Ухвала суду № 137831570, 30.06.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/7716/23

Провадження № 1-кп/644/419/26

30.06.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова кримінальне провадженняза обвинувальним актом, внесеним до ЄРДР за №22022220000002911 від 16.09.2022 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с.Зеленодільськ Опостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, що проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 111-1 КК України,-

УСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м. Харкова знаходиться відповідний обвинувальний акт.

11 липня 2026 року закінчується строк тримання обвинуваченого під вартою, розгляд справи не закінчений.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», без визначення застави.

І. Позиція сторони обвинувачення

В цілому, по суті, клопотання сторони обвинувачення обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років. Усвідомлюючи, що за результатами судового розгляду його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, що тягне за собою негативні наслідки у вигляді застосування санкції, передбаченої ч. 6 ст. 111-1 КК України, а також з урахуванням обставин справи, та в контексті моральності, характером особи обвинуваченого останній може умисно ухилятися від явки до суду або переховуватись від суду, або продовжити злочинну діяльність.

Необхідність у продовженні стосовного обвинуваченого застосованого запобіжного заходу, обумовлена наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які не зменшилися та вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Отже, на думку сторони обвинувачення, існує ризик, що обвинувачений, опинившись на волі, продовжить вчиняти діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, співпрацювати з державою-агресором, у тому числі й у взаємодії з іншими зрадниками та колаборантами.

Крім того, прокурор нагадує, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, прокурор вважає, що найбільш доцільним є застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а інший, більш м`який, запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та запобігти наведеним вище ризикам.

ІІ. Позиція сторони захисту

Сторона захисту проти клопотання прокурора заперечувала, стверджуючи, що аргументи прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України щодо можливої неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого є лише припущенням без підкріплення зазначених обставин належними і допустимими доказами. Захисник просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки є усі умови для цього чи застосувати заставу. Посилається на тривалість перебування обвинуваченого під вартою без альтернативного запобіжного заходу, що суперечить практиці Європейського Суду.

Обвинувачений підтримав захисника.

ІІІ. Мотиви Суду

Вирішуючи зазначене клопотання сторони обвинувачення, Суд виходить з того, що підставою, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу в тому числі у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри, а також ризиків, які дають достатні підстави Суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що перелічені в диспозиції частини першої ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

Суд звертає увагу, що аргументи прокурора щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не змінилися з моменту розгляду відповідного клопотання .

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.02.2023 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, який неодноразово був подовжений. Останній раз ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова строком до 11.07. 2026 року.

В судовому засіданні захисник заперечував щодо задоволення клопотання з підстав недоведеності існування ризиків, і добросовісну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування, а також наявність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, а також недоведеність винуватості.

Мотиви Суду стосовно продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно обвинуваченого були неодноразово викладені у ухвалах суду щодо продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу.. Такі мотиви Суд вважає вичерпними, входячи із наведених аргументів сторін кримінального провадження.

Отже Суд дотримується раніш викладеного висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та зможе запобігти ризикам, вказаним у ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, Суд розуміє, що саме існування «обґрунтованої підозри» та вагомість доказів, які її підтверджують (враховуючи і не порушуючи презумпцію невинуватості), а також тяжкість покарання не можуть бути єдиними підставами для продовження строку тримання під вартою, а тому такі обставини мають розглядатися в сукупності з іншими.

В цьому контексті Суд погоджується з прокурором, що необхідно враховувати те, що обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України, об`єктом яких є суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, конституційний лад, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, обороноздатність країни.

Статтею 183ч.4 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

З урахуванням вимог ч.4ст.183 КПК України суд не визначає заставу в даному випадку.

ІV Висновки Суду щодо клопотання

Суд вважає, що прокурором дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», в тому числі доведено існування ризиків вчинення обвинуваченим дій, які можуть перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження або ж створитимуть загрозу суспільству.

Виходячи з перелічених обставин у сукупності Суд зауважує, що в даному випадку (виходячи з позиції сторін і ступеню доведеності обставин) обґрунтована наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого без визначення застави.

З цих підстав, керуючись статтями 176-178, 183, 197, 199, 331, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.6 ст.111-1 КК України - до 28 серпня 2026 року включно без визначення застави.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченому які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя: ОСОБА_1