Постанова № 137833766, 29.06.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1924/26

3/215/894/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку ПП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2026 року приблизно о 21 год. 20 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повторно вчинив домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_2 , що виразилось в умисних діях фізичного та психологічного характеру, а саме: хапанні за руки, їх виламуванні, висловлюванні нецензурною лайкою та погрозах застосування фізичного насильства. Унаслідок зазначених дій було завдано шкоди фізичному та психічному здоров`ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, заперечував проти обставин, викладених у протоколі, зазначив, що вказаних дій не вчиняв.

Зазисник ОСОБА_1 адвокат Севостьянова І.Г. підтримала позицію останнього, зазначивши, що саме по собі вживання нецензурної лайки на адресу доньки ОСОБА_2 автоматично не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, позаяк ці дії неминуче мають потягти за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого. З фабули протоколу не простежується факт того, що конфліктна ситуація (дії ОСОБА_1 ) викликала у постраждалої ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоду її психічному здоров`ю, тощо. Відсутність доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку. З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Тому просила провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_2 до суду з`явилась і пояснила, що коли вони прийшли із матір`ю з роботи ОСОБА_1 вдома не було. Він прийшов пізніше і вже був у нетверезому стані. Потім він почав лаятись із матір`ю. Вона разом із останньою пішли у спальню, а ОСОБА_1 за ними, не припиняючи виясняти стосунки. Потім він підійшов та замахнувся на матір і потерпіла стала між ними, захищаючи матір, внаслідок чого він спрямував свої дії на неї (вхопив і викручував її за руку, намагаючись вдарити). В подальшому вона виштовхнула ОСОБА_1 із спальні і зачинила двері. Проте останній продовжував стукати у двері, поки не почув, що ОСОБА_2 викликає поліцію. Потім він, погрожуючи, що вони пошкодують за це, ліг спати. Потерпіла додала, що викликала поліцію, оскільки не знала, чим це все може закінчитися.

Свідок ОСОБА_3 , який є сусідом ОСОБА_1 , пояснив, що останній йому зателефонував пізно ввечері і попросився переночувати, оскільки його рідні викликали поліцію і йому винесли припис на 10 днів. Свідок додав, що прийшов додому десь о 20-й чи 21-й годині, криків чи сварок із сусідньої квартири не чув, звідти лунали тільки голосні розмови. Зазначив, що того вечора ОСОБА_1 був трохи випивши.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 та наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується відомостями у протоколі про адміністративне правопорушення від 11.03.2026 (а.с. 3); заявою ОСОБА_2 (а.с.4); письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.5); копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с.6-6 на звороті); копією термінового заборонного припису стосовно кривдника (а.с.7); рапортом (а.с.8); відеозаписом події (а.с.9); довідкою адмінпрактики, відповідно до якої ОСОБА_1 09.01.2026 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 10).

Так, у процесі розгляду справи знайшли підтвердження доказами обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що 11.03.2026 року приблизно о 21 год. 20 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повторно вчинив домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_2 , що виразилось в умисних діях фізичного та психологічного характеру, а саме: хапанні за руки, їх виламуванні, висловлюванні нецензурною лайкою та погрозах застосування фізичного насильства. Унаслідок зазначених дій було завдано шкоди фізичному та психічному здоров`ю потерпілої, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Посилання захисника на відсутність наслідків від адміністративного правопорушення, тобто не встановлено чи могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої, що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 однієї з складових об`єктивної сторони адміністративного правопорушення не є слушним з огляду на таке.

Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктами 4, 14, 17 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, під домашнє насильство психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою та погрозою фізичною розправою із застосуванням фізичного насильства щодо ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи, а саме: заявою потерпілої ОСОБА_2 , її письмовими поясненнями та поясненнями, наданими в суді.

Крім того, на відеозаписі, що долучний до протоколу та переглянутий у судовому засіданні, зафіксована поведінка ОСОБА_1 , яка включає словесні образи на адресу своєї колишньої дружини та доньки в присутності працівників поліції, що є формою психологічного насильства відносно потерпілої ОСОБА_2 ..

Судом встановлено, що дії ОСОБА_1 мають систематичний характер, він раніше вже притягався до адміністративної відповідальності, вчиняє насильство регулярно, про що свідчить довідка адмінпрактики до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; копії термінового заборонного припису та форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Невизнання своєї вини ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб захисту, оскільки обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи.

Суд погоджується з твердженням захисника про те, що конфліктні ситуації між ОСОБА_1 та його донькою ОСОБА_2 не можуть свідчити про насильство в сім`ї.

Однак у даній справі встановлено вчинення ОСОБА_1 саме домашнього насильства.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 34 КУпАП України обставини, що пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.

За таких обставин, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у межах санкцій ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 020,00 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, яке відповідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 279, 280, 281, 283-285, 287, 289, 291, 294, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020,00 (одна тисяча двадцять) гривень. (Отримувач коштів: ГУК у Тернiв.р.м.Кр.Р/Терн.р/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП): Р/Р отримувача (IBAN):UA098999980313060106000004651, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 665,60 грн. на користь держави. (Рахунок для сплати судового збору. Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, одержувач коштів (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя