Рішення № 137831113, 30.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5652/26

Провадження № 2/638/6526/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Смирнова В.А.

за участі секретаря судового засідання Євженко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулося до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги відповідно до договорів факторингу за кредитним договором № 28508188, зобов`язання за якими відповідач належним чином не виконував, через що у нього утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 23 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом. Призначено судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2026 року витребувано інформацію з АТ «Універсал Банк».

На виконання ухвали суду від 23.04.2026 від АТ «Універсал Банк» 10.06.2026 надійшла витребувана інформація.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника, вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідач, повторно не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ухвали суду від 30 червня 2026 року, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує слухати справу за відсутності Відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду встановлено, що 21.03.2021 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Фінансова компанія» Ірбіс» договір про надання фінансового кредиту № 28508188 (далі договір), відповідно до якого Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 6000 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховуються в наведеному графіку в п. 3.1.1 та становить 3% відсотків за день від суми наданого Кредиту, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти.

Відповідно до п.п. 3.1.1, 4.1, 4.2 Договору кількість днів користування 18; проценти а кожен день в грошовому та процентному значенні - 3%; Загальна сума процентів за весь період користування кредитом та річна процентна ставка 3 240 (1080%). Видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки. Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 08.04.2021 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Згідно з листа ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № № КД-000013288/ТНПП від 03.12.2025 підтвердила прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «ФК «ІРБІС» (код за ЄДРПОУ 42427514) відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ05-11-20/1 від 05.11.2020 року, укладеного між Установою та ТОВ «ФК «ІРБІС» та ЗАВЕРШЕННЯ НАСТУПНИХ ПЛАТІЖНИХ ОПЕРАЦІЙ: 1) Дата 21.03.2021 року; 2) Номер платежу в системі Компанії: 66d33b50-63bc-4d6a-9ce7-21e32c776fc0; 3) Сума 6000.00 грн.; 4) Номер картки Отримувача: НОМЕР_1 .

Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_1 (РНО1КПП: НОМЕР_2 1 81) було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_3 .

З руху коштів (виписка) за картковим рахунком від 26.05.2026, наданого АТ «Універсал Банк» вбачається надходження грошових коштів у розмірі 6 000 грн 21.03.2021.

01 вересня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» було укладено Договір факторингу №01092025/01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1). Сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція відступлення Прав Вимоги за цим Договором не є забезпечувальним відступленням. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором (п. 2.2). Перехід Права вимоги: Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору (п. 4.1).

Відповідно до платіжної інструкції № 6054383 від 02.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Позика» перерахувало на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» грошові кошти у розмірі 3490472,17 грн. Призначення: оплата суми фінансування згідно з Договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року. Без ПДВ.

Згідно з Витягом із Додатку №1 до Договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Позика» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 28508188 від 21.03.2021 у загальні сумі 11 400 грн, з яких сума заборгованості за тілом 6 000 грн, сума заборгованості за відсотками 5 400 грн.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором № 28508188 від 21.03.2021, наданим позивачем заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.05.2021 становить 11 400 грн, з яких сума заборгованості за тілом 6 000 грн, сума заборгованості за відсотками 5 400 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 сформував висновок, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 28508188 від 21.03.2021, шляхом підписання останнього електронним підписом (одноразовим ідентифікатором izzj705f), чим підтвердив свою згоду на укладення договору та погодився з усіма його умовами, що підтверджує факт досягнення сторонами згоди щодо істотних умов правочинів, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 1050 ЦК України).

Суд встановив, що первісний кредитор надав кредит ОСОБА_1 шляхом перерахування на її рахунок суми кредиту, тобто виконали свої зобов`язання з надання коштів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 28508188 від 21.03.2021, відповідно до договорів факторингу, а тому, з останньої дати відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Позика» стало виключним та єдиним кредитором за вказаним кредитним договором.

З розрахунку, наданих позивачем вбачається, що ОСОБА_2 має заборгованість: за кредитним договором № 28508188 від 21.03.2021 в сумі 11 400 грн.

Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання боржнику коштів у користування, однак в порушення умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останньої перед позивачем утворилась заборгованість

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявленої позивачем вимоги щодо стягнення заборгованості за договорами.

Суд, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами у розмірі 11 400 грн.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Крім того, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 5 500 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):

- договір № 39493634 про надання правової допомоги від 02.01.2026, укладений між ТОВ «ФК «Позика» та ФОП Лівак І.М.;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №841;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_3 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги, відповідно до якого загальний вартість робіт складає 5 500 грн.

- акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026. Загальна вартість наданих послуг складає 5 500 грн.

Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 759/17885/19 сформовано висновок, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п`ятої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд враховує, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмету спору. При цьому справа, що розглядається не є складною (предметом є стягнення кредитної заборгованості, яка не потребує формування складної правової позиції). А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, що, враховуючи дані, конкретні обставини справи, є підставою для часткової відмови у задоволенні таких вимог 5 500 грн, а до стягнення підлягає сума у розмірі 3 000 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження юридичної особи: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за Кредитним договором № 28508188 від 21.03.2021 в сумі 11 400 (одинадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження юридичної особи: Київська обл., м. Бровари, вул. симона Петлюри, буд. 21/1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження юридичної особи: Київська обл., м. Бровари, вул. симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.А. Смирнов