Вирок № 137831110, 30.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3844/26

Провадження №1-кп/638/1405/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Шевченківський райсуд м. Харкова у складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12024221200002587 від 16.12.2024 з обвинувальним актом у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у с. Черкаська Лозова, Харківського району, Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, військовозобов`язаного, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,

за участю :

прокурора ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілої ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

підсудного ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_4 16 грудня 2024 року, близько 06 години 10 хвилин керував технічно справним автомобілем марки «BA3-21083» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався по пр-ту Перемоги зі сторони пр-та Людвіга Свободи в напрямку вул. Клочківська в Шевченківському районі м. Харкова, зі швидкістю близько 50 км/год.

Під час руху, під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований в районі перехрестя пр-та Перемоги та вул. Ахсарова в м. Харкові, підсудний ОСОБА_4 , не вжив усіх необхідних для забезпечення безпеки при проїзді пішохідного переходу, не вжив заходів щодо зменшення швидкість руху та зупинки перед пішохідним переходом керованого ним транспортного засобу - автомобіля, об`єктивно маючи таку технічну можливість, для надання дороги потерпілій ОСОБА_6 та запобігання дорожньо-транспортної події, яка в той час по пішохідному переходу перетинала проїжджу частину зліва направо відносно руху автомобіля по ходу його руху, чим грубо порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно до якого :

- п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби, зупинитися, щоб надати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»; та скоїв наїзд на потерпілу ОСОБА_6 .

Внаслідок дорожньо-транспортної події, від дії зазначеного транспортного засобу, під керуванням підсудного ОСОБА_4 та здійснення наїзду на потерпілу ОСОБА_6 , останньої були заподіяну тілесні ушкодження, а саме: закриті уламкові переломи обох кісток правої та лівої гомілки у верхній третині зі зміщенням, які відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Порушення підсудним ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, перебувають у прямому причинному зв`язку з подією та її наслідками, а саме заподіяння потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесного ушкодження.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України визнав повністю та пояснив, що він 16.12.2024, близько 06:00 години ранку керував технічно справним автомобілем марки «BA3-21083» р.н. НОМЕР_1 , та рухався по пр-ту Перемоги зі сторони пр-та Людвіга Свободи в напрямку вул. Клочківська в м. Харкова, зі швидкістю близько 50 км/год. При зазначених в обвинувальному акті обставинах, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу на перехресті пр-та Перемоги та вул. Ахсарова в м. Харкові, він не бачив потерпілу ОСОБА_6 , яка в той час перебувала на пішохідному переході, так як попереду нього був автомобіль. Однак він відволікся та в порушення вимог Правил дорожнього руху України, не переконався у безпеці своїх дій, виїхав на пішохідний перехід та здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_6 , яку побачив в останню мить перед наїздом, внаслідок якого останньої були заподіяні тілесні ушкодження, у зв`язку з чим її було доставлена до лікарні. Злочин вчинив у зв`язку з необережністю. Вину визнає повністю, кається у скоєному. Під час досудового розслідування він в добровільному порядку частково відшкодував потерпілій ОСОБА_6 завдану його неправомірними діями матеріальну шкоду, та в наступному зобов`язується надавати потерпілій матеріальну допомогу, до повного її відшкодування.

Оскільки підсудний ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження у судовому засіданні не оспорювали вказані вище фактичні обставини справи, суд відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи вищевикладені докази суд вважає про те, що дії підсудного ОСОБА_4 за ст. 286 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно, так як він своїми необережними діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При визначенні підсудному ОСОБА_4 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого кримінального правопорушення-необережного нетяжкого злочину, данні про особу підсудного, який раніше судимим не був та до кримінальної відповідальності не притягувався, на диспансерному обліку в ОНД та МПНД не перебуває, не працює, за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони, має постійне місце мешкання, міцні сімейні, родинні та соціальні зв`язки, має посвідчення водія за відповідними категоріями керування транспортними засобами, під час керування зазначеним транспортним засобом перебував у тверезому стані, що підтверджується висновком КЗОЗ ОНД від 17.12.2024 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, страждає на низку хронічних захворювань, у зв`язку з чим потребує відповідного лікування. (а.с.а.с. 43, 44, 45-48, 49, 60, 61, 69, 70, 71, 72)

У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_4 судом визнається : щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність призначити підсудному ОСОБА_4 покарання, у межах санкцій ст. 286 ч. 1 КК України, а саме у виді обмеження волі на відповідний строк.

