Постанова № 137831640, 30.06.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/7147/26

Провадження № 3/646/1387/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Чорна Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного Управління Національної поліції у Харківській області Харківського районного управління поліції №1 відділу поліції №1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 15.05.2026 р. о 10 год 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно ОСОБА_2 , а саме: штовхав, через що остання вдарилася головою об дерев`яну дверну раму.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість своєчасно дізнатись про день та час судового засідання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

При розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, законом не встановлено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно суду не надано права у разі ухилення від явки на виклик судді цю особу піддати приводу органом внутрішніх справ (Національною поліцією).

За даних обставин суддя вважає, що неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що він був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

На підставі положень ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення саме на посадову особу, яка його складає, покладається обов`язок надання суду доказів на підтвердження того правопорушення, яке зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення.

Адміністративним порушенням відповідно до ст. 173-2 КУпАП визнається вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.

Згідно ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Водночас, фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється в тому числі і на осіб, які спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведений матеріалами справи, зокрема даними, що містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №161181 від 15.06.2026 року;

- у поясненнях ОСОБА_2 ,

- у поясненнях ОСОБА_1 ,

-у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення, зареєстрованому за №7810 від 16.05.2026 року;

В протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за якою складено протокол.

За результатами дослідження в судовому засіданні доказів, що містяться в матеріалах справи, жодних сумнівів щодо наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та доведеності винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні у суду не виникло.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП в провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись статтями 173-2, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Реквізити для сплати штрафу на користь держави: рахунок отримувача UA558999980313030106000020649, код отримувача: 37874947, отримувач: ГУК у Харківській області, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,у дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору на користь держави: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт з таблиці ставок судового збору 5.

На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення до виконання постанови в частині стягнення штрафу 3 місяці.

Строк пред`явлення до виконання постанови в частині стягнення судового збору 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Б.М.Чорна