Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 643/16596/25
Провадження № 2/643/1416/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Харченко А.М.
за участю секретарів Риндіч О.Б., Пантак В.О.
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , треті особи Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області, про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням,
в с т а н о в и в:
26.09.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , в якій просив визнати таким, що втратив право користування службовою квартирою та зняти з реєстрації місця проживання неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати, що зняття з реєстрації не порушує житлових прав неповнолітньої дитини, оскільки вона з 2018 року проживає за межами України. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він користується квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , яка була надана позивачу як службова під час проходження військової служби. Рішенням Харківської міської ради № 136 від 19.03.2025 зазначена квартира виведена з числа службових, що надає позивачу право на її приватизацію. У квартирі зареєстрований неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Його законним представником є мати ОСОБА_2 , з якою шлюб розірвано 02.04.2018 рішенням Московського районного суду м. Харкова. ОСОБА_4 знята з реєстрації в спірній квартирі рішенням Московського районного суду м. Харкова 30.07.2019. 23.01.2018 син позивача ОСОБА_5 був вивезений з України та на територію України більше не повертався. З 2019 року дитина з матір`ю проживає в м. Калінінград. З того часу колишня дружина перешкоджала спілкуванню з сином і з сином позивач не спілкується. З фото відомо, що дитина ходила до дитячого садка в м. Калінінграді, потім до школи. В лютому 2025 року позивач виявив в соціальних мережах, що ОСОБА_6 є кадетом морського корпусу рф. Позивач вважає зазначене насміханням над ним, оскільки він є учасником бойових дій і приймав участь у війні проти рф з 2015 року. В 2024 році позивач звільнився з військової служби внаслідок поранення. Факт наявності реєстрації дитини в квартирі, порушує права позивача на розпорядження житлом.
Ухвалою суду від 02.10.2025 відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 20.01.2026 вилучено з числа третіх осіб Службу у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради та залучено в якості третьої особи Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на вищенаведене, та просив позов задовольнити. Крім того, зазначив, що він є інвалідом третьої групи, колишня дружина з сином виїхали за межі України ще у 2018 році, він намагався спілкуватися з сином, передав йому мобільний телефон. Однак син на зв`язок не вийшов і з 2019 року вони не спілкувалися. З фото в соціальних мережах вбачається, що ОСОБА_4 мешкає з їхнім спільним сином в м. Калінінград та народила в іншому шлюбі другу дитину.
Третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради через систему «Електронний суд» направили суду клопотання, в якому просили розглядати справу за відсутності представника третьої особи та висновок про недоцільність визнання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа - Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області, про час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, пояснення щодо позовних вимог позивача не надали, в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили.
Відповідач ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , в судове засідання на неодноразові виклики не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася своєчасно та належним чином, зокрема через оголошення на офіційному сайті Судової влади України. Суд визнає неявку відповідача неповажною і зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до копії ордеру №62118 на службове житлове приміщення, виданого 23.10.2006 року, ОСОБА_1 на право заняття службового житлового приміщення, житловою площею 18,7 кв.м., що складається з однієї кімнати за адресою: АДРЕСА_2 . Підстава видачі ордера: рішення районного виконавчого комітету №585 від 20.10.2006 р.
Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 25.02.2019року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02.04.2018 року, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до Витягу з протоколу №6 від 30.07.2018року, пункт №3 засідання житлової комісії Харківського прикордонного гарнізону, було вирішено внести зміни до облікових житлових справ військовослужбовця Харківської ОАЕ майора ОСОБА_1 , на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.04.2018 року, виключити зі складу його родини колишню дружину ОСОБА_2 . Склад сім`ї військовослужбовця змінити на дві особи (заявник, син ОСОБА_6 , 2013р.н.).
Зазначені факти встановлені рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30.07.2019 року, яким визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування службовим житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене рішення до цього часу ніким не оскаржене.
Згідно з ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 19.03.2025 № 136 Про виключення житлової площі з числа службових та визнання наймачами їх мешканців, виключено житлову площу із числа службової підприємств, організацій та установ: ІНФОРМАЦІЯ_4 : однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 . Визнано ОСОБА_1 наймачем однокімнатної квартири АДРЕСА_3 зі складом сім`ї 2 особи: ОСОБА_1 наймач, ОСОБА_3 син.
Згідно з Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою АДРЕСА_1 , станом на 29.09.2025 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Витягу з наявною у Базі інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 01.01.2018 по 31.03.2025, наданого Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 31.03.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув кордон України ТЗ 836 Харків-Мінськ. Іншої інформації не має.
Останнє відоме місце проживання дитини в 2019 році м. Калінінград, рф.
Згідно з копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк дії зазначеного документу закінчився 27 травня 2020 року.
Також позивачем на підтвердження того, що законний представник з сином проживають в іншій країні надано копії фотокарток сина позивача та колишньої дружини.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача, за ним зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців. При відсутності понад шість місяців з поважних причин, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено.
Згідно з ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Крім того, відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, як убачається із вказаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: позбавлення права власності на житлове приміщення; позбавлення права користування житловим приміщенням; визнання особи безвісно відсутньою; оголошення фізичної особи померлою.
Отже, виходячи з того, що вказаний Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Тому, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з цим одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою та про оголошення фізичної особи померлою.
Поштова кореспонденція, неодноразово направлена судом на адресу реєстрації відповідача на ім`я його законного представника за період з жовтня 2025 року по травень 2026 року, повернута без вручення за відсутністю адресата, що також може свідчити про непроживання відповідача у квартирі.
Згідно з ч.3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Відомості про те, що мати дитини ОСОБА_2 цікавиться спірним житлом, збереженням за ним будь-якого зв`язку відсутні.
Також, не встановлено, що спірну квартиру законний представник з дитиною залишили вимушено, що їм чинилися перешкоди в користуванні зазначеною квартирою, що протягом строку не проживання на зазначеній житловій площі ними вживалися будь-які заходи щодо реалізації свого права на користування спірною квартирою, зокрема, фактів звернення до правоохоронних органів щодо захисту своїх прав чи інтересів або з позовом про усунення перешкод у користуванні спірним приміщенням (вселення) до суду.
Наявність поважних причин, з якими чинне законодавство України пов`язує можливість збереження житлового приміщення за відповідачем, судом також не встановлено.
Статтею 242 ЦК України встановлено, що батьки є законними представниками своїх малолітніх та/чи неповнолітніх дітей.
Враховуючи те, що неповнолітній відповідач більше шести місяців не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , виїхав у 2018 році разом із законним представником за межі України, суд вважає встановленим, що відповідач понад шість місяців не проживає у зазначеній квартирі без поважних причин, у зв`язку із чим є таким, що втратив право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності понад встановлені строки, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо визнання, що зняття з реєстрації не порушує житлових прав неповнолітньої дитини, оскільки вона з 2018 року проживає за межами України, суд відмовляє, оскільки дані обставини є предметом розгляду цього позову.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 258, 259, 264-265, 268, 274, 280-282 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Зняти неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення буде складений протягом п`яти днів.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження Івано-Франківська область, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради: м. Харків, вул. Чернишевська, 55
Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Римарська, 24.
Суддя Харченко А.М.
Судове рішення № 137831428, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 13.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 643/16596/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: