Рішення № 137834157, 23.06.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/305/26

Провадження № 2/626/554/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.

з участю секретаря судового засідання Скачко Т.А.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" звернулося до Берестинського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.03.2020 року між ТОВ "Інфінанс" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 0679365716.

Відповідно до умов договору позики, розмір кредиту становить 20000,00 грн, строк дії договору 30 днів, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом.

14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ "Інфінанс" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0679365716.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0679365716.

28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВ "Коллект Центр" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0679365716.

Відповідачем умови договору не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 28252,00 рн, з яких: 1400,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 26852,00 грн заборгованість за відсотками.

Крім того, 06.03.2020 ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" та ОСОБА_1 уклали договір позики №555125428710. Відповідно до договору відповідачу надано кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок у сумі 5000,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

18.12.2023 ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" та ТОВ "Факторинг Партнерс" уклали договір факторингу № 18/12-2023, згідно з яким до ТОВ "Факторинг Партнерс" перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №555125428710 від 06.03.2020. Відповідачем умови договору не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 7644,10 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2644,10 грн заборгованість за відсотками.

Оскільки, станом на день пред`явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно з кредитними договором, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, вирішити питання судових витрат.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, справу просив розглядати без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за місцем реєстрації та відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав.

За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 15.03.2020 ТОВ "Інфінанс" та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0679365716, згідно з яким товариство зобов`язалося надати позичальнику фінансовий кредит для власних потреб на умовах цього Договору та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми "Pozichka", (надалі Правила), які є невід`ємною частиною Договору, а позичальник зобов`язався отримати та належним чином використати і повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором і Правилами (пункт 1.1 Договору).

Відповідач підписав договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 9v1f81.

Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у додатку №1 та додатку №2 до Договору при наданні (отриманні) першого траншу, та додатку №3 та додатку №4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: додатку №1 та додатку №2 до Договору при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та додатку №3 та додатку №4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.

Мета отримання кредиту для власних потреб (п.1.3 договору).

Загальний (максимальний) розмір кредитної лінії 20000,00 грн (п.1.5 договору).

Відповідно до пункту 1.6 договору сторони погодили наступні загальні умови: максимальний строк (кількість календарних днів користування кредитом (траншем) 30 календарних днів; діючий ліміт (сума) кредиту (в національній валюті) 20000 грн; максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості 1,75%. Розмір відсотків за один день користування кредитом (траншем) та річна відсоткова ставка визначаються сторонами у додатку №1 та додатку №2 до договору при наданні (отриманні) першого траншу, та додатку №3 та додатку №4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Відсотки за користування поточним кредитом (траншем) нараховуються за один календарний день від фактичної суми грошових коштів, які позичальник зобов`язаний повернути товариству в рамках наданого кредиту (траншу) в день такого нарахування.

Дія цього договору вважається продовженою на наступні 36 календарних місяців, якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про його припинення у зв`язку із закінченням строку дії договору (п.1.9 договору).

Пунктом 3.5. договору встановлено, що сторони окремо погодили, що у випадку користування Позичальником Кредитом (траншем) понад строк, встановлений відповідно до пункту 1.15 Договору або додатковими угодами між Сторонами, зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом (траншем), при цьому у випадку, якщо відсоткова ставка за користування кредитом (траншем), що встановлена відповідно до пункту 1.15 цього Договору менша ніж 1,75 відсотків від суми Кредиту (траншу) за кожен день користування Кредитом (траншем), то правила нарахування процентів за відсотковою ставкою визначеною відповідно до пункту 1.15 Договору скасовуються з першого дня прострочення Кредитом (траншем) і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом (траншем), а саме 1,75 відсотків за кожен день користування Кредитом (траншем), починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня повного повернення Кредиту (траншу).

За змістом п. 7.1 договору позичальник підтверджує, що він самостійно перед укладанням даного договором повністю ознайомився з правилами, викладеними на веб-сайті товариства, проектом договору і які відповідають умовам даного договору, та погоджується з ними.

15.03.2020 р. ОСОБА_1 звернулася до ТОВ "Інфінанс" із заявкою-анкетою на отримання кредиту, відповідно до якої відповідач просив надати їй кредит в розмірі 1400,00 грн, термін кредиту 5 днів, реквізити платіжної картки 5168757404688295.

Вказана заявка-анкета підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9v1f81.

15.03.2020 ТОВ "Інфінанс" направило ОСОБА_1 пропозицію надання 1 траншу кредиту згідно із заявкою-анкетою №2628617997 від 15.03.2020 на наступних умовах: загальна сума кредиту - 1400,00 грн, строк користування кредитом - 5 днів; строк дії договору № 0679365716 від 15.03.2020 - 3 роки; відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом.

15.03.2020 ОСОБА_1 акцептувала вказану оферту за допомогою електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора 9v1f81 та погодився з наступними умовами кредиту: розмір кредиту 1400 грн; строк користування кредитом 5 днів; строк дії договору 3 роки; відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом.

Відповідно до листа ТОВ "Універсальні платіжні рішення" № 11515_25708142135 від 08.07.2025, 15.03.2020 успішно перераховано кошти в розмірі 1400,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 51026713, призначення платежу: зачислення 1400 грн на картку НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0679365716 від 15.03.2020, складеного ТОВ "Інфінанс», заборгованість ОСОБА_1 , станом на 14.07.2021 становить 13331,50 грн, з яких: заборгованість по кредиту 1400,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 11931,50 грн.

14.07.2021 між ТОВ "Інфінанс" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено Договір факторингу №14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ "Інфінанс" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права грошової вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0679365716 від 15.03.2020 , що підтверджується реєстром боржників від 14.07.2021, платіжним дорученням №М1 від 14.07.2021, актом приймання-передавання реєстру боржників від 14.07.2021.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 0679365716 від 15.03.2020 складеного ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 складає 26684,00 грн, з яких: 1400,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 25284,00 грн - заборгованість за відсотками.

10.01.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права грошової вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0679365716 від 15.03.2020 , що підтверджується реєстром боржників від 10.01.2023, актом прийому-передачі реєстру боржників від 10.01.2023.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 0679365716 від 15.03.2020, складеним ТОВ "Коллект Центр", загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 28.08.2025 складає 28252,00 грн, з яких: 1400,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 26852,00 грн - заборгованість за відсотками.

28.08.2025 між ТОВ "Коллект Центр" та ТОВ "Факторинг Партнерс" укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №28-08/25, відповідно до умов якого ТОВ "Коллект Центр" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" права грошової вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0679365716 від 15.03.2020, що підтверджується реєстром боржників від 28.08.2025, актом прийому-передачі реєстру боржників від 28.08.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №0679365716 від 15.03.2020, складеним ТОВ "Факторинг Партнерс", загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 19.01.2026 складає 28252,00 грн, з яких: 1400,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 26852,00 грн - заборгованість за відсотками.

Позивач просить стягнути 28252,00 грн, з яких: 1400,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 26852,00 грн - заборгованість за відсотками.

Крім того, 06.03.2020 ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" та ОСОБА_1 уклали договір позики №555125428710, згідно з умовами якого на підставі заявки на позику від 06.03.2020, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти на суму у загальному розмірі 5000,00 грн, на строк 30 календарних днів під 649,46 % річних (п.1.1 договору).

Позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційній анкеті клієнта позичальника у системі "Loany" на сайті системи www.loany.com.ua (п.2.1 договору).

Позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів (додаток №1 до цього договору, є його невід`ємною частиною та підписується позичальником) (п.3.1 договору).

Пунктом 4.2 договору встановлено, що позичальник, який прострочив внесення чергового платежу (при простроченні більш ніж на 5 календарних днів від дати внесення чергового платежу, зазначеної у графіку платежів), зобов`язаний сплатити неустойку за прострочення внесення чергового платежу у розмірі 50% від суми простроченого зобов`язання із внесення чергового платежу.

Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 35012555.

Також відповідач підписав 06.03.2020 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 35012555 графік платежів до договору №555125428710 від 06.03.2020 та паспорт позики.

Відповідно до квитанції АТ КБ "ПриватБанк" 06.03.2020 проведено платіжну операцію (ID платежу 1263253947), сума: 5000,00 грн, призначення: видача кредитних коштів, платник: сайт loany.com.ua, ЄДРПОУ 39584637, отримувач: картка/рахунок НОМЕР_2 .

Відповідно до листа ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" 06.03.2020 на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , видано онлайн позику згідно з договором №555125428710, , платіжна система Liqpay, номер транзакції 1263253947.

Відповідно до розрахунку за кредитним договором №555125428710 від 06.03.2020, який складено ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія", заборгованість ОСОБА_1 за період з 06.03.2020 по 04.04.2020 (30 днів) складає 7644,10 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за сумою кредиту; 2644,10 грн заборгованість за процентами.

18.12.2023 між ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" та ТОВ "Факторинг Партнерс" було укладено Договір факторингу №18/12-2023, відповідно до умов яких ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором №555125428710 від 06.03.2020, що підтверджується реєстром боржників від 22.12.2023, платіжною інструкцією №793 від 27.12.2023, актом приймання-передавання реєстру боржників у паперовому вигляді від 22.12.2023.

Відповідно до розрахунку за кредитним договором №555125428710 від 06.03.2020, який складено ТОВ "Факторинг Партнерс", заборгованість ОСОБА_1 станом на 19.01.2026 складає 7644,10 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за сумою кредиту; 2644,10 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Щодо кредитного договору №555125428710 від 06.03.2020.

Підписуючи договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 35012555, відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору №555125428710 від 06.03.2020.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, що підтверджується квитанцією АТ КБ "ПриватБанк", довідкою ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" про рух коштів ОСОБА_1 по картці.

Відповідачем не спростовано вищевказаних доказів отримання ним кредитних коштів.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості загальна заборгованість за кредитним договором становить 7644,10 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2644,10 грн - сума заборгованості за відсотками.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №555125428710 від 06.03.2020 слід задовольнити шляхом стягнення заборгованості в розмірі 7644,10 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2644,10 грн - сума заборгованості за відсотками

Щодо кредитного договору №0679365716 від 15.03.2020.

Судом встановлено, що 15.03.2020 ТОВ "Інфінанс" та ОСОБА_1 уклали договір надання позики №0679365716 в електронній формі у інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, шляхом підпису відповідачем договору одноразовим ідентифікатором.

Зазначений договір не визнаний судом недійсним, тому в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Також, встановлено, що ТОВ "Інфінанс" свої зобов`язання за договором №0679365716 від 15.03.2020 виконало в повному обсязі та 15.03.2020 перерахувало відповідачу кредитні кошти у розмірі 1400,00 грн на його картковий рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ "Універсальні платіжні рішення".

Згідно із розрахунком ТОВ "Факторинг Партнерс" станом на 13.11.2025 заборгованість за кредитом: по тілу кредиту 1400,00 грн, за відсотками 26852,00 грн, а всього на загальну суму 28252,00 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився та не представив суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 1400,00 грн обґрунтовані та їх слід задовольнити .

Щодо стягнення заборгованості за відсотками.

Визначаючи суму відсотків 26852,00 грн, позивач обґрунтовував вказаний розрахунок посиланням саме на погоджений між сторонами п.1.2 договору строк дії договору, відповідно до якого кредит надається в межах строку дії договору 36 місяців.

Поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Згідно із умовами Договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців (3 роки) з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем (п. 1.2. Договору).

Сторони окремо погодили, що у випадку користування позичальником кредитом (траншем) понад строк, встановлений відповідно до п. 1.15 Договору або додатковими угодами між сторонами (тобто, понад 30 днів) зобов`язання за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом (траншем), при цьому, у випадку, якщо відсоткова ставка за користування кредитом, що встановлена відповідно до п. 1.15 цього Договору менша ніж 1,75% від суми кредиту (траншу) за кожен день користування кредитом (траншем), то правила нарахування процентів за відсотковою ставкою визначеною п. 1.15 Договору скасовуються та нарахування за понадстрокове користування кредитом здійснюється за ставкою 1,75% в день.

Сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party).

Сontra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

Таким чином, відповідач включаючи досить взаємовиключні та суперечливі положення в Договорі допустив двозначність, а тому враховуючи принцип Сontra proferentem (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), слід дійти до висновку, що саме із моменту закінчення строку користування другим траншем, який закінчився зі спливом тридцятиденного строку слід припинити нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Строк дії Договору, який становить 36 місяців (3 роки) не дає право позивачу нараховувати відсотки за користування кредитними коштами протягом всього строку дії укладеного між сторонами Договору, оскільки сторони самі погодили між собою у п. 1.2. Договору, що остаточний термін повернення коштів є терміном наданого траншу, а тому саме за період наданого траншу, який становить 5 календарних днів кредитор вправі нараховувати відсотки за користування коштами.

Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду (справа № 444/9519/12), після спливу визначеного договором строку кредитування (30 днів) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом (як плату за капітал) припиняється.

Той факт, що договір продовжує діяти "до повного виконання зобов`язань", не дає позивачу права нараховувати договірні проценти поза межами встановленого 30-денного строку позики. Будь-які нарахування після 13.04.2020 за своєю правовою природою є мірою цивільно-правової відповідальності, що регулюється виключно частиною другою статті 625 ЦК України.

Суд вважає, що існують правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом, нарахованих виключно у період з 15.03.2020 по 13.04.2020 в межах тридцятиденного строку за ставкою 1,75% в день від суми кредиту, що всього становить 735,00 грн (1400,00 грн х 1,75% х 30). У той же час, підстави для стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі більшому, ніж 735,00 грн, відсутні.

Отже, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача за кредитним договором №0679365716 від 15.03.2020 становить 2135,00 грн, що складається із 1400,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 735,00 грн заборгованості за відсотками (за період з 15.03.2020 по 13.04.2020).

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано: Договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладений між АО "Лігал Ассістанс" та ТОВ "Факторинг Партнерс"; прайс-лист АО "Лігал Ассістанс"; заявку про надання юридичної допомоги №1493 від 01.12.2025 року до договору № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, згідно з якою ціна з надання усної консультації з вивчення документів 4 000 грн. (2 години вартістю по 2000 грн.), ціна складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000 грн. (3 годин по 3000 грн.); витяг з акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 13000 грн..

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником позивача завищені години, які об`єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги як надання усної консультації, так і складання позовної заяви про стягнення боргу.

З матеріалів справи вбачається, що АО "Лігал Ассістанс" надає правову допомогу ТОВ "Факторинг Партнерс" з 02.07.2024 року, заявка щодо позову до ОСОБА_1 значиться за № 1493.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 35896,10 грн, тобто у справі незначної складності, з огляду на ціну позову, а тому, підготовка документів для звернення до суду не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Враховуючи характер виконаної адвокатами робіт, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем під час подачі позову.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 2000 грн. понесених витрат на правничу допомогу та 725,31 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ, 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м.Київ, 03150, заборгованість за договором № 555125428710 від 06.03.2020 року та договором №0679365716 від 15.03.2020 року в загальному розмірі 9779 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят дев`ять) гривень 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ, 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м.Київ, 03150, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 725 (сімсот двадцять п`ять) гривень 31 коп. та витрати на правовову допомогу в розмірі 2000 грн (дві тисячі) гривень 00 коп., а всього 2725 (дві тисячі сімсот двадцять п`ять) гривень 31 коп.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Берестинським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Берестинського районного суду І.Г.Рибальченко