Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 208/7723/26
провадження № 2-а/208/73/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2026 р. м. Кам`янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимоги на стороні позивача Міністерство Юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії у виконавчому провадженні ВП 75766121 у порядку адміністративного судочинства за статтею 287 КАС України-
ВСТАНОВИВ:
24.06.2026 року через систему «Електронний суд» позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Заводського районного суду міста Кам`янського адміністративний позов до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимоги на стороні позивача Міністерство Юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії у виконавчому провадженні ВП75766121 у порядку адміністративного судочинства за статтею 287 КАС України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 року по адміністративній справі №208/7723/26 визначено головуючого суддю Гречану В.Г.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову та доданих до нього документів, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, встановленому законом.
Аналогічні положення містяться у відповідних процесуальних кодексах, якими передбачено спеціальний порядок судового контролю за виконанням судових рішень шляхом подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця.
Із матеріалів позову вбачається, що позивач ОСОБА_2 є боржником у виконавчому провадженні. Отже, у разі незгоди з бездіяльністю або прийнятими державним чи приватним виконавцем рішенням, він повинен звертатися до суду зі скаргою у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» та відповідно до норм Цивільного Процесуального Кодексу України.
Так, відповідно до статей 447452 ЦПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця під час виконання судового рішення розглядаються судом, який видав виконавчий документ, у порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
Такий порядок є спеціальним способом судового захисту, що виключає можливість розгляду відповідних вимог у порядку адміністративного судочинства.
Правова позиція щодо юрисдикції скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, відповідно до яких такі скарги розглядаються судом, який видав виконавчий документ, у порядку судового контролю за виконанням судових рішень, що виключає їх розгляд за правилами адміністративного судочинства.
Європейський суд з прав людини у справах «Hornsby v. Greece», «Burdov v. Russia», «Fuklev v. Ukraine» наголошує, що право на справедливий суд за статтею 6 Конвенції включає обов`язковість та ефективність виконання судових рішень як невід`ємну складову судового захисту.
Таким чином, позивач ОСОБА_2 у даному випадку обрав неналежний спосіб судового захисту, звернувшись до суду з адміністративним позовом, оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Такі вимоги можуть бути вирішені місцевим загальним судом, який видав виконавчий документ, шляхом розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.
Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 суд зазначає, що оскаржувані дії державного виконавця щодо опису та арешту майна вчинені у межах виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, здійснюються у порядку судового контролю, в порядку ст. 447-453 ЦПК України, до суду, який видав виконавчий документ.
Зазначений процесуальний механізм є спеціальним способом судового захисту прав та інтересів осіб у виконавчому провадженні та виключає можливість оскарження відповідних дій виконавця шляхом звернення до адміністративного суду.
Вказаний порядок виключає можливість застосування адміністративного судочинства, оскільки спір не має характеру публічно-правового спору, визначеного статтею 19 КАС України.
Окрім того, наявність родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 , та позивачем по справі ОСОБА_2 (сином позивача), який є боржником у виконавчому провадженні не змінює правової природи спірних правовідносин та не зумовлює їх розгляд за правилами адміністративного судочинства.
При цьому статус позивача як особи, яка не є стороною виконавчого провадження, не змінює правової природи спірних правовідносин, оскільки захист можливих порушених майнових прав здійснюється у порядку цивільного судочинства шляхом подання скарги або позову про виключення майна з опису та арешту.
Таким чином, правовідносини, що виникають у зв`язку із вчиненням виконавчих дій щодо опису та арешту майна в межах примусового виконання судового рішення, ухваленого у порядку цивільного судочинства, не є публічно-правовим спором у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі, якщо позивачка ОСОБА_1 вважає, що її майно незаконно описано чи арештовано, вона з метою захисту своїх прав,має право в порядку цивільного судочинства звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою або позовом про виключення майна з опису та арешту.
Європейський суд з прав людини у справах «Hornsby v. Greece» (1997), «Burdov v. Russia» (2002), «Fuklev v. Ukraine» (2005) наголошує, що право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, включає не лише ухвалення судового рішення, але й його ефективне та обов`язкове виконання як невід`ємну складову права на судовий захист.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що між позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та відповідачем існує публічно-правовий спір, який підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
\
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку з чим відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 5, 19, 170, 171 КАСУ України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимоги на стороні позивача Міністерство Юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії у виконавчому провадженні ВП 75766121 у порядку адміністративного судочинства за статтею 287 КАС України відмовити.
Роз`яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного (приватного) виконавця під час виконання судового рішення здійснюється шляхом подання скарги до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, встановленому процесуальним законом або ж, у разі, якщо особа, яка не є стороною виконавчого провадження, вважає, що її права та законні інтереси порушені діями державного виконавця чи останній безпідставно здійснив опис чи арешт його майна, він може звернутися з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею за правилами, встановленими ст.ст.293-295 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .
Суддя В.Г. Гречана
Судове рішення № 137833163, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 29.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 208/7723/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: