.2024 року на ім`я ОСОБА_1 , ПрАТ «СК «Вусо» повідомило, що виплата суми страхового відшкодування по події за участю автомобіля Volkswagen ID.6. д.н.з. НОМЕР_3 , яка відбулася 01.11.2024 року, в результаті якої було пошкоджено застрахований транспортний засіб не буде здійснюватися. Таке рішення прийнято відповідно до п.12.1.3. Пропозиції страхування наземних транспортних засобі за програмами автокредитування (далі Пропозиція), що є невід`ємною частиною Полісу №НАН0AKS-248R35T страхування наземних транспортних засобів за програмами автокредитування від 27.09.2024 року «… підставою для відмови Страховика у здійсненні страхової виплати є подання Страхувальником завідомо неправдивих відомостей про предмет страхування або про факт настання страхового випадку, а також приховування інформації про настання події, що має ознаки страхової …». Встановлено, що ОСОБА_1 було надано недостовірну інформацію щодо обставин настання страхового випадку. Керуючись п.3 ч.2 ст.104 Закону України «Про страхування» та підставами для відмови, передбаченими розділом 12 Пропозиції ПрАТ «СК «Вусо» повідомило ОСОБА_1 про відмову у виплаті страхового відшкодування по вказаній події. (а.с.35).

Пунктом 11.3. Полісу №НАН0AKS-248R35T страхування наземних транспортних засобів за програмами автокредитування від 27.09.2024 року передбачено, що рішення Страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхової виплати може бути оскаржено Страхувальником у судовому порядку.

На адвокатський запит адвокату Бескоровайному В. 14.04.2025 року за вихідним №70 ПрАТ «СК «Вусо» повідомило, що пояснення Страхувальника ОСОБА_1 стосовно обставин виникнення всього комплексу пошкоджень правої частини кузова автомобіля Volkswagen ID.6. д.н.з. НОМЕР_3 , технічно не спроможні. (а.с.33).

У відзиві на позов ОСОБА_1 , відповідач ПрАТ «СК «Вусо» заперечило позовні вимоги з тих підстав, що: подія за якої було пошкоджено застрахований транспортний засіб позивача за обставин, що останній не перебував у нерухомому стані і водій не активував ризик «пошкодження на стоянці» не є страховим випадком; механізм події, описаний ОСОБА_1 , технічно не узгоджується з об`єктивними ознаками деформацій, зафіксованих на кузові транспортного засобу; ОСОБА_1 не є належним позивачем, оскільки вигодонабувачем за Полісом №НАН0AKS-248R35T страхування наземних транспортних засобів за програмами автокредитування від 27.09.2024 року є АТ КБ «Приватбанк».

Згідно з частиною 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.

Правилами статей 12, 13 ЦПК України встановлено, що: цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначену у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування» надалі по тексту - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Пунктом 6 Полісу №НАН0AKS-248R35T страхування наземних транспортних засобів за програмами автокредитування від 27.09.2024 року визначено перелік страхових ризиків та страхових випадків, відповідно до якого страховими випадками за Договором є пошкодження, знищення (втрата) застрахованого ТЗ внаслідок настання страхових ризиків; 6.1.1. дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - пошкодження чи знищення застрахованого ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), а саме події що сталася в процесі руху застрахованого ТЗ, в результаті якої заподіяні збитки застрахованому ТЗ; 6.1.2. протиправні дії третіх осіб (ПДТО) - ризик пошкодження, знищення ТЗ, або викрадення окремих його частин або деталей внаслідок протиправних дій третіх осіб, за які передбачена кримінальна або адміністративна відповідальність; 6.1.3. випадкове пошкодження/знищення - ризик пошкодження чи знищення застрахованого ТЗ внаслідок стихійного лиха, падіння сторонніх предметів (дерев, стовпів, каміння, снігу, льоду та інших предметів), нападу тварин, пожежі чи вибуху; 6.1.4. викрадення застрахованого ТЗ - незаконне заволодіння застрахованим ТЗ (ст.289 КК України) під час його знаходження в будь-якому місці в будь-який час.

Правилами статтей 626,627,628,629,631 ЦК України встановлено: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які не є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору; договір є обов`язковим до виконання; строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Так, судом встановлено, що умовами укладеного 27.09.2024 року сторонами у справі Полісу №НАН0AKS-248R35T страхування наземних транспортних засобів за програмами автокредитування передбачено ряд ризиків та страхових випадків, котрі є підставою для виплати страхового відшкодування за настання конкретних обставин, а за умови їх заперечення Страховиком є підставою для оскарження таких дій Страховика в судовому порядку з метою захисту та відновлення права страхувальника на отримання страхового відшкодування.

