Ухвала суду № 137832135, 30.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/26163/26

Провадження № 2/947/6066/26

УХВАЛА

30.06.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

25.06.2026 року до Київського районного суду м. Одеси в електронній формі через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якій позивачка просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), право спільної сумісної власності на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 30,70 кв.м., житловою площею 16,60 кв.м., право власності на яку зареєстровано згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого 16.11.2020 за р. № 3910 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Образцовою Т.А.;

- та здійснити поділ цієї квартири, визнавши право власності по 1/2 частини квартири за кожним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Оглянувши позовну заяву, суддя дійшла до висновку про залишення заяви без руху, з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Поряд з цим, звернення до суду в порядку цивільного судочинства здійснюється з дотриманням вимог ЦПК України.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Оглянувши матеріали справи, суддею встановлено, що позивачкою визначено ціну позову в сумі 573865,00 грн. та надано квитанцію на підтвердження сплати судового збору за пред`явленим позовом в сумі 4590,92 грн.

Перевіряючи вірність сплаченого позивачем судового збору, суд зазначає наступне.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем у позовній заяви в одному абзаці викладено декілька вимог: вимогу немайнового характеру заявлену до одного відповідача про визнання майна спільної сумісною власністю подружжя та вимогу майнового характеру про поділ належної сторонам на праві спільної сумісної власності квартири шляхом визнання за кожним з них право власності у рівній частці.

Ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328,00 гривень.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви: немайнового характеру справляється у розмірі 1331,20 коп.; майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1331,20 грн. та не більше 16640,00 грн.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Приймаючи викладене, враховуючи подання позивачем позовної заяви до суду в електронній формі, за пред`явленим позовом підлягає сплаті судовий збір: за вимогою немайнового характеру, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, в сумі 1064,96 грн. (1331,20*0,8 = 1064,96), та за вимогою майнового характеру в сумі, що дорівнює 1 відсотку ціни позову, але не менше 1331,20 грн. та не більше 16640,00 грн., з застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8.

Визначаючи розмір судового збору за пред`явленим позивачкою позовом за вимогою майнового характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити також ціну позову.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у тому числі у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Водночас, у п.57 зазначеної вище постанови Великою Палатою Верховного Суду викладено висновок, згідно якого до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 495/1706/16-ц, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

За положеннями ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у цьому Законі майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Отже, оскільки звернення стягнення на майно належить до процедури реалізації нерухомого майна, від так до форми використання останнього, суд доходить до висновку, що вимоги позивачки про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та про звернення стягнення на нерухоме майно, належить до вимог майнового характеру.

Оглядаючи матеріали справи за пред`явленим позовом, вбачається, що позивачкою заявлено вимогу про поділ нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 , та визначено ціну позову в сумі 573865,00 грн.

До позову позивачкою надано звіт №170626-003 від 17.06.2026 року у відповідності до якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 , становить в сумі 1147730,00 грн., а її частка в сумі 573865,00 грн.

Отже, судом встановлено, що визначена позивачкою ціна позову дорівнює ринковій вартості частки спірної квартири, ані загальної її ринкової вартості.

Однак, ціна позову у даній справі повинна відповідати ринковій вартості станом на день звернення до суду з цим позовом усьому нерухомому майну квартирі АДРЕСА_2 , яке підлягає поділу між сторонами у справі.

За наслідком чого, суд доходить до висновку, що вірною ціною позову за пред`явленим позовом в частині вимоги майнового характеру є розмір ринкової вартості квартири АДРЕСА_2 , який у відповідності до поданих позивачкою до позову документів становить в сумі 1147730,00 грн.

У зв`язку з чим, за пред`явленим позовом за вимогою майнового характеру, приймаючи подання позовної заяви в електронній формі та застосування понижуючого коефіцієнту 0,8, підлягає сплаті судовий збір в сумі 9181,84 грн. (1147730*1/100 = 11477,30; 11477,30*0,8 = 9181,84).

За наслідком чого, суд доходить до висновку, що в цілому за пред`явленим позовом, що містить одночасно вимоги майнового і немайнового характеру підлягає до сплаті судовий збір, з урахуванням понижуючого коефіцієнту, в загальному розмірі 10246,80 грн. (11477,30 + 1331,20 = 12808,50; 12808,50 * 0,8 = 10246,80).

На підставі чого, суд доходить до висновку, що позивачкою не в повному обсязі сплачено судовий збір, а недоплата судового збору за пред`явленим позовом становить в сумі 5655,88грн. (10246,80 4590,92 = 5655,88).

За наслідком чого, позивачеві необхідно надати до суду документи на підтвердження доплати судового збору за подання до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру, який підлягає до доплати, з урахуванням вже сплаченої позивачкою суми судового збору і з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за наслідком подання позовної заяви в електронній формі, в сумі 5655,88 грн.

Суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Суд роз`яснює, що у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відповідний орієнтовний розрахунок судових витрат.

Роз`яснити позивачу, що у разі надання до суду додаткових документів до заяви, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати також належні докази на підтвердження надсилання копій таких документів іншим учасникам справи, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Суд зазначає стороні позивача, що у відповідності до положень ч. 9 статті 43 ЦПК України, якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 43, 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в п`ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.