Ухвала суду № 137834044, 30.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5601/26

Провадження № 1-кп/639/395/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 ,

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у кримінальному провадженні №12026220000000563 від 28.04.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Харкова, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, заміжньої, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

27 квітня 2026 року приблизно о 14 годині 20 хвилин ОСОБА_7 керувала технічно справним автомобілем «Subaru Outback», р.н. НОМЕР_1 , та рухалася по другорядній дорозі по вул. Скифській, зі сторони вул. Некрасова у напрямку вул. Липовий Гай у м. Харкові.

Під час руху по вищевказаній вулиці ОСОБА_7 при під`їзді до перехрестя з головною дорогою пр. Ново-Баварського зупинилася та потім поновила рух, при цьому, діючи необережно, проявила неуважність, не переконалася, що це буде безпечним і, виїхавши на перехрестя, не надала перевагу в руху мотоциклу «KAYO», без реєстраційного номеру, під керуванням ОСОБА_4 , чим грубо порушила вимоги п. п. 10.1, 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

- п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- п. 16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;

- Розділ 33 п. 2 «Знаки пріоритету»

- Дорожній знак 2.1. «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі,

та допустила зіткнення з вищевказаним мотоциклом, який рухався по пр. Ново-Баварському зі сторони вул. Конотопської у напрямку вул. Герцена, справа наліво відносно її руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної події водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з висновком судово-медичної експертизи від 07.05.2026, отримав середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров`я, у вигляді закритого перелому передньої, задньої, верхньої стінок лівої верхньощелепної пазухи із наявністю саден на правій половині обличчя, закритого багатоуламкового (обох виростків плечової кістки) перелому нижньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_7 , які знаходяться в причинному зв`язку із подією та наслідками, виразилися в тому, що вона, керуючи технічно справним транспортним засобом та рухаючись по другорядній дорозі, при під`їзді до перехрестя з головною дорогою зупинилася та потім поновила рух, при цьому, діючи необережно, проявила неуважність, не переконалася, що це буде безпечним і, виїхавши на перехрестя, не надала перевагу в руху мотоциклу «KAYO», під керуванням ОСОБА_4 , який рухався по головній дорозі, та допустила з ним зіткнення, що призвело до вищевказаних наслідків.

Дії водія ОСОБА_7 , згідно з висновком комплексної судової експертизи від 21.05.2026, перебувають у причинному зв`язку з подією та наслідками, що наступили.

Дії обвинуваченої ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі статті 46 КК України, у зв`язку з примиренням винної з потерпілим, та закриття кримінального провадження.

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що ОСОБА_7 беззаперечно визнала винуватість у ДТП, вибачилась перед потерпілим ОСОБА_4 , відвідувала його у лікарні та пропонувала ОСОБА_5 - матері та законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , грошову допомогу на лікування, однак ОСОБА_5 відмовилась та повідомила, що їй відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 застрахована у страховій компанії і компенсацію ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі за текстом ДТП) має здійснити саме страхова компанія, на підставі наявних у неї документів на підтвердження понесених фактичних витрат на лікування ОСОБА_4 у зв?язку з ДТП.

При цьому, ОСОБА_7 компенсувала законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 матеріальну шкоду від дорожньо-транспортної пригоди, а саме фінансові витрати, яких вона зазнала внаслідок ДТП, які ОСОБА_5 не може підтвердити відповідними документами. Так, ОСОБА_7 передала ОСОБА_5 гроші на оплату медичних послуг, на які ОСОБА_5 не має квитанцій по їх оплаті, придбання додаткових лікарських засобів, які не були обов`язковими для лікування, але лікарі рекомендували їх для покращення ефекту від лікування, медичних виробів, проходження обстежень, проходження відповідних медичних процедур, на які у ОСОБА_5 немає підтверджуючих документів, оплату спеціальних засобів реабілітації та сторонній догляд за неповнолітнім потерпілим ОСОБА_8 , коли він проходив лікування в стаціонарі.

ОСОБА_5 письмово заявою підтвердила, що у зв`язку з такою поведінкою ОСОБА_7 , вона не має до неї матеріальних і моральних претензій у зв`язку з ДТП, в якому її син ОСОБА_9 зазнав пошкоджень.

З огляду на викладене, захисник просить задовольнити його клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі статті 46 КК України, у зв`язку з примиренням винної з потерпілим, та закрити кримінальне провадження стосовно неї.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 підтримала клопотання захисника та просила суд звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі статті 46 КК України, а кримінальне провадження стосовно неї закрити.

Під час підготовчого судового засідання законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення на підставі ст. 46 КК України обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Законний представник потерпілого ОСОБА_5 підтвердила, що майнових вимог до обвинуваченої ОСОБА_7 щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди вона не має, а вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних із лікуванням її сина, вона буде заявляти до страхової компанії окремо.

Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 , вважала за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку із примиренням винної з потерпілим.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та оцінивши доводи заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої та частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Згідно з частиною першою статті 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Вимогами статті 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Під час розгляду цього клопотання обвинувачена ОСОБА_7 підтвердила, що суть пред`явленого обвинувачення їй зрозуміла, вона повністю визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, погоджується на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 46 КК України (у зв`язку з примиренням винного з потерпілим), наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав для неї зрозумілі.

Відповідно до положень статті 12 Кримінального кодексу України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 286 КК України, належить до необережних нетяжких злочинів.

Вчинення цього кримінального правопорушення не пов`язано з перебуванням особи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказані обставини підтверджуються висновком КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» від 02.05.2026, відповідно до якого при проведенні медичного огляду 27.04.2026 у ОСОБА_7 ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено (матеріали кримінального провадження, арк. 20).

