Ухвала суду № 137833981, 29.06.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/6682/25

провадження № 2/619/178/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

секретаря судового засідання Булах С.М.,

представника відповідача Сологубовської А.Е.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 арбаз про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Так, в провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 арбаз про стягнення заборгованості.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 17.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 17.11.2025 постановлено про перехід від розгляду цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження та продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого засідання.

В судовому засіданні представника відповідача Сологубовська А.Е. підтримала та просила задовольнити раніше подане нею клопотання про залишення без розгляду позовної заяви. В обґрунтування клопотання посилалася на те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, на підставі п.п.1-3, п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши клопотання та думку представника відповідача, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Так, пунктом 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представництво за своєю природою це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади.

Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини першої статті 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Згідно з частиною другою статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини сьомої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно позовної заяви представник товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» - Журавльов С.Г. звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 арбаз на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» суму заборгованості в розмірі 35 207,73 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 9 998,08 гривень; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 25 209,65 гривень; стягнути з ОСОБА_1 арбаз на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 гривень; на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 11 200,00 гривень.

На підтвердження повноважень, щодо здійснення представництва інтересів ТОВ «ФК ЕВРОКРЕДИТ», адвокат Журавльов С.Г. надав суду: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань найменування юридичної особи АО «АЛЬЯНС ДЛС»; договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01 липня 2025 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЕВРОКРЕДИТ» та АО «АЛЬЯНС ДЛС», довіреність у порядку передоручення від 11.08.2025р. від Маслюженко М.П. на ім`я Журавльова С.Г., ордер серія АЕ №1414107 від 11 серпня 2025 року на надання правничої допомоги Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЕВРОКРЕДИТ» на підставі договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01 липня 2025р. адвокату Журавльову С.Г.

В контексті наведеного суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що матеріали справи містяться ордер серії АЕ №1414107 від 11 серпня 2025 року, відповідно до якого адвоката Журавльова С.Г., як члена Адвокатського об`єднання «Альянс ДЛС», уповноважено здійснювати представництво Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» в усіх місцевих судах, всіх апеляційних судах та Верховному Суді.

За таких обставин загальна вказівка в ордері серії АЕ №1414107 від 11 серпня 2025 року, представленому до суду, про те, що адвокат Журавльов С.Г., яким в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» подано в суд позовну заяву до ОСОБА_1 арбаз про стягнення заборгованості, має право реалізовувати свої повноваження в усіх судах України, є належним підтвердженням наявності в адвоката повного обсягу повноважень на здійснення представництва позивача.

Інші доводи представника відповідача зазначені в клопотанні не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, повноваження представника позивача перевірялися судом під час вирішення питання про прийняття заяви до провадження, є належним чином підтвердженими та відповідають вимогам закону.

Суд звертає увагу, що у судовій практиці добросовісність, з одного боку, розглядається як фундаментальна засада цивільного судочинства (принцип), з іншого як стандарт певної поведінки, і, серед іншого, добросовісність розглядається через такий аспект, як належне здійснення цивільних процесуальних прав та обов`язків. Існує чотири складові цього принципу: заборона зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2, частини першої статті 44 ЦПК України); вимога добросовісного виконання процесуальних обов`язків (частина перша статті 44 ЦПК України); процесуальний естопель або доктрина заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium); заборона чинити інші протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя (введення суду в оману, використання втрачених процесуальних можливостей).

Поряд з цим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 04 грудня 1995 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Також ЄСПЛ зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення ЄСПЛ у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29).

При цьому ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №11-989заі18) згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду, з підстав, порушених представником відповідача, у заяві про залишення позову без розгляду. Тому у задоволенні заяви представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 44, 257, 258-261 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача Сологубовської А.Е. про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 арбаз про стягнення заборгованості без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 29.06.2026.

Суддя Л. В. Калиновська