Ухвала суду № 137833949, 30.06.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1847/26

Провадження № 2/615/727/26

У Х В А Л А

30 червня 2026 року м. Валки

Суддя Валківського районного суду Харківської області Логвінов А.О., розглянувши питання можливості відкриття провадження у справі

за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )

до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )

про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Єлісєєву Надію Олексіївну, звернувся до Валківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить розірвати шлюб, що був зареєстрований між ним та відповідачем 16 липня 2019 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Валківському та Коломацькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 66.

Перевіривши матеріали позовної заяви на відповідність вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, встановлено наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 331,20 грн.

У позовній заяві зазначений перелік додатків, серед яких вказано про доручення до позовної заяви доказу сплати судового збору, однак фактично до позовної заяви не було долучено доказів сплати судового збору, що підтверджується актом, складений 29 червня 2026 року.

Також, у позовній заяві зазначається, що позивач має статус учасника бойових дій, а тому звільнений від сплати судового збору.

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).

У цьому приписі немає вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій і прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору, але є вказівка на те, що мова йде про справи, які стосуються порушення їхніх прав саме як учасників бойових дій.

Ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань (частина друга статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет і підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб із урахуванням положень статей 12 і 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (близький за змістом висновок щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» сформульований у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 і від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17).

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою про розірвання шлюбу, що не стосується питань, пов`язаних із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій із урахуванням положень статей 12 і 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно, позивач не є звільненим від сплати судового збору та має його сплатити на загальних підставах.

Посилання у позовній заяві на висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі від 03 липня 2024 року у справі № 567/79/23, є безпідставними, з огляду на таке.

Так, ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі № 567/79/23 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 567/79/23.

Із змісту вказаної ухвали убачається, що Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що необхідним є значно ширше тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір та встановлення однозначного його розуміння, у зв`язку з чим є необхідність відступити від правового висновку Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, залишеного без відступу від нього її постановою від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, у інших постановах Верховного Суду (наприклад, від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17, від 04 травня 2020 року у справі № 314/3549/17, від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц, від 24 листопада 2021 року у справі № 761/1004/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 521/17186/20, від 04 травня 2022 року у справі № 373/86/21 тощо) шляхом вищезазначеного уточнення, що є необхідним для розвитку сталої, однозначної та зрозумілої судової практики у питаннях справляння судового збору за позовами учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року справу № 567/79/23 повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду, при постановленні вказаної ухвали, не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.

Зокрема було зазначено, що згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».

Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається.

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що саме по собі періодичне передання їй на розгляд справ для вирішення однієї і тієї ж проблеми за відсутності обґрунтованих підстав та лише з мотивів незгоди з раніше сформульованими Великою Палатою Верховного Суду висновками не сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності (див., зокрема, ухвалу від 19 жовтня 2023 року у справі № 465/5184/14-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовна заява, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України, має бути залишена без руху.

Для усунення недоліків даної позовної заяви позивачу необхідно надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 331,20 грн за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Валки/22030101, код ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA178999980313101206000020591, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Валківський районний суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа), або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунуті у строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо визначення розміру судового збору, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. У іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Логвінов