Довідкою УІАП ГУНП в Харківській області від 15.05.2026 підтверджується, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася (матеріали кримінального провадження, арк. 153).

Зі змісту письмової заяви ОСОБА_5 від 29.06.2026, яку підтримує неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 , встановлено, що на стадії досудового розслідування вона, як законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , зверталася до слідчого у кримінальному провадженні та письмовою заявою повідомляла про примирення із ОСОБА_7 та про те, що цивільний позов вона заявляти не буде. Вона підтверджує суду, що ОСОБА_7 одразу після ДТП особисто викликала швидку та підтримувала її сина до приїзду швидкої, беззаперечно визнала винуватість у ДТП, вибачилась перед її сином, відвідувала його у лікарні та пропонувала їй грошову допомогу на лікування, однак вона відмовилася від неї, оскільки їй відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 застрахована у страховій компанії і компенсацію матеріальної та моральної шкоди внаслідок вказаної ДТП має здійснити саме страхова компанія, на підставі наявних у неї документів на підтвердження понесених нею витрат на лікування її сина ОСОБА_4 у зв`язку із ДТП. При цьому, ОСОБА_7 компенсувала їй матеріальну шкоду від дорожньо-транспортної пригоди, а саме: фінансові витрати, яких вона зазнала внаслідок ДТП, які вона не може підтвердити відповідними документами.

Так, ОСОБА_7 передала їй гроші на оплату медичних послуг, на які вона не має квитанцій по їх оплаті, придбання додаткових лікарських засобів, які не були обов?язковими для лікування, але лікарі рекомендували їх для покращення ефекту від лікування, медичних виробів, проходження обстежень, проходження відповідних медичних процедур, на які у неї немає підтверджуючих документів, оплату спеціальних засобів реабілітації та сторонній догляд за сином, коли він проходив лікування в стаціонарі.

Саме виходячи з такої поведінки ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , як законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 письмово засвідчує, що пробачила ОСОБА_7 , не має до неї матеріальних і моральних претензій і просить суд звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження стосовно неї.

Під час підготовчого судового засідання законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 підтвердила, що спричинена матеріальна та моральна шкода, завдана внаслідок ДТП її неповнолітньому синові ОСОБА_4 , була відшкодована обвинуваченою ОСОБА_7 у повному обсязі, матеріальних вимог до останньої вона не має. При цьому ОСОБА_5 зазначила, що вимоги про відшкодування витрат, які пов`язані з лікуванням її сина, вона буде заявляти до страхової компанії окремо.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №439/397/17 (провадження № 13-66кс18) викладений висновок, згідно з яким саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 46 КК України.

У постанові ВП ВС від 16 січня 2019 року (справа № 439/397/17) констатовано, що статтею 46 КК передбачені обов`язкові умови (передумови) та підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим:

1) умова вчинення особою вперше кримінального проступку чи необережного нетяжкого злочину, за винятком корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією; порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, що керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу;

2) підстава примирення винного з потерпілим та відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладено у постанові від 01.06.2026 у справі № 629/612/25, провадження № 51-4265кмо25 (висновок щодо застосування ст. 46 КК України), для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винної з потерпілим відповідно до статті 46 КК України. У зв`язку з цим кримінальне провадження щодо неї підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України.

При вирішенні питання про розподіл процесуальних витрат у кримінальному провадженні, суд враховує такі обставини.

Згідно з частиною першою статті 126 КПК України, питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 частини 1 статті 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закривається судом на підставі ст. 46 КК України у зв`язку із примиренням обвинуваченої з потерпілим, що є нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Отже, закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на нереабілітуючих підставах і застосування до неї більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням експертиз.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 584/800/20 (провадження № 51-1800км21) та у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 930/497/23 (провадження № 51-4798км23).

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України суд скасовує арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 01.05.2026 на автомобіль «Subaru Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та на мотоцикл «KAYO», без реєстраційного номеру, VIN НОМЕР_2 , оскільки в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись вимогами ст. 46 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, п. 2 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 369372, 376, 392, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 від 29.06.2026 про звільнення на підставі ст. 46 КК України обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України задовольнити.

На підставі статті 46 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку із примиренням винної з потерпілим.

На підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження №12026220000000563 від 28.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 01.05.2026 у справі №953/5545/26 (провадження №1-кс/953/2416/26) на автомобіль «Subaru Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 01.05.2026 у справі №953/5545/26 (провадження №1-кс/953/2417/26) на мотоцикл «KAYO», без реєстраційного номеру, VIN НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-автомобіль «Subaru Outback», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 107 повернути ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як власнику;

-мотоцикл «KAYO», без реєстраційного номеру, VIN НОМЕР_2 , який перебуває на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 107 повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як власнику.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведені Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судові експертизи №СЕ-19/121-26/12445-ІТ від 28.05.2026, №СЕ-19/121-26/12444-ІТ від 19.05.2026, №СЕ-19/121-26/12442-ІТ від 26.05.2026, №КСЕ-19/121-26/12846-ІТ від 21.05.2026, на загальну суму 36 476,28 грн (тридцять шість тисяч чотириста сімдесят шість гривень 28 копійок), реквізити для сплати: Стягувач платежу: ДЕРЖАВА, Код доходів: 24060300, Отримувач платежу ГУК Харків обл./МТГ Харків/24060300, Рахунок отримувача UA048999980313050115000020649, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 30 червня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1