Суд звертає увагу, що зі змісту пункту 6.1.1. зазначеного вище Полісу страховим ризиком визначено пошкодження чи знищення застрахованого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та конкретизовано обставини події, яка має відбутися за умови що застрахований ТЗ має перебувати у процесі руху і саме в результаті такої події мають бути заподіяні збитки застрахованому транспортному засобу.

Отже, за умовами пункту 6.1.1. укладеного 27.09.2024 року сторонами у справі Полісу №НАН0AKS-248R35T страхування наземних транспортних засобів за програмами автокредитування страховим випадком може бути визнано завдання механічних пошкоджень застрахованому транспортному засобу під час дорожньої транспортної пригоди, тільки за умови, коли на час їх завдання такий ТЗ перебував у процесі руху, а відтак суд не може погодитися з твердженням позивача та його представників, що страховим випадком має бути визнана подія за обставинами якої було пошкоджено застрахований ТЗ Volkswagen ID.6. д.н.з. НОМЕР_3 , яка хоч і є дорожньо-транспортною пригодою, однак на момент заподіяння цьому ж автомобілю механічних пошкоджень він не перебував у стані руху.

Як зазначено судом вище, позивач в обґрунтування заявленого ним позову про стягнення з ПрАТ «СК «Вусо» страхового відшкодування, що складає вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого транспортного засобу послався на те, що «01.11.2024 року, прибувши до міста Ізюма Харківської області, близько 10:00 год. здійснив паркування автомобіля VОLKSWAGEN д.н.з. НОМЕР_1 на узбіччі проїзної частини з дотриманням усіх правил дорожнього руху, навпроти житлового будинку АДРЕСА_1 . Після надійної фіксації автомобіля в нерухомому стані, відлучився з місця стоянки. Приблизно о 14 годині 30 хвилин того ж дня, повернувшись до свого припаркованого автомобіля, констатував факт його механічного пошкодження. Було візуально виявлено явні ознаки контакту з іншим, невстановленим транспортним засобом, який, очевидно, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. О 14 годині 35 хвилин, негайно здійснив телефонний дзвінок до своєї страхової компанії для повідомлення про настання страхового випадку. Оператор call-центру, провівши первинну консультацію та підтвердивши, що подія має ознаки ДТП за участі невстановленого ТЗ, зобов`язала викликати співробітників Національної поліції для офіційної фіксації обставин. На місці події працівниками поліції була відібрана у нього заява, офіційно складена Схема місця дорожньо-транспортної пригоди.»

З аналізу обставин, якими позивач обґрунтував зазначені ним підстави для позову про стягнення з ПрАТ «СК «Вусо» страхового відшкодування за подією, що мала місце 01.11.2024 року під час якої було пошкоджено застрахований ТЗ позивач визначив підставу для позову - пошкодження застрахованого ТЗ Volkswagen ID.6. д.н.з. НОМЕР_3 за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, при цьому вказав, що застрахований ТЗ на момет завдання йому механічних пошкоджень не рухався.

На думку суду зазначені позивачем підстави для позову не можуть бути визнані судом такими, що є страховим випадком відповідно до п. 6.1.1. укладеного 27.09.2024 року сторонами у справі Полісу №НАН0AKS-248R35T страхування наземних транспортних засобів за програмами автокредитування, а зазначені в пункті 6 цього ж Полісу інші ризики та страхові випадки не підлягають оцінці судом, оскільки вони не зазначені позивачем як підстави для заявленого ним спору, що розглядається судом.

Така позиція суду відповідає правилам статей 12,13 ЦПК України та частині 3 статті 264 цього ж Кодексу, якою передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Крім того, зазначена позиція суду, що розглядає справу, узгоджується й з правовими висновками Верховного Суду від 18.03.2019 року у справі №908/1165/17, від 05.06.2019 року у справі №909/452/18, від 29.01.2020 року у справі №904/5265/18, від 28.01.2020 року у справі №912/653/19, від 22.10.2025 року у справі №638/18040/17, від 01.04.2026 року у справі №642/4152/24.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

З огляду на висновки суду, що зазначені позивачем підстави для позову не знайшли свого підтвердження, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 не підлягають оцінці судом і заперечення відповідача на позов у частині, що механізм події, описаний ОСОБА_1 , технічно не узгоджується з об`єктивними ознаками деформацій, зафіксованих на кузові транспортного засобу; ОСОБА_1 не є належним позивачем, оскільки вигодонабувачем за Полісом №НАН0AKS-248R35T страхування наземних транспортних засобів за програмами автокредитування від 27.09.2024 року є АТ КБ «Приватбанк».

За правилами ст. 141 ЦПК України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач приватне акціонерне товарство «Страхова компанія «Вусо», адреса: місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок №31, код ЄДРПОУ 31650052.

Суддя Плахотнюк К.Г.