Однак, враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, дані які характеризують особу підсудного ОСОБА_4 , першу судимість, наявність обставин, які пом`якшують покарання підсудного-щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданого збитку та відсутність обставин, які обтяжують покарання підсудного, відношення до скоєних злочинів, обставини які є причиною вчинення злочину та наслідки протиправної діяльності підсудного, наявність міцних сімейних, родинних та соціальних зв`язків, думку потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні просила визначити міру кримінального покарання підсудному на розсуд суду, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливо без ізоляції його від суспільства, з застосування до нього положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням, та покладанням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При призначенні покарання, у відповідності до санкції ч. 1 ст. 286 КК України, передбачена обов`язкове застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на відповідний строк.

Суд вважає за необхідне у відношенні підсудного ОСОБА_4 застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на відповідний строк, виходячи з обставин кримінального провадження, даних про його особу, відношення до вчиненого злочину.

Запобіжний захід у відношенні підсудного ОСОБА_4 , на час судового провадження, не обирався.

Потерпілою ОСОБА_6 в межах кримінального провадження, цивільний позов не заявлено.

При проведенні судово автотехнічних експертиз, експертами державної спеціалізованої установи - Харківським НДЕКЦ МВС України були витрачені кошти в загальному розмірі 13880 гривен 40 копійок, які цільовим призначенням були виділені цій установі з Державного бюджету України, які судом відносяться, у відповідності зі ст. 122 КПК України, до процесуальних витрат. (а.с.а.с. 57-59).

Суд вважає, що дані документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_4 на користь держави.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського райсуду м. Харкова від 18.12.2024, відповідно до приписів ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, було накладено арешт на належний підсудному ОСОБА_4 транспортний засіб, а саме : автомобіль марки «BA3-21083» реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження. (а.с.а.с. 63-64).

Ухвалою слідчого судді Шевченківського райсуду м. Харкова від 25.07.2025 було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського райсуду м. Харкова від 18.12.2024, в частині заборони користування автомобілем. (а.с.а.с. 65-66).

Приймаючи до уваги, що вказане майно- автомобіль марки «BA3-21083» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не відповідає ознакам майна, визначеним в ч. 1 ст. 96-2 КК України, як таке, що підлягає спеціальної конфіскації, так як належить на праві приватної власності підсудному, який вчинив кримінальне правопорушення-необережний нетяжкий злочин, суд вважає за необхідне, відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати арешт щодо зазначеного майна та повернути його власнику-підсудному ОСОБА_4 за належністю.

Речові докази : автомобіль марки «BA3-21083» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває на відповідальному зберіганні у підсудного ОСОБА_4 ,-підлягає залишенню власнику ОСОБА_4 за належністю. (а.с.а.с. 62, 68-об.)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначити йому покарання на підставі цього закону, у виді 1 року обмеження волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування вказаного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід у відношенні засудженого ОСОБА_4 , на час судового провадження, не обирався.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 13880 гривен 40 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського райсуду м. Харкова від 18.12.2024 на належне засудженому ОСОБА_4 майно, а саме : автомобіль марки «BA3-21083» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Речові докази : автомобіль марки «BA3-21083» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває на відповідальному зберіганні у підсудного ОСОБА_4 ,-залишити власнику засудженому ОСОБА_4 за належністю

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч. 2 ст. 394 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Шевченківському районному суді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Вирок постановлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: ОСОБА_1